Роман "Дім для Дома" Вікторії Амеліної — серед переможців грантової програми PEN Translates у Великій Британії.
Про це стало відомо із сайту програми.
Роман "Дім для Дома" Вікторії Амеліної опинився серед 18 видань, які отримають фінансову допомогу від британського PEN. Також відзначили авторів із Чилі, Єгипту, Судану, Мексики, Бразилії, Гонконгу тощо.
Цьогоріч грантом нагородили книги від 14 видавництв, написані 12 мовами та в 16 регіонах. Серед них: мемуари, поезія, документальна проза, дитяча художня література, а також — вперше в історії програми — переклади зі словацької та маврикійської креольської мов.
Книги для здобуття нагороди PEN Translates відбирають за критеріями літературної якості, сили видавничого проєкту та внеску в бібліорізноманіття Великої Британії. Нагороджені проєкти описують як "цікаві та обнадійливі", "важливі та художньо вишукані", такі, що "дають надію на майбутнє видавничої справи перекладів у Великій Британії".
"Я не можу дочекатися, щоб прочитати ці книги. Велика кількість заявок передбачала складні рішення, але вісімнадцять проєктів, які ми відібрали, охоплюють натхненний спектр мов, голосів та тем — це дає мені надію на майбутнє видавничої справи перекладів у Великій Британії".
Зазначено, що програма PEN Translates діє з 2012 року. За цей час вона підтримала більше ніж 400 книг, перекладених із близько 100 мов, і надала гранти на суму понад 1,2 мільйона фунтів стерлінгів.
Про книгу "Дім для Дома"
"Дім для Дома" Вікторії Амеліни — це історія родини у маленькій львівській квартирі, яку розповідає кумедний пудель Дом. У центрі оповіді — старий полковник і кілька поколінь жінок, кожна з яких прагне повернути щось зі свого минулого. Квартира зберігає пам'ять про попередніх мешканців, а її таємниці стають тлом для історій героїв. Цей роман — не лише про конкретну родину, а й про Львів, історію та ідентичність міста.
Нещодавно роман переклали німецькою.
Про Вікторію Амеліну
Вікторія Амеліна — українська письменниця та громадська діячка, членкиня PEN Ukraine і правозахисниця. Вона померла внаслідок важких поранень після ракетного обстрілу по Краматорську в червні 2023 року.
У 2014 році вийшов її дебютний роман "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Книжку обрали в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент–2014". Наступного року роман перевидали, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.
Вона була засновницею й очільницею Нью-Йоркського літературного фестивалю в місті Нью-Йорк на Донеччині. У жовтні 2023 року Pen Ukraine зібрав пів мільйона гривень для продовження діяльності фестивалю після смерті його засновниці.
Також вона є співавторкою дитячої книги "Е-е-есторії екскаватора Еки". Книгу переклали та видали в Латвії.
У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
Також вона брала участь в правозахисній ініціативі та українській громадській організації Thuth Hounds і документувала воєнні злочини росіян. Саме Вікторія Амеліна розкопала закопаний в землі на деокупованій Харківщині щоденник закатованого волонтера і дитячого письменника Володимира Вакуленка та написала передмову до нього.
А в червні 2023 року авторку відібрали для письменницької резиденції Harriman у Парижі: вона мала там продовжувати роботу над книжкою про свідчення злочинів Росії.
В березні 2024 року Вікторія Амеліна і письменник Салман Рушді отримали Премію Норвезької асоціації письменників за свободу слова.
"Видавництво Старого Лева" у 2024 році надрукувало збірку поезії Вікторії Амеліної "Свідчення".
У травні 2025-го її книга "Дивлячись на жінок, які дивляться на війну" увійшла до фіналу премії Джорджа Орвелла. Детальніше про книгу — читайте в матеріалі.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
