Перейти до основного змісту
"Одне з двох": чому парламент поновив е-декларування, але залишив реєстр декларацій закритим

"Одне з двох": чому парламент поновив е-декларування, але залишив реєстр декларацій закритим

Народні депутати під час засідання Верховної Ради України
Народні депутати під час засідання Верховної Ради України, 30 травня 2023 року. Фото: Андрій Нестеренко/УНІАН

5 вересня депутати голосували за відновлення електронного декларування для чиновників. Документ ухвалили, проте з поправками — зокрема, залишили декларації закритими від суспільства на рік. Цей законопроєкт має підписати Володимир Зеленський. Після голосування на сайті президента з‘явились кілька петицій щодо ветування закону в такому вигляді. Відкрити реєстр декларацій наполягають і депутати Європарламенту. Суспільне розповідає, як голосували за законопроєкт та які наслідки може мати те, що декларації чиновників залишаться закритими.

Хто має подавати декларації

14 жовтня 2014 року парламент ухвалив закон "Про запобігання корупції". Однією з його вимог було створити єдиний держреєстр декларацій. Їх щорічно мали заповнювати посадовці, держслужбовці, депутати та чиновники. Реєстр запрацював у серпні 2016-го. Декларації публікувалися у відкритому доступі. Забезпечувати роботу реєстру та перевіряти декларації доручили Національному агентству з запобігань корупції (НАЗК).

Чому зупинили декларування

Від початку повномасштабного вторгнення НАЗК обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій. Тоді РФ окупувала частину Київщини, бої точилися на підступах до столиці. НАЗК повідомило: до перемоги над Росією "декларанти не повинні витрачати час на заповнення та подання декларацій".

4 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який відтермінував обов’язкову подачу декларацій на період воєнного стану. Одним з аргументів був захист інтересів декларантів, зокрема питання їхньої безпеки — декларації публікуються на сайті, будь-хто може побачити особисті дані, наприклад марку авто, район проживання та інше. Відтак декларації можна було подавати за власним бажанням. До середини лютого 2023-го це зробила третина посадовців.

Проте після того, як Сили оборони вибили росіян із Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Миколаївщини та частково Херсонщини, безпекова ситуація для чиновників змінилась, говорить Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency International Ukraine:

"Від Києва відійшли війська РФ, які загрожували керівництву країни, нардепам та міністрам. Безпекова ситуація змінилась, і ті кроки, які виглядали виправданими навесні 2022 року, зараз, восени 2023-го, вже є дискусійними".

Петиція про відновлення декларацій з‘явилась ще наприкінці січня 2023-го. Володимир Зеленський її підтримав. Тоді ж посли G7 та країн ЄС заявили, що очікують від України відновлення електронного декларування.

За які зміни проголосували нардепи

Відновили електронне декларування за пів року — 5 вересня 2023-го. Тепер до 31 січня 2024-го чиновники мають подати декларації за 2022-2023 роки. Декларування відновили з деякими правками. Наприклад, задеклароване та вже раніше перевірене майно не можна перевіряти повторно. Також депутати уточнили перелік посад, які підпадають під антикорупційне законодавство.

Погодили нардепи й правку, якою посадовці, що не задекларували майно на суму 1,3 млн грн, уникають адміністративного правопорушення. Для цього їм потрібно сплатити штраф — від 17 тисяч до 42 тисяч грн. Автор цієї правки — нардеп від колишньої ОПЗЖ Григорій Мамка. Голова НАЗК Олександр Новіков в коментарі Радіо Свободі назвав цю правку такою, що "порушує логіку законодавчої роботи".

Важлива правка, яку депутати не підтримали, має номер 371. Вона передбачала негайне відкриття декларацій. Тепер вони залишаються закритими для громадськості щонайменше на рік. На думку Калітенка нардепи й надалі зможуть продовжувати цей термін, посилаючись, зокрема на безпекові норми.

Для прийняття цієї поправки не вистачило 27 голосів з необхідних 226. Рух "Чесно" виклав список нардепів, які не проголосували за неї. Там значиться, зокрема, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. Пізніше він пообіцяв, що відкриє свою декларацію та додав, що так зроблять "керівництво парламенту, та багато його колег".

Народний депутат Давид Арахамія під час засідання Ради
Народний депутат Давид Арахамія під час засідання Верховної Ради, Київ, 14 липня 2023 року. УНІАН/Кримський Андрій

Один з депутатів, що також не проголосував за правку — нардеп від "Батьківщини" Михайло Цимбалюк. У коментарі Суспільному він розповів, що поправку підтримував, проте у той день у нього "тричі не спрацювала карточка, як і ще у декількох депутатів".

Нардеп від "Слуг народу" Мар‘ян Заблоцький, який також не віддав голос за відкриття декларацій, у момент голосування, за його словами, "спілкувався із донорами щодо постачання армії". А його однопартієць Юрій Камельчук поскаржився, що у момент голосування поправок "був дико неорганізований процес, купа людей між собою з‘ясовували обставини". За його словами це завадило нардепам проголосувати за відкриття декларацій. Сам Камельчук, запевнив, що підтримує їхнє негайне відкриття.

Про неорганізованість під час голосування заявив і нардеп від "Голосу" Андрій Осадчук, який проголосував за поправку: "Розглядали зміни в адміністративний кодекс, був ґвалт, я ще не бачив остаточного варіанту таблиці, але враження, що деякі правки збили, деякі підтвердили й можливо там буде розбалансованість тексту (документу — ред).

"Правку провалили. Сором. Це великий мінус. Буде опція для декларанта зробити свою декларацію відкритою! Це маленький плюс", — після голосування написав нардеп від "Слуг народу" Віталій Безгін, який голосував за відкриття декларацій.

Для чого потрібні відкриті декларації

Для контролю громадськістю. Завдяки цьому, зокрема, вийшли журналістські розслідування про офшори Петра Порошенка та про колишнє керівництво Укроборонпрому.

"Без відкритого реєстру декларацій, без журналістських розслідувань, не викривали б багато можливих ознак недостовірного декларування, або незаконного збагачення топ-рівня, серед топ-чиновників. Очевидно, що кількість розслідувань може бути нижчою, коли над ними будуть працювати лише НАЗК та органи правопорядку, без журналістів-розслідувачів та суспільства", — говорить Олександр Калітенко.

Народні депутати під час засідання Верховної Ради
Народні депутати під час засідання Верховної Ради, 14 липня 2023 року. Фото: Андрій Кримський/УНІАН

Декларування та міжнародні партнери

За день до голосування заступник голови Верховної ради Олександр Корнієнко у коментарі Суспільному розповів, що цю редакцію відновлення декларацій затвердили з міжнародними партнерами — Єврокомісією, G7 та МВФ. Зокрема, саме від поновлення декларацій буде залежати черговий транш від Міжнародного валютного фонду. Також за кілька днів до голосування посли країн G7 заявили про важливість "уникнення лазівок". На думку Калітенко, закритий реєстр не є прозорим, що і створює загрозу виникнення тим самих "лазівок": "У меморандумі з МВФ є згадка про прозорість. Закритий реєстр — це точно не про прозорість системи декларування", — каже Калітенко.

Відновлення декларування є й однією із вимог "7 кроків", які має зробити Україна для вступу у ЄС. На думку Калітенка, закриті декларації не відповідають цим вимогам.

Після голосування, на сайті президента відкрили петицію з вимогою повернути законопроєкт до парламенту, щоб депутати таки проголосували за відкриття декларацій.

Накласти вето на цей законопроєкт просить і НАЗК, яке має перевіряти декларації, і депутати Європейського парламенту, повідомив депутат Європарламенту Міхаель Ґалер. Головна вимога — негайно відкрити реєстр декларацій.

Володимир Зеленський заявив, що буде радитись з цього приводу з віцепрем‘єр-міністеркою Ольгою Стефанішиною: "Я проведу консультації, отримую відповідь і прийму рішення. Їх два (підписати, або ветувати, — ред.). Одне з двох".

Топ дня
Вибір редакції
На початок