Деменція стала однією з найпоширеніших причин смерті в розвинених країнах світу. Зі збільшенням кількості літніх людей у світі та в Україні проблема нейродегенеративної патології центральної нервової системи стає актуальною медико-соціальною проблемою.
За даними Інституту геронтології НАМН України, до 10% людей старше 65 років схильні до деменції. Водночас кількість врахованих діагнозів даної патології в десятки разів менше, ніж кількість реально хворих людей. Як такого лікування деменції не існує. Доступні тільки препарати, що здатні уповільнити розвиток симптомів.
Деменція – це клінічний узагальнювальний термін, який позначає ушкодження найвищих функцій головного мозку – мислення і пам'яті. Хворі з часом стають залежними від сторонніх, забувають про їжу та залишаються прикутими до ліжка.
Це призводить до розвитку багатьох хвороб: виразок, запалення легенів, а згодом і до смерті. Найчастіше деменція проявляється у старшому віці (65+), тому в термінології за хворобою закріпилося слово "сенільна" або "старча".
Дослідження мікроскопічних механізмів, відповідальних за пошкодження центральної нервової системи, показало, що початок патологічних процесів відбувається набагато раніше (перші зміни були помічені навіть за 30 років до встановлення діагнозу!), ніж поява видимих симптомів. Тому симптоми деменції пов'язані не з віком, а з глибинним і невідворотним пошкодженням головного мозку.
Що таке хвороба Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера (ХА) – найпоширеніша причина деменції (бл. 60%). Вона починається із втрати короткочасної пам'яті, але її дуже важко помітити та вчасно діагностувати. Хто ж не забував, що ось-ось хотів щось сказати чи зробити? З розвитком хвороби дефіцити погіршуються, але мозок підсвідомо компенсує втрату реальної пам'яті. Наприклад, створює конфабуляції (помилкові спогади). Їх зміст може бути різним, реальним або фантастичним, містити факти з життя або ж бути вигаданим.
Порушується орієнтація в просторі, мова та інші вищі функції головного мозку. Надалі людина втрачає свою автономію і потребує догляду. Сама хвороба не є смертельною, але її ускладнення зрештою призводять до смерті. Наприклад, тривале перебування в ліжку спричиняє утворення тромбів, які закупорюють судини в мозку (інсульт) або легень (тромбоемболія). Розлад ковтання стає причиною потрапляння їжі та бактерій в дихальні шляхи, де починають розвиватися серйозні інфекції (аспіраційна пневмонія).
Причиною описаних порушень є пошкодження білка тау й акумуляції бета амілоїду. Білок тау – "цеглинка" всередині клітин центральної нервової системи. Його поганий брат-близнюк pTau (phosphorylated tau – фосфорілірований, до нього додана фосфорильна група) утворюється щодня – внаслідок довгих періодів без сну, переохолодження або загального наркозу.
Зазвичай мозок самостійно очищається від сміття за допомогою деградації білків і глімфатичної системи (цей процес активно відбувається уві сні, тому люди з хронічним недосипанням перебувають у зоні ризику!). У хвороби Альцгеймера їх стає настільки багато, що натуральні механізми очищення не справляються. Ці білки стають токсичними для нервової системи, і клітини головного мозку починають помирати.
Читайте також: "Тютюн і рак: історія багаторічної війни"
Щеплення від хвороби Альцгеймера
Лікарі з урологічного відділення Медичного центру "Хадасса" в Ізраїлі проаналізували вплив щеплення від туберкульозу БЦЖ на розвиток хвороби Альцгеймера.
З великою ймовірністю при уважному обстеженні верхніх кінцівок ви можете знайти шрам округлої форми – це "бойова пам'ятка", яка залишається після першого контакту з вакциною БЦЖ. Зазвичай новонароджені отримують її ще в пологовому будинку.
Вона містить генно модифіковану паличку Mycobacterium bovis, збудника туберкульозу рогатої худоби. Бактерії знаходяться в "обеззброєному" стані – без свого комплексу білків RD1 – і не можуть проникнути у клітини здорової людини. Але завдяки подібності бактерій наш імунітет вчиться розпізнавати бацили Mycobacterium та ефективно їх усувати. У перші дні життя людина отримує штучний "level up", який допоможе їй у майбутньому впоратися з невидимою небезпекою.
Ось уже 40 років щеплення БЦЖ використовується як елемент терапії на ранніх стадіях раку сечового міхура. Механізм дії досліджений не до кінця, але при цьому шанс рецидиву хвороби зменшується на 32%. Всередину сечового міхура за допомогою катетера вводять розчин БЦЖ. Контакт із паличкою стимулює захисну реакцію, зокрема проти раку. Головну роль відіграє активація – лімфоцитів і гранулоцитів – за допомогою інтерлейкінів. Якщо уявити клітини імунітету як поліцейських, то інтерлейкіни – це команди, які вони передають одне одному по рації, своєрідна "мова мікросвіту".
Але повернімося до ізраїльських науковців із медичного центру "Хадасса". Вони проаналізували групу із 1371 пацієнта з раком сечового міхура (1134 чоловіки та 237 жінок). 878 (64%) пройшли терапію із застосуванням вакцини БЦЖ. Протягом 8 років після операції у 65 пацієнтів виявлено ХА у віці 84 ± 5,9 років. Серед них 21 (2,4%) лікувались із застосуванням вакцини, і 44 (8,9%) – без. Автори статті наголошують на 4-кратному зниженні ризику розвитку БА. Вакцина БЦЖ застосовувалась у більш здорових пацієнтів. Тому в групі без вакцини ризик розвитку БА був більше сам по собі.
- Метаболічні зміни в організмі під час розвитку пухлини грають на противагу змінам, які відбуваються у ХА. Сама наявність онкологічного захворювання може впливати на ризик розвитку ХА і результати експерименту.
- Відмінності в діагностиці ХА. Діагноз "хвороба Альцгеймера" дуже важко підтвердити, для цього потрібна ретельно зібрана медична історія і тривала сесія психологічних тестів. Деякі пацієнти, можливо, не потрапили до невролога і таким чином "уникнули" поставлення діагнозу.
- Пацієнтам не проводили тест Манту. Манту показує силу реакції імунітету на вакцину БЦЖ. Вона залежить від багатьох факторів — генетики, загального стану організму під час щеплення БЦЖ, умов зберігання і транспортування препаратів.
Для підтвердження результатів необхідно провести проспективний експеримент, тобто випадково підібрати групу волонтерів і подати вакцину БЦЖ. Після цього уважно спостерігати за ними від моменту подачі, і порівняти з контрольною групою. Такий експеримент через тривалий час розвитку ХА може тривати понад 10 років.
Оскільки у світі відбувається процес старіння популяції, а відсоток людей похилого віку стає все більшим, хвороба Альцгеймера стає значною проблемою для сучасної медицини. Новітні ліки проти деменції – мемантін – на ринку вже давно, ще з 1990 року.
Відтоді наука значно просунулася в розумінні механізмів виникнення ХА, але не запропонувала жодного способу розв'язання проблеми. У світлі зазначеного вище результати експерименту дійсно вказують дорогу до інноваційного результату, але чи доведе воно свою ефективність у повноправному експерименті? Час покаже.
9 ранніх симптомів хвороби Альцгеймера
- Регулярні провали в пам'яті, які ускладнюють повсякденне життя.
- Труднощі з плануванням і прийняттям рішень.
- Складнощі з виконанням звичних завдань.
- Плутанина у часі та просторі.
- Проблеми з розмовною та письмовою мовою.
- Бажання перекладати предмети з місця на місце.
- Зниження інтересу до спілкування і звичних занять.
- Різкі зміни особистості та поведінки.
Що робити, якщо ви підозрюєте у себе хворобу Альцгеймера
Насамперед звернутися до терапевта. Профілактика полягає у здоровому харчуванні з високим вмістом овочів, фруктів, риби, горіхів, оливкової олії. Можна виконувати щоденні вправи для мозку: багато читайте, вирішуйте кросворди та головоломки, дізнавайтеся щось нове та якомога більше спілкуйтеся з людьми.
Дотримуйтеся режиму сну – близько 8 годин на добу. Не допускайте авітамінозу, стежте за рівнем вітаміну D. Корисними будуть аеробні вправи: піші прогулянки, біг, плавання, їзда на велосипеді, аеробіка. І, звісно ж, у будь-якій ситуації завжди радимо відмовитися від шкідливих звичок: нікотинова залежність збільшує ризик розвитку хвороби Альцгеймера.
Читайте також: "Раптова зупинка серця. Як надати першу допомогу?"
