В Україні бракує донорської крові. Як стати донором і виправити ситуацію

В Україні бракує донорської крові. Як стати донором і виправити ситуацію

В Україні бракує донорської крові. Як стати донором і виправити ситуацію undefined

На період зимових свят лікарні та центри здачі крові традиційно відчувають нестачу донорів крові, яка комусь може коштувати життя. Як відбувається забір крові, чи є для цього протипоказання та куди саме звертатись, якщо хочеться зробити добру справу та здати кров чи її компоненти? Про це Українському радіо розповів активний донор Владислав Самойленко.

Донорство крові та її елементів

"Мій активний досвід здачі крові та її елементів почався у 2014 році. Спочатку я, як і більшість донорів, почав здавати цільну кров по 450-350 мл за одну донацію, яка потім лікарями розподіляється між тими, кому вона потрібна. Цільна кров може здаватися раз на 2-3 місяці, оскільки саме стільки часу потрібно для відновлення плазми. Але є ще такий вид здачі крові, як здача її компонентів: тромбоцитів, лейкоцитів та інших елементів. Останні декілька років я частіше здаю тромбоцити, тому що вони більш затребувані й період на відновлення організму після здачі тромбоцитів становить близько 14-15 днів", — розповів Влад Самойленко.

Тому якщо вам дозволяє здоров’я, краще здавати тромбоцити, оскільки це корисніше і потрібніше: "Про цю відмінність дуже часто звичайні люди, донори, не знають. Я дізнався досить випадково через те, що батько дитини шукав для свого сина донора тромбоцитів напередодні 2016 року. Він повідомив, що якщо звичайні донори приходять і є якийсь потік, то донорів тромбоцитів потрібної групи крові на той період він взагалі не міг знайти, хоча моніторив усі лікарні".

Читайте також: "Тютюн і рак: історія багаторічної війни"
В Україні бракує донорської крові. Як стати донором та виправити ситуаціюundefined

У донорстві тромбоцитів є своя специфіка — вимоги до донорів вищі. Деякі київські лікарні, наприклад, не допускають до здачі жінок. Таким чином, втрачається величезна аудиторія людей, які потенційно можуть бути донорами. Це відбувається через декілька факторів, наприклад, менструальні цикли, а також тому, що процедура забору тромбоцитів є більш довготривалою, ніж звичайна здача крові.

"Здача тромбоцитів відбувається не шляхом забору крові, як у випадку з плазмою, а шляхом під’єднання спеціального апарату, де на центрифузі від'єднують від вашої крові частину деяких елементів, наприклад, тромбоцитів, і повертають вашу кров вам, але зі зменшеним показником цих елементів. Це триває близько години-півтори, залежно від ваших показників і обладнання. А звичайна плазма, залежно від вашого тиску і самопочуття, здається протягом 5-10 хвилин", — пояснив Влад Самойленко.

Донор наголосив, що спілкувався з працівниками Київського міського центру крові, які кажуть про дефіцит донорів: "У лікарів та в центрах заготівлі крові є певна сезонність. І напередодні Нового року традиційно складається дефіцит донорів та компонентів крові. Можуть бути випадки, коли просто зараз, цього дня і цієї хвилини, є певні заготівлі крові, а може бути патова ситуація, і крові не вистачить. Тому, звісно, у всіх лікарнях, особливо в Центрі крові, Інституті раку на Ломоносова, де потік донорів менший, ніж в Охматдиті, така потреба є. Вони завжди просять здавати кров, і якщо вона знадобиться не зараз, то найближчим часом".

Проте варто пам’ятати про умови здачі крові й те, що існують абсолютні і тимчасові протипоказання для донорства крові та її компонентів.

Читайте також: "Чи може вакцина проти туберкульозу вилікувати хворобу Альцгеймера?"

Абсолютні протипоказання для донорства

Зокрема, до абсолютних протипоказань належать перенесені захворювання, незалежно від давності хвороби та результатів її лікування. Такими є інфекційні захворювання (зокрема СНІД, сифіліс, вірусні гепатити, туберкульоз), соматичні захворювання, хвороби крові, психічні захворювання, наркоманія, алкоголізм, окремі види серцево-судинних захворювань, хвороб органів дихання та травлення тощо. З детальним переліком можна ознайомитися тут.

Що стосується тимчасових заборон до здачі крові, то йдеться про вагітність і період лактації (слід зачекати 1 рік після пологів та не менш ніж 3 місяців після завершення грудного вигодовування), операції (період усунення від донорства — 1 рік після операції), перебування в закордонних відрядженнях більше ніж 2 місяці (період усунення від донорства — 6 місяців), перенесення інфекційних захворювань, гострих або хронічних запальних процесів, видалення зуба, щеплень, менструації. Повний перелік міститься тут.

Читайте також: "Які науково доведені переваги є у відчуття вдячності"

Чого не можна робити перед донорством крові?

В Україні бракує донорської крові. Як стати донором та виправити ситуаціюundefined
  1. За три доби перед здачею не вживати медикаментів.
  2. Бути здоровим (якщо у вас був нежить чи інші хвороби, необхідно перечекати).
  3. За дві доби до здачі не можна вживати алкоголь.
  4. За день не переїдати шкідливої, гострої, жирної або перченої їжі.
  5. Зранку перед здачею не палити, з'їсти легкий сніданок.

Якщо ви не знаєте, де можна здати кров у вашому місті, радимо скористатися ресурсом donor.ua, де розміщено адреси всіх центрів забору крові в Україні.

У Києві це, наприклад, Київський міський центр крові (вул. М. Берлинського, 12), Київська обласна клінічна лікарня (вул. Багговутівська, 1а, корпус 13), Національна дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит" (вул. В. Чорновола, 28/1), Національний інститут раку (вул. Ломоносова, 33/43), Головний військовий клінічний шпиталь (вул. Госпітальна, 18), Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова (вул. Амосова, 6), клінічна лікарня "Феофанія" (вул. Академіка Заболотного, 21), Київська міська клінічна лікарня № 12 (вул. Підвисоцького, 4а), Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України (вул. Чорновола, 28/1) та Київський обласний онкологічний диспансер (вул. Багговутівська, 1).

Читайте також: "Що таке депресія і чому в ній не соромно зізнатися"

Адреси станцій переливання крові у областях, де можна здати кров:

  • Вінницька область — м. Вінниця, вул. Пирогова, 48;
  • Волинська область — м. Луцьк, проспект Волі, 47;
  • Дніпропетровська область — м. Дніпро, проспект Б.Хмельницького, 17;
  • Донецька область — м. Маріуполь, вул. Троїцька, 48;
  • Житомирська область — м. Житомир, вул. Кибальчича, 16;
  • Закарпатська область — м. Ужгород, вул. Л.Толстого, 15;
  • Запорізька область — м. Запоріжжя, вул. Л.Жаботинського, 32;
  • Івано-Франківська область — м. Івано-Франківськ, вул. С.Бандери, 23;
  • Кіровоградська область — м. Кропивницький, вул. Преображенська, 88;
  • Луганська область — м. Первомайськ, вул. Леніна, 46;
  • Львівська область — м. Львів, вул. Пекарська, 65;
  • Миколаївська область — м. Миколаїв, провулок Радіо, 2;
  • Одеська область — м. Одеса, провулок Бісквітний, 2;
  • Полтавська область — м. Полтава, вул. Шевченка, 23;
  • Рівненська область — м. Рівне, вул. С.Бандери, 31;
  • Сумська область — м. Суми, провулок Громадянський, 2;
  • Тернопільська область — м. Тернопіль, вул. Клінічна, 8;
  • Харківська область — м. Харків, вул. Клочківська, 366;
  • Херсонська область — м. Херсон, Миколаївське шосе, 7;
  • Хмельницька область — м. Хмельницький, вул. Г.Сковороди, 29.
Читайте також: "Хочу зробити щеплення, але не знаю, які: що робити?"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди