Декларації, які подають українські посадовці, обробляють в "ручному режимі" близько 25 людей. При цьому цьогоріч вже діє новий підхід до відбору декларацій для проведення повних перевірок. Йдеться про орієнтованість на ризики.
Про це очільник НАЗК Віктор Павлущик розповів в інтерв'ю проєкту "Карп'як на Суспільному".
"За результатами автоматизованої перевірки близько 30% декларацій мінусують. Але це не означає, що решта 70% мають високі ризики. Декларації отримують рейтинг ризикованості. Ті, що мають найбільший, вони беруться до проведення повної перевірки. Близько 25 осіб вручну роблять повну перевірку, а за рік ручному режимі перевіряють до тисячі декларацій. У 2021 році це робило 50 осіб. Ми оптимізуємо й цифровізуємо наші процеси", — пояснив він.
Павлущик додав, що якщо у 2021 році виявили близько 20% декларацій з порушеннями, то зараз кожна друга відібрана для проведення повної перевірки. За його словами, 50% таких декларацій — це "хороший позитивний результат".
Дивіться повне інтерв'ю з головою НАЗК Віктором Павлущиком 25 грудня о 22:15 в проєкті "Карпʼяк на Суспільному" в ефірі телеканалу Перший та Youtube-каналі Суспільне Новини.
Хто має подавати декларації
14 жовтня 2014 року парламент ухвалив закон "Про запобігання корупції". Однією з його вимог було створити єдиний держреєстр декларацій. Їх щорічно мали заповнювати посадовці, держслужбовці, депутати та чиновники. Реєстр запрацював у серпні 2016-го. Декларації публікувалися у відкритому доступі. Забезпечувати роботу реєстру та перевіряти декларації доручили Національному агентству з запобігань корупції (НАЗК).
З 1 січня 2021 року в Україні розпочалася щорічна кампанія електронного декларування. Як тоді зазначили в НАЗК, з 30 грудня 2020 року набрали чинності зміни до закону "Про запобігання корупції", якими відновлено обов’язок окремих суб’єктів декларування подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Повідомлення про зміни потрібно подавати впродовж 10 днів з моменту отримання доходу чи придбання майна. Також це стосується витрат на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів.
Чому зупиняли декларування
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну НАЗК обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій. Тоді росіяни окупували частину Київщини, бої точилися на підступах до столиці. НАЗК повідомило: до перемоги над Росією "декларанти не повинні витрачати час на заповнення та подання декларацій".
4 березня 2022 року Верховна рада ухвалила закон, який відтермінував обов’язкову подачу декларацій на період воєнного стану. Одним з аргументів був захист інтересів декларантів, зокрема питання їхньої безпеки — декларації публікуються на сайті, будь-хто може побачити особисті дані, наприклад марку авто, район проживання та інше. Відтак декларації можна було подавати за власним бажанням. До середини лютого 2023-го це зробила третина посадовців.
5 вересня 2023-го депутати підтримали відновлення електронного декларування для чиновників. Документ ухвалили, проте з поправками — зокрема, залишили декларації закритими від суспільства на рік.
