Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №9534 про повернення е-декларування, однак не підтримала правку про негайне відновлення декларування.
За законопроєкт в цілому проголосували 329 депутатів, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Він зазначив, що парламентарі підтримали такі правки до документа:
- Правку, яка уточнює перелік посадових осіб юридичної особи публічного права, які підпадають під антикорупційне законодавство. Набрала 246 голосів
- Правку про те, що якщо вказали майно в одному розділі, а не вказали в іншому, то це не вважається злочином. Підтримали 247 нардепів.
- Правку, яка передбачає, що якщо майно декларується декілька років і його вже раз перевірили, то не можна повторно перевіряти. Набрала 239 голосів.
Водночас депутати не підтримали головну правку, яка передбачала негайне відкриття декларацій публічних осіб.
Депутат Олексій Гончаренко повідомив, що відновлення електронного декларування передбачає:
- подачу декларацій за поточний рік, а також за 2021, 2022 роки;
- відновлення спецперевірок;
- військові, які беруть участь в бойових діях, подаватимуть декларації через 90 днів для подання е-декларації після закінчення бойових дії або демобілізації.
"Але, наприклад, радники ОП не будуть декларуватися, а ось військовим буде потрібно", — написав Гончаренко.
Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахімія заявив, що Рада проголосувала за відновлення декларування у форматі, "прохідному для зарахування нашими міжнародними партнерами".
"Але окрім міжнародних партнерів в нас є громадянське суспільство, яке незадоволене тим, що за замовчуванням, реєстр декларантів доступний для перевірок НАБУ та НАЗК та не є доступним для будь-кого", — зазначив він.
Однак, за словами нардепа, у законі є запобіжники:
- Через рік автоматично весь реєстр буде відкритим як і раніше.
- Закон містить норму, згідно з якою декларант може добровільно відкрити свою декларацію для всіх людей, а не тільки для контрольних органів.
"Ми з керівництвом парламенту будемо перші подавати такі листи до НАЗК з проханням зробити наші декларації публічними. Це політична відповідальність кожного декларанта", — сказав Арахамія.
Він нагадав, що норма закритості реєстру виникла на прохання декларантів місцевих громад, які проживають на прифронтових територіях, родичі яких можуть бути в небезпеці.
"Тому і виник такий гібридний формат декларування. Це ніяк не заважає уповноваженим контрольним органам виконувати свою роботу", — зазначив він.
Раніше перший заступник голови комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин повідомив, що у підготовлений до другого читання законопроєкт №9534 про відновлення декларування для чиновників внесено поправку про закритість реєстру декларацій ще на один рік.
"Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна окремо винесе на голосування в залі свою поправку №371 про негайне відкриття реєстру. Я підтримаю цю поправку і закликаю всіх народних депутатів, яким нема що приховувати, зробити те саме", — написав він у Facebook.
За словами нардепа, всі слушні аргументи щодо безпеки декларантів уже враховано в законопроєкті. Йдеться про те, що військові, "крім ВЛК і ТЦК" (військово-лікарська комісія і територіальний центр комплектування), полонені, громадяни на тимчасово окупованих територіях не повинні подавати декларації до закінчення воєнного стану або деокупації території.
Що відомо про декларування під час війни
Електронне декларування — один з важливих кроків антикорупційної реформи України після Революції Гідності.
У перші тижні повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року обов’язкове подання декларацій було призупинене.
Як повідомили у Transparency International Україна, лише третина всіх посадовців подали декларації за 2021 рік.
"Швидше за все, наступного року кількість поданих декларацій скоротиться ще більше, адже якщо їх подання перетворюється у «добровільне», то де-факто це означає демонтаж однієї з ключових антикорупційних реформ", — заявили в організації.
У вересні 2022 року голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зареєстрував законопроєкт про повернення обовʼязкового декларування "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу" 8071. Антикорупційний комітет схвалив цей документ 18 жовтня 2022 року, але він досі не винесений на розгляд до Верховної ради.
30 січня 2023 року посли країн G7 та ЄС виступили за якнайшвидше ухвалення в Україні Державної антикорупційної програми та відновлення е-декларування та фінансового звітування політичних партій.
