Голова комітету Верховної ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин сподівається, що обмеження Telegram для армії та держслужби від 20 вересня прискорить розгляд двох законопроєктів у ВРУ, які стосуються регулювання роботи соцмереж в Україні.
Про це Юрчишин розповів Суспільному.
Глава комітету сказав, що Національний координаційний центр з питань кібербезпеки (НКЦК), який працює при Раді національної безпеки та оборони (РНБО), заслухав доповіді Головного управління розвідки, Служби безпеки, Міністерства цифрової трансформації, а також профільних інституцій, як-от Державна служби спецзв'язку та захисту інформації.
Після доповідей НКЦК виснував, що Telegram — це загроза не лише в плані ІПСО — тобто якогось психологічного, інформаційного впливу, — а є програмою, яка становить небезпеку з погляду кіберзахисту, адже є факти, які підтверджують, що матеріали, які користувачі надсилають через Telegram, одразу опиняються в країні-агресорі.
"Тому перший крок зроблений — це заборона використання для пересилання файлів, інформації, взагалі завантаження Telegram на робочі пристрої. Це не стосується персональних пристроїв, хоча є і рекомендація в Генштабі, щоб військовослужбовці не використовували Telegram", — додав Юрчишин.
На сьогодні, додав глава комітету свободи слова, є звернення до Кабінету міністрів України, аби уряд розробив механізми комунікації в соціальних мережах, які б рекомендували більш захищені соцмережі.
Також є звернення до Міністерства культури та стратегічних комунікацій, щоб відомство розробило та активізувало програму роз'яснення для суспільства небезпек, які має використання Telegram.
Нацполіція, яка була на нараді НКЦК, наголосила, що більшість злочинів, які пов'язані з масовим розповсюдженням наркотиків, поширенням дитячого порно тощо, теж зараз найбільше ширяться через Telegram.
"Наприклад, у Франції власники соцмереж несуть кримінальну відповідальність, якщо не розкривають дані злочинців, які ховаються за анонімністю. Telegram цього не робить. Зараз ми будемо працювати зокрема і на законодавчому рівні, щоби власники соцмереж ішли на співпрацю. Ця програма фактично зараз перетворилася на легалізований даркнет, і це очевидно не сприяє покращенню криміногенної ситуації в такий важкий час, час війни", — каже народний депутат Юрчишин.
Ярослав Юрчишин дізнався у Державної фіскальної служби, що в Україні офіційно нема юридичної особи від Telegram, соцмережа не платить податки.
Політик наголошує, що в Україні зараз дуже важливо створити такі механізми, які б стосувалися не лише Telegram, а загалом соціальних мереж, які б ставили у вимогу:
- показувати систему власності, щоб розуміти, до кого звертатися;
- врегульовувати обов'язок для соцмереж, щоб ті запроваджували модерацію й адекватно пояснювали, як вона відбувається, щоб Україна розуміла, як може протидіяти кримінальним злочинам чи поширенню російської пропаганди.
У комітетах Верховної ради України цифрової трансформації та гуманітарної та культурної політики зараз лежать два законопроєкти, які стосуються цих регулювань.
"Я дуже сподіваюся, що рішення стимулює розгляд цих законопроєктів", — підсумував глава комітету з питань свободи слова.
Що відомо про обмеження Telegram для посадовців та військових
20 вересня українським військовослужбовцям, посадовцям державних органів та працівникам об'єктів критичної інфраструктури обмежили використання месенджера Telegram на службових пристроях. Таке рішення було прийнято на засіданні Національного координаційного центру кібербезпеки. Воно стосується лише переписки та пересилання документів через месенджер. Водночас виняток становитимуть лише ті люди, для яких використання цього месенджера є частиною службових обов'язків.
За словами керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, про заборону використання на персональних смартфонах — не йдеться.
Що про Telegram говорив очільник ГУР Буданов
Раніше керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що вважає Telegram загрозою українській національній безпеці.
Проте він не виступав за те, "щоб просто взяти і закрити" цей месенджер в Україні — натомість слід зробити так, аби в кожного Telegram-каналу була реєстрація, щоб було зрозуміло, хто відповідальний за контент.
У липні цього року, згідно з результатами соціологічного опитування "Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни", стало відомо, що 73,4% українців використовують соцмережі як джерело новин. Це на 4,5% менше, ніж торік. Найпопулярніші — Telegram (78,1%), YouTube (59,5%) та Facebook (44,6%).
Блокування соцмереж
25 березня 2024 року депутати зареєстрували законопроєкт, де заборона на користування Telegram стосується держслужбовців на робочих пристроях. Такий метод використовується у багатьох країнах. Для прикладу у США заборонено використовувати TikTok на девайсах в державних компаніях.
Раніше Україна вже блокувала доступ до соцмереж. У 2017 році РНБО наклало санкції на російські "ВКонтакте", "Одноклассники" і "Mail.ru", а українським провайдерам заборонили надавати доступ до цих сайтів. Проте у рішенні РНБО не прописали механізм блокування, через що провайдери зіткнулися з технічними труднощами.
Михайло Кольцов, зовнішній консультант Світового банку у сфері аналізу даних та кібербезпеки, розповідав Суспільному, що тоді провайдери пішли найпростішим шляхом — блокуванням цих сайтів для користувачів з України. Проте таку заборону можна обійти, наприклад, за допомогою сервісу VPN, який підміняє ваше місцеперебування з України на іншу країну, казав він.
