Рада схвалила закон про народовладдя. Як відбуватимуться референдуми

Рада схвалила закон про народовладдя. Як відбуватимуться референдуми

Рада схвалила закон про народовладдя. Як відбуватимуться референдуми unplash

Верховна рада у другому читанні та в цілому схвалила президентський законопроєкт № 3612 про народовладдя через всеукраїнський референдум.

Відповідне рішення підтримали 255 депутатів на засіданні 26 січня.

Документ передбачає чотири види всеукраїнських референдумів. Перший – щодо зміни трьох розділів чинної Конституції, які стосуються загальних питань функціонування держави. Другий вид референдуму – зміна території України відповідно до міжнародного договору. Третій і четвертий види референдумів проводяться за народною ініціативою і також призначаються президентом.

Документом уперше запроваджується можливість електронного голосування. Водночас відповідні частини закону набудуть чинності лише після ухвалення спеціального закону щодо застосування інноваційних технологій з електронного (машинного) голосування. Автори вирішили, що рефередум вважатиметься дійсним при явці 50%+1 виборець.

На референдум можна буде виносити лише одне питання. Якщо це референдум, пов'язаний з народною ініціативою, потрібно буде зібрати 3 мільйони підписів. Якщо це внесення змін до Конституції України, необхідно, аби за таке рішення проголосувало дві третини депутатів, а потім рішення парламентарів буде затверджуватися на референдумі.

Читайте також: Електронне голосування й можливість агітації. Що пропонується в законі про референдум

Згідно з документом, Конституційний суд отримує додаткові повноваження щодо контролю за відповідністю Конституції питання, яке пропонується винести на референдуму за народною ініціативою. Так, поки КС не винесе своє рішення – референдум проводитися не буде. При цьому КС має 30 днів на підготовку висновку. Водночас законом не передбачені санкції для суду, якщо висновок за 30 днів не з'явиться.

Додаткові повноваження отримує Центральна виборча комісія, зокрема право остаточного затвердження результатів референдуму.

За попередніми підрахунками, витрати державного бюджету на проведення одного всеукраїнського референдуму складуть близько 2 мільярдів гривень. При цьому суб'єкти референдуму можуть виготовляти рахунком свого фонду значки, календарі, пакети, олівці, ручки, які виражають певне ставлення до питання всеукраїнського референдуму, за умови, що вартість кожної одиниці такого товару не перевищує 3% мінімальної зарплати (при мінімалці у 6000 грн, це 180 грн - ред.)

Як було раніше

В Україні немає окремого закону, який би регулював проведення референдуму. Це питання відображається в окремому розділі Конституції. Зокрема, там вказано, що всеукраїнський референдум проголошується на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян, які мають право голосу, за умови, що підписи зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

У квітні 2018 року Конституційний суд скасував попередній закон про всеукраїнський референдум від 2012 року. З 1991 року в Україні відбулося два всеукраїнських референдуми. Перший загальнонаціональний референдум відбувся 1 грудня 1991 року. Тоді буле винесено одне питання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?". У опитуванні взяли участь 31 891 742 особи — 84,18 % населення України. З них 28 804 071 особа (90,32 %) відповіла "Так".

Другий всеукраїнський референдум відбувся 16 квітня 2000 року. Його ініціював президент Леонід Кучма, а організувала ЦВК на основі "народної ініціативи". Тоді було винесено чотири питання:

  • обмеження депутатської недоторканості;
  • установлення додаткових підстав для розпуску президентом Верховної Ради;
  • зменшення кількості народних депутатів з 450 до 300;
  • формування двопалатного парламенту.

За офіційними даними на всі чотири поставлені питання виборці дали ствердну відповідь (від 81,7 % до 89,9 %). 29 травня 2000 року за результатами проведеного референдуму Кучма видав указ #727/2000 про створення комісії з підготовки змін до Конституції України. Водночас Верховна рада з чотирьох рішень референдуму схвалила тільки одне, згідно з яким президент отримав право розпускати парламент.

Що сказали депутати

Депутатка від "Європейська солідарність" Ірина Фріз розкритикувала законопроєкт про народовладдя в ефірі Українського радіо.

"Він насправді нічого немає сумісного з народовладдям, тому що це законопроєкт, який порушує чинну Конституцію. Відповідним чином це чергова маніпуляція від влади, коли під прикриттям красивої назви ховають норми, які будуть потім оскаржені. Крім того, це свідомий обман для того, щоб відвернути увагу українців від платіжок, від тих цін і сум, які вони отримали й будуть отримувати ще і в лютому для того, щоб сплачувати необґрунтовано підняті тарифи", — сказала вона.

Під час засідання Ради депутат від "Опозиційної платформи — За життя" Анатолій Бурміч заявив, що питання на референдум можуть виноситися частіше, ніж раз на три роки, інакше це буде обмеження прав громадян на народовладдя. На його думку, народ має право ставити запитання тоді, коли цього вимагає ситуації, проте його поправка була відхилена. Також поправки пропонував депутат Нестор Шуфрич (ОПЗЖ), однак представники комітету заявили, що вони лише "ускладнюють процедуру".

Голова партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що "електронне голосування — прямий шлях до фальсифікацій". На її думку, закон про референдум був потрібен, однак його необхідно було направити на повторне друге читання задля проведення експертизи на предмет того, чи можна за запропонованим законом провести референдум. Тимошенко зазначила, що процедури початку референдуму є дуже складними і їх не зможуть пройти жодні ініціативні групи. Вона нагадала, що у Конституції вже є вичерпні вимоги щодо того, що потрібно від народу для початку референдуму.

Загалом комітет вимагав відхилення кількох сотень запропонованих депутатами поправок до законопроєкту і вони не були затверджені Верховною радою. При цьому комітет і Рада підтримали кілька правок депутата від "Слуги народу" Сергія Кальченка, які стосувалися того, що виборець може підтримати ініціативу референдуму заявою в електронному вигляді. На думку Кальченка, підстави для проведення референдуму визначаються законом і така підтримка суперечить Конституції. Також Кальченко заявляв, що шлях збору підписів є непрозорим і його неможливо перевірити.

Що відомо

  • Зеленський вніс у Раду законопроєкт про всеукраїнський референдум 9 червня 2020 року. Парламент прийняв документ за основу через дев'ять днів.
  • Перший заступник голови Верховної ради Руслан Стефанчук уточнив, що проведення одного всеукраїнського референдуму в середньому може коштувати два мільярди гривень.
  • Венеційська комісія опублікувала терміновий загальний висновок щодо законопроєкту №3612 про народовладдя через всеукраїнський референдум.

Читайте також

Трудові книжки, пенсійний фонд та відповідальність за насильство. Які плани має Рада

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди