Напередодні Нового року у видавництві "Вавилонська бібліотека" вийшла книга "Моя війна" Валерія Залужного — головнокомандувача ЗСУ у 2021-2024 роках, нині — посла України у Великій Британії. Книга анонсована як перша з трилогії, у якій генерал планує розповісти й про себе самого, і про війну. Інтерес до цих мемуарів підігріває той факт, що Залужний нині — серед лідерів у рейтингах довіри українців, водночас він майже не спілкується з пресою. Суспільне прочитало його першу книгу і нижче пропонує невеликий огляд, про що вона.
"Ця книжка — особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до головнокомандувача Збройних сил України. А водночас це — історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої і повномасштабної", — так книга "Моя війна" описана на сайті видавництва. У ній, дійсно, мова переважно про самого Залужного — про його родину, дитинство, вибір на користь військової служби, першу подорож закордон, початок російсько-української війни.
У книзі Залужний пише, що коли починав її, дав собі слово не згадувати в ній того, що відбувалося після початку повномасштабного вторгнення — ймовірно, цього варто очікувати в наступних книгах трилогії. "Ця книжка передовсім мала бути про людей і людяність", — пише генерал. І додає, що ця частина "призначена передовсім для молоді": "Мені важливо, щоб юнаки і дівчата, які вступають у доросле життя, думали над усім, що відбувається. А ще молодь має повірити тому, що я зараз скажу: доля у ваших руках!".
Головний на війні
Можливо, саме для молодого читача генерал акцентує на тому, що впродовж життя намагається здобувати освіту, має інтерес до науки та називає їх "релігією". Варто зазначити, що критики нерідко згадують Залужному той факт, що в грудні 2023 року, паралельно з командуванням військами, генерал захистив дисертацію в Одеській юридичній академії. Про це у книзі він не розповідає. Але згадує зустріч з академіком Горбуліним незабаром після призначення головкомом у 2021-му. "На той час я вже намагався займатися наукою, хоч робив лише перші кроки — рік навчався в аспірантурі. Жага наукових знань все ще пломеніла в моєму серці", — пише Залужний. Пізніше на сторінках книги він наголошуватиме на важливості освіти серед військових і закликатиме "всіх, хто так чи так докладає зусиль до здобуття нашої спільної Перемоги, намагатися бути освіченими".
Валерій Залужний, як виглядає з описаного в книзі, вірить у містику і знаки долі. Один із таких епізодів — генерал розповідає, як іще курсантом зустрів у потязі ворожку. Точніше, пасажирку, що запропонувала йому і побратимам поворожити. Залужний пише, до останнього відмовлявся, але жінка усе одно з ним заговорила. "Я побачила війну. Страшну. У нас, тут. А ти там найголовніший", — сказала вона курсантові Залужному.
Генерал також згадує, як уперше почув про ідею призначити його головнокомандувачем ЗСУ. Це був травень 2021 року. Залужний, тоді ще командувач Оперативного командування "Північ", заїхав додому і зустрів там родину знайомих. Приятель, якого генерал не називає, сказав йому, що у військовому керівництві плануються зміни. Той відповів: нічого дивного — "про кризу, що настала в армії, знають всі". Залужний пише, що на цьому етапі життя "уже бачив себе, на жаль, не у Збройних силах": "Мені було важко зізнатися собі в цьому, але далі так служити я вже не міг". До цього він описував окремі історії про стан справ у війську і систему управління, яка якщо і відходила від радянських традицій, вкрай повільно. "Головнокомандувачем Збройних сил України хочуть призначити саме тебе", — сказав Залужному того вечора приятель.
Генерал згадує, що у 2021-му вже "пахло" великою війною і що основа для неї закладалася ще за рік до цього: "Саме 2020-го розпочалося розгортання майбутнього ударного угруповання ворога. Передусім на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, в АР Крим, а також уздовж державного кордону України. Тоді всі дуже боялися казати про початок створення ударного угруповання й на території Республіки Білорусь".
У цій книзі Залужний практично не згадує про контакти з президентом чи про відносини з Офісом президента. Хоч і дає зрозуміти, що вони були непростими. Водночас позитивно відгукується про колишнього міністра оборони Олексія Рєзнікова — як про людину, з якою "дійсно з’їв пуд лиха".
Як писалася книга
Валерій Залужний розповідає в книзі, що почав її в березні 2023 року. Каже, мав сумніви, чи має що розповісти, але зрештою погодився, що "написання цієї книжки — вже не просто бажання, це обов'язок". "Друзями, які спонукали мене до цього, були нині покійний Геннадій Частяков і Юрій Пацук, якого я на той час знав мало", — пише генерал у передмові.
Геннадій Частяков — це помічник Валерія Залужного, який загинув у листопаді 2023 року внаслідок вибуху гранати. Граната була частиною подарунка, який Частяков отримав на день народження. Навесні 2024-го ДБР завершило досудове розслідування щодо офіцера, який подарував цю гранату — його мають судити за підозрою у вбивстві через необережність. Залужний описує Частякова як близького друга та людину, що генерувала ідеї "з такою швидкістю, що інколи просто не вистачало часу їх навіть вислухати".
Юрій Пацук — директор благодійного фонду "Ми переможемо", товариш і колега Частякова з довоєнного життя. Пацук розповів Суспільному, що свого часу працював із Частяковим у бізнесі, реалізував багато проєктів, тож коли виникла ідея з книгою Залужного, Частяков звернувся за порадами до нього. Пізніше саме Пацук, серед іншого, опрацьовував рукописи Залужного і перетворював їх в електронний документ — генерал писав книгу від руки. На своїй сторінці у фейсбуці Пацук описав процес створення книги детальніше.
У книзі Залужний також згадує, що писав її разом із дружиною Оленою. Генерал розповідає, що вона збирала рукописи докупи, редагувала, а вже потім їх передавали Юрію Пацуку.
Перша книга з трилогії
"Ця книжка, по суті, є першою прямою мовою автора на ширший спектр тем, аніж воєнна справа. Для команди видавництва було важливо максимально зберегти стиль письма автора і через візуальне рішення спробувати передати характер оповідача", — розповіли Суспільному у видавництві "Вавилонська бібліотека".
Основна спеціалізація видавництва — переклади світової літератури XX-XXI століття. "Вавилонську бібліотеку" порадили генералу товариші з близького оточення. У видавництві кажуть, працювати з Залужним для них — надзвичайна відповідальність.
На сторінках "Вавилонської бібліотеки" в соціальних мережах можна побачити нарікання частини користувачів, що вони досі не отримали замовлену наприкінці грудня книгу генерала. У видавництві Суспільному розповіли, що за першу добу читачі придбали 4564 примірники, а загалом уже обробили замовлень на понад 5500 примірників. Перший наклад — 20 тисяч примірників, і він надходить до видавництва частинами. Нині на сайті видавництва вказано, що наступна доставка книжки очікується в середині січня і надсилатиметься у порядку черги.
В анотації згадується, що наступні книги трилогії називатимуться "Наша війна" та "Їхня війна". Однак поки що інформації про те, коли вони можуть з’явитися, немає. У найближчих планах видавництва — другий наклад книжки "Моя війна" та аудіоверсія цієї частини трилогії.