Минулого тижня низка німецьких видань повідомила про виявлення дрона в аеропорту Лейпцига біля вантажного літака, який належить українській авіакомпанії. На літаку, ймовірно, були військові боєприпаси, призначені для подальшого транспортування. Як зʼясували журналісти Die Zeit, дрон із вибухівкою врізався в крило Ан-124 «Руслан» в районі паливного бака, та вибухівка чомусь не здетонувала. Можливо, через несправність детонатора. Інакше ситуація мала б значно серйозніші наслідки.
Дрон ніс на собі «Семтекс» — пластичний вид вибухівки, який неможливо придбати у вільному доступі. Найвідоміший епізод застосування «Семтексу» — в теракті над шотландським Локербі у грудні 1988 року. Тоді внаслідок вибуху літака Boeing-747 загинули 270 людей.
В МЗС України поінформували, що літаки залишились неушкодженими і внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Як ідеться в одному з поліцейських звітів, на який посилається німецьке видання Die Welt, дрон летів на низькій висоті і його міг збити автобус, що рухався територією аеропорту. Розглядається й інша версія — що водій виявив безпілотник, коли той уже лежав на землі.
Для Німеччини це вже не перший такий епізод: в останні місяці в країні відбулася серія несанкціонованих польотів дронів над чутливими об'єктами, зокрема військовими базами, аеропортами, енергетичними терміналами й портами. Та саме ця історія з дроном виявила серйозні прогалини в безпеці аеропорту, який є ключовим хабом як пасажирської, так і вантажної логістики Європи.
У цьому матеріалі Суспільне розбирає з експертами головні ризики, які міг спричинити дрон у Лейпцигу, а також пояснюємо, що має бути зроблено негайно для захисту цивільної авіації в Німеччині та всій Європі, зокрема у контексті гібридних загроз з боку РФ. Американська розвідка повʼязує цей епізод саме з Росією, хоча німецька влада поки утримується від оголошення таких висновків.
Наскільки серйозною була загроза
«800 грамів «Семтексу» — це вкрай серйозно. Якщо ви уявите, що лише 400 грамів «Семтексу» було достатньо для того, щоби спричинити теракт у Локербі, то можете зрозуміти це. А тут ми ще й говоримо про аеропорт із великими вантажними літаками, заправленими пальним, і про літаки з боєприпасами. Тож Лейпциг і Німеччина ледь уникли катастрофи», — каже в ефірі Deutsche Welle Ніко Ланге, німецький експерт із питань безпеки та оборони, колишній радник Міністерства оборони ФРН та ексглава апарату Міноборони Німеччини за часів Ангели Меркель.
Останніми днями німецькі експерти багато кажуть про те, що уникнути найгіршого вдалося «дивом». За інформацією журналістів Die Zeit, які проаналізували записи з камер спостереження аеропорту, дрон летів просто на літак, але, влучивши в одне з крил, «відбився» від нього й лишився лежати на летовищі ще чотири години, аж поки його не помітили. Вибуховий пристрій, як зʼясувалося, було знайдено вже не на самому дроні, а на певній відстані від нього. Ймовірно, вибухова частина відлетіла під час зіткнення з літаком. Словом, усе свідчить про те, що дрон мав поцілити у літак, а не випадково приземлився, вдарившись об нього.
Німецький юрист, професор авіаційного та адміністративного права, відомий насамперед як адвокат сімей німецьких жертв катастрофи рейсу MH17, Ельмар Ґімулла у розмові з Суспільним каже, що розглядає цей епізод як «випробування» та промацування ґрунту — хоча дрон і не вибухнув. «Наша реакція для агресорів має бути дуже заспокійливою, бо вони знають, що наразі ми не в змозі вжити повністю ефективних контрзаходів. Є очевидна слабкість, і це може бути використано», — каже юрист.
Геннадій Хазан, президент ГО «Українська авіаційна асоціація пілотів і власників літаків «АОПА Україна», погоджується, що епізод із дроном в аеропорту Лейпцига виявив проблеми для цивільної авіаціїВантажний літак за замовчуванням вважається цивільною авіацією, навіть якщо він перевозить зброю чи військову техніку — про це йдеться у Чиказькій конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року., які раніше були неочевидними. «Як із ними боротися, що треба робити — це вже серйозний виклик для будь-якої авіаційної адміністрації й кожної країни окремо. Тому що до того були моменти, в яких застосовувалися FPV-дрони для ураження військової техніки на аеродромах. А тут ми маємо приклад ураження цивільної авіації на цивільному аеродромі», — додає експерт.
Чому дрон не помітили вчасно і як він потрапив у зону аеропорту
Тут мають вплив декілька факторів.
По-перше, технічні характеристики дрона та наявні системи для виявлення, які є в аеропортах Європи. За даними Die Zeit, дрон був не тієї стандартної конструкції, виявляти яку «навчені» радіолокаційні системи в аеропортах. Швидше за все, його виготовили спеціально під цю задачу, причому не аматори. Його оснастили двома SIM-картками й механізмом для скидання вантажу.
«В аеропортах боролися з тим, щоб люди, які раптом захотіли б подивитися, як працює аеропорт і використовували для цього масові дрони виробників DJI та Autel, не могли наблизитися до нього. Обладнання, яке стоїть в аеропорту, вираховує навіть місце зльоту такого дрону — й туди може приїхати поліція. Але ми говоримо про стандартні, як колись висловився ексміністр оборони України, «весільні дрони». Autel визначать, DJI можуть визначити — а кастомні дрониКвадрокоптери, які збирають вручну з окремих деталей під конкретні потреби й задачі. На відміну від готових фабричних моделей такі дрони дозволяють обрати кращі потужність двигунів, зв'язок, тип камери та тривалість польоту. вони не визначать. Чому? Тому що тут «і не трикутне, й не квадратне". А у них стоїть обладнання, яке визначає: одне "трикутне", а інше — "квадратне". А тут щось інше», — каже Хазан.
«У нас немає сенсорних мереж та масивів датчиків, які нам необхідні були б для того, щоби фіксувати усі типи дронів, особливо — дрони, які літають низько й повільно», — зауважував Ніко Ланге.
По-друге, це чіткий розподіл зон відповідальності. Так, наразі невідомо, як саме дрон опинився на летовищі — але на цей нюанс усе одно варто звернути увагу. Загалом у Німеччині відповідальність за боротьбу зі злочинами та захист людей від злочинів лежить на федеральній поліції (Bundespolizei). Але в районі аеропортів їхня відповідальність обмежена: федеральна поліція відповідає лише за внутрішню територію аеропорту. Тобто, пояснює Ельмар Ґімулла, федеральна поліція може втрутитися хіба тоді, коли дрон перебуває вже над територією аеропорту як такою, а не поза нею.
«Це означає, що якщо дрон наближається до аеропорту або зависає в межах траєкторії підльоту літаків поза аеропортом, тоді федеральна поліція не відповідальна, натомість підключається поліція земель (Landespolizei). І це, звісно, працює неефективно, бо якщо дрон наближається до аеропорту з вищою швидкістю або летить у напрямку аеропорту, і ви можете очікувати, що цей дрон буде над аеропортами за хвилину, тоді федеральна поліція нічого не може вдіяти. Вони повинні викликати поліцію землі й саме вона потім повинна нейтралізувати цей дрон», — каже Ґімулла.
Він пояснює: така бюрократична проблема створює багато труднощів, коли треба оперативно виявити дрон і збити його. Часто збиття вже над аеропортом — не варіант, адже це може створити додаткову небезпеку для пасажирів, вантажів, персоналу летовища. Тим паче, коли на борту є вибухівка. «Іншими словами, система просто неспроможна реагувати на такі загрози», — додає юрист.
Чому ціллю став саме Лейпциг і які ризики для української логістики
Лейпцизький аеропорт — вкрай чутливе місце для таких атак, адже це європейська база українських літаків «Антонов», які використовують для важких вантажів. Аеропорт також використовується НАТО й німецькими військовими для транспортування, а ще є хабом міжнародної логістичної компанії DHL. Як пише The Guardian, присутність тут українських літаків свідчить про те, що він також може бути вузлом для постачання озброєння до Києва.
Це вже не перший випадок, коли в цьому аеропорту стається небезпечний епізод. У липні 2024 року там вибухнула доставлена через DHL бомба, друга ж долетіла звідси до Великої Британії та загорілася на складі в Бірмінгемі. Тоді ще дві подібні посилки також були знайдені в Польщі, а загальноєвропейське розслідування згодом виявило 22 осіб у Литві й Польщі, яких підозрюють у роботі на російську розвідку. На думку Ґімулли, і цього разу аеропорт Лейпцига був обраний для «випробування» дроном невипадково.
«Лейпциг — це вантажний вузол. У нас у Німеччині є лише два головні вантажні вузли: Кельн і Лейпциг, але другий усе ж важливіший. Звісно, все, що транспортується через цей вузол, може бути цікавим для агресорів із метою його нейтралізації. І водночас це порушення громадського життя. Якщо вантажний хаб зруйновано, в Німеччині виникають реальні проблеми з забезпеченням населення. Товари, які перевозяться через ці хаби, є основою нашої економіки. У цьому плані Лейпциг, безумовно, досить привабливий», — пояснює Ґімулла.
Чи дійсно за цим епізодом із дроном стоїть Росія
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт (якого через історію з дроном в аеропорту викликали з відпустки) заявив: цей епізод розглядається як доказ потенційних дій «іноземних держав». Утім, прямо називати Росію країною, яка стоїть за цим епізодом, представники німецької влади уникають.
Та, за даними американської розвідки, США бачать в інциденті російський слід. Можливо, це повʼязано з їхніми ранішими застереженнями, що Путін хоче перевірити рішучість НАТО обмеженим вторгненням у найближчі роки.
Видання Politico радить поглянути на епізод із дроном у контексті ширшої російської гібридної загрози напередодні вересневих виборів у Саксонії-Ангальт та Мекленбурзі-Передня Померанія, землях колишньої комуністичної Східної Німеччини. Проросійські настрої там лишаються сильними, і ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) може вперше прийти до влади на рівні цих федеральних земель.
«Це (інцидент з дроном. — Ред.) цілком потрапляє у патерн російських гібридних операцій в Німеччині та у Європі загалом. Ясна річ, що Росія тут — головний підозрюваний», — стверджує Ніко Ланге. Посольство Росії в Берліні на такі підозри обурюється й називає епізод «наспіх сфабрикованою провокацією». Крім того, РФ заявила про «нову хвилю антиросійської істерії» в Німеччині.
Що має змінитися у протоколах безпеки цивільних аеропортів Європи
«Що можна зробити швидко — це посилит безпеку аеропортів. Подібно до того, як хазяїн будинку після спроби пограбування одразу ж змінює замки, зміцнює вікна і встановлює дієву систему сигналізації. Прогалини в гарантуванні безпеки аеропортів необхідно усунути, а потенційних порушників відлякати», — стверджує в колонці для DW Дірк Еммеріх, кореспондент німецьких телеканалів n-tv і RTL.
Певні безпекові зміни вже відбуваються. Наприклад, поліція Лейпцига після інциденту встановила в аеропорту додатковий пост, оснащений спеціалізованим радаром. За даними журналістів, це доповнення представляє радарну систему EchoShield, здатну виявляти дрони, що наближаються, з більшої відстані, та відстежувати траєкторії їхнього польоту.
Та чи достатньо таких точкових нововведень, якщо загроза для аеропортів у Німеччині та у всій Європі від дронів стане масовою?
На думку Ґімулли, справа не лише у конкретних видах технічного оснащення аеропортів для виявлення небезпеки. Передусім оновлення протоколів безпеки аеропортів має передбачати появу фіксованого та чіткого ланцюга інформації: умовно, хто кому каже й хто що робить, коли бачать дрон на підльоті до летовища або над ним. У випадку Німеччини найпростішим варіантом буде розширити повноваження федеральної поліції та територію її відповідальності за межами аеропорту бодай на пʼять кілометрів довкола летовища, — і це вже спростить і пришвидшить реагування.
Крім того, кожна країна має чітко врегулювати, на якому етапі можна залучати Збройні сили для протистояння подібним загрозам. На думку Ґімулли, військова доктрина Німеччини взагалі не адаптована до того, щоб давати відповідь на гібридні, зокрема й дронові загрози. «Вона полягає в тому, що збройні сили чекають, поки іноземна армія наблизиться до німецького кордону, а потім вони захищають німецький кордон від порушників», — каже юрист. Але ситуація з дронами виглядає інакше.
«Це може бути дрон, який прибуває, скажімо, з Білорусі чи якоїсь іншої країни. Більші дрони, Shahed та інші іранські моделі здатні летіти до 2000 кілометрів. Їх можна запустити ззовні й вони перетнуть німецький кордон. І це точно буде свого роду військовими діями, і тоді наші збройні сили будуть відповідати. Але варто врахувати, що є й ось такі невеликі дрони, які несуть достатню кількість вибухівки, але є меншими, і їх зазвичай не запускають ззовні. Їх запускають на німецькій території за межами аеропорту, можливо, за 10 чи 20 кілометрів», — уточнює експерт.
Ельмар Ґімулла вважає, що Європа, оновлюючи свої безпекові доктрини, обовʼязково має використовувати український досвід дронової війни. «Це не добровільно здобутий досвід, але в небезпечній для життя ситуації люди стають значно уважнішими, ніж зазвичай. Наприкінці минулого року щось сталося в Мюнхені та Нюрнберзі (інциденти з дронами. — Ред.), виникає велике обурення в медіа, уряд каже "ми повинні щось зробити" — а через кілька місяців про це забувають, бо є інші справи. У цьому сенсі є величезна різниця між нашою ситуацією та українською. Ви стикаєтеся з цією реальною загрозою щодня", — каже експерт.
