Електронне голосування й можливість агітації. Що пропонується в законі про референдум

Електронне голосування й можливість агітації. Що пропонується в законі про референдум

У чому суть

18 квітня Верховна рада прийняла в першому читанні законопроєкт "Про народовладдя через всеукраїнський референдум", ініційований Володимиром Зеленським. Законопроєкт про всеукраїнський референдум президент вніс в парламент 9 червня з позначкою "невідкладний".

Можливість проведення референдуму передбачена Конституцією, проте наразі немає окремого закону, який би регулював цю процедуру.

Попередній закон "Про всеукраїнський референдум", підписаний у листопаді 2012 року експрезидентом-втікачем Віктором Януковичем, у квітні 2018 року Конституційний суд визнав неконституційним.

У другому читанні прийняти проєкт закону про референдум зможуть, скоріше за все, тільки восени. "Складно прогнозувати час другого читання. Думаю, це вересень-жовтень", – розповіла Суспільному заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Які питання можна виносити на референдум

Законопроєктом передбачено, що на всеукраїнський референдум можуть винести наступні питання.

  1. Затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України.
  2. Вирішення питання загальнодержавного значення.
  3. Зміна території України.
  4. Втрата чинності законом України або окремими його положеннями.

Разом із тим, на референдум не можуть виноситися питання:

  • що суперечать положенням Конституції, загальної декларації прав людини, можуть призвести до порушення зобов’язань України, визначених за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод, протоколами до неї;
  • спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
  • щодо податків, бюджету, амністії;
  • віднесені Конституцією і законами до відання органів правопорядку, прокуратури.
Як формулюватиметься питання

На всеукраїнський референдум може виноситися одне питання. Воно повинно мати чітке та зрозуміле формулювання, яке не допускає різних тлумачень і передбачає відповідь "так" або "ні".

Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі не потребують затвердження будь-яким державним органом.

Рішення, прийняте на всеукраїнському референдумі, може бути змінене виключно шляхом всеукраїнського референдуму, але не раніше ніж через три роки з дня його прийняття.

Референдум не може бути проголошений, якщо Конституційний суд визнав неконституційним винесене питання.

Ким призначається всеукраїнський референдум

Всеукраїнський референдум може призначатися:

  • президентом у питанні щодо затвердження змін до розділу І, ІІІ, XIII "Внесення змін до Конституції України";
  • Верховною Радою, якщо питання стосується зміни території України;
  • за народною ініціативою проголошується указом президента.

Всеукраїнський референдум не може призначатися (проголошуватися) чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану.

Як започаткувати референдум "за народною ініціативою"

Ініціювати винесення конкретного питання на референдум має ініціативна група у складі не менше, ніж 60 громадян України, які на день її утворення мають право голосу. Членів групи визначають збори громадян, в яких бере участь не менш як 300 людей з правом голосу. Центральна виборча комісія направляє на збори свого представника.

На зборах потрібно обґрунтувати позицію щодо питання референдуму та сформулювати запитання. Упродовж 7 днів після цього уповноважений представник ініціативної групи передає до ЦВК документи щодо проведених зборів, підписані їх головою та секретарем.

Далі, за 60 днів необхідно зібрати підписи не менш як трьох мільйонів громадян України з правом голосу, за умови, що підписи щодо призначення всеукраїнського референдуму зібрано не менш як у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць, зазначених в частині другій статті 133 Конституції України, і не менш як по сто тисяч підписів у кожній з них.

Після чого, відповідним указом президента оголошується проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та визначається дата – остання неділя 60-денного строку з моменту указу.

Що значить "електронне голосування"

Законопроєкт вперше пропонує запровадження електронних процедур для організації, проведення та голосування на референдумі.

Наразі говорити, коли саме з'явиться можливість електронного голосування рано, оскільки для цього ЦВК за рахунок коштів з держбюджету має створити автоматизовану інформаційно-аналітичну систему. Її створення та тестування займе певний період часу.

Разом із тим, за словами експерта з конституційного права Центру політико-правових реформ Олександра Марусяка, електронний збір підписів за проведення референдуму може почати працювати раніше, оскільки це більш реалістично і добре прописано в законопроєкті.

Скільки коштує референдум

У проєкті наголошується, що у держбюджеті окремим рядком щороку мають закладатися кошти на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму.

Розмір фонду всеукраїнського референдуму не може перевищувати двадцяти тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року проведення всеукраїнського референдуму (наразі це близько 94,46 млн грн).

"У середньому вартість проведення одного референдуму, за оцінками різних спеціалістів, становить 2 мільярди гривень", — розповів раніше перший віцеспікер Верховної ради Руслан Стефанчук.

Як проводитиметься агітація

Законопроєктом передбачена можливість агітації, причому як перед голосуванням, так і на етапі збору підписів.

Серед новацій проєкту – можливість реєстрації політичних партій та громадських організацій в ролі прихильників чи опонентів питання референдуму. Саме вони та власне, група, яка ініціювала винесення питання на референдум, мають право проводити агітацію.

Обов'язкова вимога – створення фонду ініціативної групи чи фонду агітації. Усі витрати на агітацію повинні здійснюватись виключно з цих фондів.

Крім того, громадяни України як виборці теж мають право особисто вести або брати участь у проведенні агітації щодо підтримки чи непідтримки проведення референдуму, не витрачаючи при цьому власні кошти.

Які "підводні камені" є в законопроєкті

Серед основних ризиків у зв'язку з ухваленням законопроєкту експерти відзначають:

  • процедуру електронного голосування, зокрема через ширші можливості для фальшування. Експерти також говорять про необхідність додаткового закону, який регулюватиме волевиявлення в електронній формі, та можливість паралельного голосування;
  • ризик, що правом виконувати референдум за народною ініціативою користуватимуться політичні партії, адже далеко не кожній ініціативній групі до снаги зібрати 3 мільйони підписів за ту чи іншу ініціативу.
  • можливість шляхом референдуму оскаржувати прийняті Радою закони.

Щодо останнього пункту експерти уточнюють, що хоча теоретично референдум з питань втрати чинності закону України або окремих його положень можливий, але на практиці поки немає інструментів для його реалізації.

Детальніше, про "підводні камені" законопроєкту Суспільне писало раніше
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди