Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 15360 "Про Український національний пантеон" за прискореною процедурою. За документ у цілому проголосували 287 народних депутатів. Після цього 282 голосами парламент підтримав невідкладне направлення закону на підпис голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, а згодом — президенту Володимиру Зеленському.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Президент Володимир Зеленський зареєстрував законопроєкт про Український національний пантеон у Верховній Раді 28 червня, у День Конституції України.
Що визначає закон про Український національний пантеон
Закон встановлює, що Український національний пантеон матиме статус об'єкта державної власності, який не можна приватизувати або передавати в оренду. Для його будівництва місце можуть визначити, зокрема, на територіях природно-заповідного фонду чи в межах історичних ареалів без зміни цільового призначення земельної ділянки. Проєкт комплексу визначатимуть за результатами відкритого міжнародного або всеукраїнського архітектурного конкурсу, а фінансування здійснюватиметься з державного бюджету.
Згідно з документом, тут можуть бути вшановані глави української держави різних історичних періодів:
- князі Русі та гетьмани Запорозького Війська;
- президенти Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та сучасної України (крім усунутих у порядку імпічменту);
- головнокомандувачі армії УНР, Галицької армії, "Карпатської Січі", Української повстанської армії та Збройних Сил України періоду війни за незалежність.
Також у пантеоні можуть увічнювати пам'ять діячів науки, культури, спорту, мовознавства та нобелівських лауреатів, пов'язаних з Україною.
Закон забороняє вшанування осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки чи миру, а також тих, на кого поширюється дія законодавства про декомунізацію та заборону російської імперської символіки.
Перепоховання дозволятимуть лише у визначених законом випадках:
- якщо наявній могилі загрожує знищення;
- якщо виявлено незахоронені останки;
- якщо поховання розташоване за кордоном;
- якщо йдеться про людину, яка померла після набрання законом чинності.
Загальне правило передбачає, що з дня смерті має минути щонайменше 20 років, хоча в окремих випадках цей строк може бути скорочений.
Кожне рішення про вшанування конкретної особи ухвалюватиметься окремим законом Верховної Ради після розгляду спеціальним дорадчим колегіальним органом, до складу якого увійдуть історики, представники Українського інституту національної пам'яті та громадських організацій. Для перепоховання також необхідною буде згода родичів.
Закон визначає, що церемонії вшанування проходитимуть із військовими почестями за участю президента України, керівництва Верховної Ради та уряду, а відвідування пантеону стане частиною державного протоколу. За наругу над меморіалом передбачено юридичну відповідальність.
Чому цей закон важливий для українського суспільства
Перед голосуванням представниця президента у Верховній Раді Галина Михайлюк зазначила, що створення Українського національного пантеону є одним із ключових національних завдань, покликаних об'єднати суспільство навколо історичної пам'яті, державності та боротьби за незалежність.
"Метою даного законопроєкту є подальше формування та реалізація державної політики загальнонаціональної пам'яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам'яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну".
"Я дуже втішений, що Україна нарешті дійшла до того, і ми, сподіваюся, спорудимо пантеон, який буде гідний аналогів в Європі. Такі є зараз в Польщі, у Франції, в Італії, в Португалії. Я впевнений, що Україна це зможе зробити найвище", — зазначив народний депутат Володимир В'ятрович.
Він також додав, що законопроєкт передбачає вшанування найвизначніших діячів української історії, науки та культури, а також запроваджує високий поріг для внесення до пантеону: кожна кандидатура проходитиме експертизу спеціальної комісії та затверджуватиметься окремим рішенням парламенту, яке після цього має підписати президент. На його думку, така процедура покликана запобігти девальвації статусу пантеону.
Ще у березні 2026 року відбулася нарада під головуванням очільника ОПУ Кирила Буданова за участю керівництва ВР, Офісу президента, науковців, представників громадянського суспільства й Українського інституту нацпам'яті щодо створення національного пантеону. За інформацією МЗС, вже вдалося ідентифікувати 98 українців у 21 країні, серед них політичні, військові, культурні та громадські діячі.
Раніше В'ятрович зазначав, що ідею створення Українського національного пантеону вперше на державному рівні висунув третій президент України Віктор Ющенко. У 2015 році Верховна Рада передбачила створення пантеону постановою про увічнення пам'яті героїв України, а того ж року президент Петро Порошенко видав указ про підготовку до його створення. Минулого року парламент вніс положення про пантеон до закону про засади державної політики національної пам'яті.
Напруженість у стосунках із Польщею щодо пантеону героїв
У польському уряді висловили здивування після внесення президентом законопроєкту до Ради. Деякі урядовці заявили, що це може спричинити погіршення відносин між Україною та Польщею.
Коментуючи критику окремих польських політиків, В'ятрович заявив, що в законопроєкті відсутні будь-які прізвища, а тому, за його словами, твердження про намір вшанувати конкретних суперечливих історичних діячів некоректні. Він також наголосив, що Україна самостійно визначатиме, кого вважати своїми героями.
"Це абсурд, але, на жаль, ми бачимо серед польських політиків зараз модно піднімати історичні хвилі довкола тих чи інших кроків України на вшанування пам'яті саме українських героїв. Тому, мені здається, це не те питання, яке має бути якимось результатом якихось перемовин. Ми достатньо відповідальні політики, щоб розуміти, хто має бути вшанований в Україні як українські герої. І, безперечно, ніхто з українських політиків, істориків і експертів, які брали участь в розробці законопроєкту про пантеон, не ставив собі за мету робити когось інструментом роздратування поляків", — зауважив він.
Також раніше головний редактор медіа Rzeczpospolita Богуслав Хработа склав список із сімнадцяти діячів польсько-української історії, яких він пропонує для Українського національного пантеону. До нього він вніс таких діячів, як Петро Могила, Іван Франко, Тарас Шевченко, а також Кароль Шимановський, Юзеф Пілсудський, Єжи Ґедройць та Лех Качинський.
Частина імен викликала здивування в українському суспільстві, зокрема згадка Пілсудського, який відомий своєю політикою жорсткої асиміляції українців та придушенням українського національного руху.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
