З якими світовими митцями цьогоріч ми попрощалися?
Суспільне Культура згадує, кого з культурних діячів світ втратив протягом 2025 року. Цей перелік не є вичерпним.
Девід Лінч
(20 січня 1946 — 16 січня 2025)
Режисер та сценарист Девід Лінч помер у 78 років.
У 2024 році він поділився, що хворіє на емфіземуВідома як хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), переважно викликана курінням, забрудненням повітря та впливом пилу і хімічних речовин на роботі. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2030 року вона стане третьою основною причиною смертності в усьому світі., яку викликало тривале лікування. Через загрозу ускладнень режисер не виходив з дому, аби не заразитися на COVID-19, оскільки навіть застуда могла спровокувати ускладнення.
Девід Лінч найбільш відомий за фільмами "Людина-слон" (1980), "Синій оксамит" (1986) та "Малголленд-драйв" (2001). А також завдяки серіалу "Твін Пікс". Вінт отримав численні нагороди, зокрема "Золотого лева" за життєві досягнення у 2006 році та почесну премію "Оскар" у 2019-му.
Бріджит Бардо
(28 вересня 1934 — 28 грудня 2025)
Легендарна французька акторка Бріджит Бардо пішла з життя у 91 рік. У жовтні вона перенесла незначну операцію, однак тоді не повідомляли яку саме, та відновлювалася вдома в Сан-Тропе.
Кар'єру в кіно вона розпочала у 18 років і вже за декілька років — після головної ролі у фільмі "І Бог створив жінку" — здобула світову популярність. У її фільмографії — понад 40 стрічок. Також Бардо випустила декілька пісень.
Бріджит Бардо завершила кінокар'єру у 1973 році через брак цікавих сценаріїв та режисерів.
Крім кіно та музики, Бріджит Бардо присвятила себе боротьбі за права тварин, серед іншого вона більш ніж 40 років була вегетаріанкою.
Оззі Осборн
(3 грудня 1948 — 22 липня 2025)
Музикант та лідер гурту Black Sabbath Оззі Осборн помер у 76 років. За декілька тижнів до цього відбувся прощальний концерт гурту, в Бірмінгемі вперше за 20 років зібрався оригінальний склад Black Sabbath.
Останніми роками Осборн мав проблеми зі здоров'ям, у нього була хвороба Паркінсона. На початку 2023 року Осборн переніс четверту операцію на хребці після того, як травмувався у 2019 році. Музикант впав і це зрушило металеві стрижні в тілі, які вставили в нього після аварії на квадроциклі у 2003 році.
Одними з найвідоміших пісень Оззі Осборна у складі гурту є Paranoid, Iron Man, War Pigs, Sweet Leaf. Посмертно музиканти нагородили відзнакою лорд-мера Бірмінгема.
Пек Сехі
(25 лютого 1990 — 16 жовтня 2025)
Південнокорейська письменниця Пек Сехі померла у 35 років.
Вона найбільш відома за книжками "Я хочу померти, але я хочу з'їсти токпоккі" (I Want to Die but I Want to Eat Tteokbokki) та "Я хочу померти, але все одно хочу з'їсти токпоккі".
Там зібрані розмови Пек із психіатром щодо її депресії, а також порушує інші теми, пов'язані з психічним здоров'ям та самосвідомістю. Вона зазначала, що писання "допомагає побачити себе з різних боків", що "може бути способом розглядати себе тривимірно".
Даян Кітон
(5 січня 1946 — 11 жовтня 2025)
Американська акторка Даян Кітон пішла з життя у 79 років.
Свою кар'єру вона розпочала з театральних постановок. Після ролі у бродвейському рок-мюзиклі "Волосся" Кітон помітили кастинг-директори. Через рік після цього акторка отримала роль у бродвейській виставі Вуді Аллена "Зіграй ще раз, Семе" — тоді розпочалася тривала співпраця з режисером.
Світову впізнаваність Кітон здобула після ролі у фільмі "Хрещений батько" Френсіса Форда Копполи. Також вона зіграла у восьми фільмах Вуді Аллена. Роль у стрічці "Енні Голл" принесла акторці "Оскар".
Юрій Тарнавський
(3 лютого 1934 — 14 жовтня 2025)
Українсько-американський письменник Юрій Тарнавський помер у 91 рік.
Він народився у місті Турка на Бойківщині 1934 року, а вже 1944-го разом із батьками емігрував спершу в Німеччину (там вони проживали у таборі для переселенців), а потім — до США.
У Сполучених Штатах Тарнавський вивчав електронну інженерію, а згодом працював кібернетиком в IBM. Технічна робота не заважала йому писати поезію та прозу, а також перекладати тексти українською та англійською мовами. Він був співзасновник "Нью-Йоркської групи", неформального літературного обʼєднання українських еміграційних поетів.
Тарнавського активніше публікували за кордоном, рідше — в Україні. У "Видавництві Старого Лева" нещодавно вийшла збірка вибраної поезії Тарнавського "Traje de luces. Вибрані вірші". Працювати над неї почали ще задовго до смерті поета, він сам активно долучався до підготовки видання.
Марина Левицька
Британська письменниця українського походження Марина Левицька померла у 79 років.
Вона народилася в таборі для біженців у Німеччині після Другої світової війни, в родині українців, яких нацисти вивезли туди для примусових робіт. Пізніше з родиною переїхала до Великої Британії. До 2012 року вона викладала медіастудії в університеті Шеффілда, а потім присвятила себе кар'єрі письменниці.
Дебютна книжка, "Коротка історія тракторів по-українськи", вийшла друком, коли авторці було 58 років, і стала міжнародним бестселером. Роман переклали 35 мовами (зокрема, й українською).
Джин Гекмен та Бетсі Аракава
(30 січня 1930 — 18 лютого 2025; 15 грудня 1959 — після 11 лютого 2025)
Актора Джина Гекмена та його дружину, піаністку Бетсі Аракаву знайшли мертвими в їхньому будинку 26 лютого. Гекмену було 95 років, а Бетсі Аракаві — 63.
Слідчі встановили, що Аракава померла від хантавірусного легеневого синдрому — рідкісне інфекційне захворювання, яким заражаються під час контакту з гризунами. Гекмен помер через декілька днів після дружини від серцево-судинних захворювань. Імовірно, Гекмен не знав, що його дружина померла, бо сам, за словами фахівців, був у поганому стані.
За 40 років кінокар'єри Гекмен двічі отримував "Оскар": за найкращу чоловічу роль у фільмі "Французький зв'язковий" (1971), а також за роль другого плану у фільмі "Непрощений" (1992). Також він знімався в таких стрічках, як "Бонні і Клайд", "Сімейка Тененбаум", "Супермен". Аракава народилася на Гаваях. Вона вела приватне життя, не мала соцмереж та не давала інтерв'ю. Гекман рідко говорив про Аракаву, але казав, що вона допомогла йому вдосконалити письменницьку майстерність.
Мішель Трахтенберг
(11 жовтня 1985 — 26 лютого 2025)
Американська акторка Мішель Трахтенберг померла у 39 років від ускладень діабету.
Незадовго до смерті акторці пересадили печінку, точний час або причина операції невідомі. Родина Трахтенберг була проти розтину, тож причину смерті встановили токсилогічні тести.
Акторський шлях Мішель розпочала у 3 роки зі співпраці з дитячим телеканалом Nickelodeon. Популярність їй принесли ролі у серіалах "Баффі — переможниця вампірів" та "Пліткарка".
Роберта Флек
(10 лютого 1937 — 24 лютого 2025)
Американська соул-співачка Роберта Флек помера у 88 років.
У 2022 році в артистки виявили бічний аміотрофічний склерозРідкісне прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке вражає опорно-рухову систему. (БАС), який позбавив її можливості співати.
Роберта Флек була першою артисткою, яка отримала премію "Ґреммі" у номінації "Запис року" двічі поспіль — у 1973 році з The First Time Ever I Saw Your Face (пісню використали у фільмі Клінта Іствуда), та у 1974 році з Killing Me Softly with His Song. Пізніше це досягнення повторили U2 і Біллі Айліш.
Маріо Варгас Льйоса
(28 березня 1936 — 13 квітня 2025)
Перуанський письменник Маріо Варгас Льйоса помер у 89 років.
У 2010 році йому вручили Нобелівську премію з літератури за "картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки".
У своїй творчості письменник досліджував теми влади, насильства, соціальних конфліктів і людської природи. Один із найвідоміших його романів — "Місто і пси". Офіційна влада засудила видання, після чого книгу заборонили та спалили. У тексті письменник показав, яке свавілля існує в перуанській армії.
Він був однією з ключових фігур у поколінні письменників, які працювали над відродженням латиноамериканської літератури у 1960-х роках.
Койо Куо
(24 грудня 1967 — 10 травня 2025)
Камерунсько-швейцарська кураторка мистецтва Койо Куо померла у 58 років.
Куо мала очолити Венеційську бієнале 2026 року, її призначили кураторкою наприкінці 2024 року. Вона була другою африканкою, яка очолила бієнале, після Оквуї Енвезора, який був куратором у 2015 році.
Вона встигла розробити концепцію виставки під назвою "У мінорних тональностях". Команда бієнале втілить проєкт, який вона задумала, та вшанує пам'ять кураторки. Такий формат виставки погодили з родиною Койо Куо.
Вона обіймає посаду виконавчої директорки та головної кураторки Музею сучасного африканського мистецтва Zeitz у Кейптауні, Південна Африка — він є одним із найбільших культурних закладів на континенті.
D’Angelo
(11 лютого 1974 — 14 жовтня 2025)
Американський музикант та виконавець D’Angelo (Майкл Юджин Арчер) помер у 51 рік.
Причиною смерті називають рак підшлункової залози.
D’Angelo здійснив революцію в музиці видавши альбоми Brown Sugar (1995) і Voodoo (2000), що стали еталонами R&B-жанру та вплинули на таких виконавців, як Емі Вайнгауз, Еріка Баду, Френк Оушен і The Weeknd. За свою кар'єру він отримав чотири премії "Ґреммі".
Кліп до пісні Untitled (How Does It Feel?) став одним із найвідоміших музичних відео 2000-х через зміну уявлень про чоловічу чутливість у попкультурі.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
