Українським військовослужбовцям, посадовцям державних органів та працівникам об'єктів критичної інфраструктури обмежили використання месенджера Telegram на службових пристроях. Таке рішення було прийнято на засіданні Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦКОргану координації та контролю у сфері кібербезпеки.).
Про це повідомляє пресслужба Ради національної безпеки і оборони України (РНБО).
У засіданні взяли участь представники керівного складу Держспецзв'язку, Нацполіції, Генштабу, СБУ, Міноборони, Нацбанку, Мінцифри, МЗС, розвідувальних органів, керівництво регуляторних органів у сфері електронних комунікацій, а також нардепи.
Зазначається, що ключовою темою засідання було обговорення загроз національній безпеці, пов'язаних із використанням месенджера Telegram, особливо під час повномасштабної війни РФ проти України.
Зокрема голова ГУР МО України Кирило Буданов навів обґрунтовані дані щодо наявності у російських спецслужб доступу до особистого листування користувачів Telegram, навіть видалених повідомлень, а також їх персональних даних.
"Я завжди виступав і виступаю за свободу слова, але питання Telegram – це питання не свободи слова, це питання національної безпеки", – пояснив він.
Своєю чергою представники СБУ та Генштабу зазначили, що Telegram активно використовується росіянами для кібератак, розповсюдження фішингу та шкідливого програмного забезпечення, встановлення геолокації користувачів, корегування ракетних ударів тощо.
"З метою мінімізації цих загроз було прийнято рішення щодо заборони встановлення та використання Telegram на службових пристроях працівників органів державної влади, військовослужбовців, працівників сектору безпеки і оборони, а також підприємств – операторів критичної інфраструктури", — йдеться у повідомленні.
Водночас виняток становитимуть лише ті люди, для яких використання цього месенджера є частиною службових обов'язків.
Керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) Андрій Коваленко роз'яснив, що йдеться про обмеження використання Telegram тільки на службових пристроях і рішення стосується лише переписки та пересилання документів через месенджер. За його словами, про заборону використання на персональних смартфонах — не йдеться.
"Якщо простими словами, державні службовці, військові, співробітники критичної інфраструктури не мають використовувати Telegram на службових комп‘ютерах. Я раніше говорив, що пересилання робочих документів через месенджер з робочих пристроїв несе ризики. Зараз це колективне рішення. Але воно не стосується ваших персональних смартфонів", — сказав він.
Крім цього голова ЦПД підкреслив, що це рішення не забороняє державним органам та військовим формуванням вести офіційні сторінки в месенджері.
Як зазначив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, який також був присутній на засіданні НКЦК, це рішення не стосуватиметься "простих користувачів".
"В цьому напрямку домовилися активізувати співпрацю з Мінкультом, провести роз'яснювальну роботу щодо шкідливості Telegram", — додав він.
Раніше керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що вважає Telegram загрозою українській національній безпеці.
Проте він не виступав за те, "щоб просто взяти і закрити" цей месенджер в Україні — натомість слід зробити так, аби в кожного Telegram-каналу була реєстрація, щоб було зрозуміло, хто відповідальний за контент.
У липні цього року, згідно з результатами соціологічного опитування "Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни", стало відомо, що 73,4% українців використовують соцмережі як джерело новин. Це на 4,5% менше, ніж торік. Найпопулярніші — Telegram (78,1%), YouTube (59,5%) та Facebook (44,6%).
Блокування соцмереж
25 березня 2024 року депутати зареєстрували законопроєкт, де заборона на користування Telegram стосується держслужбовців на робочих пристроях. Такий метод використовується у багатьох країнах. Для прикладу у США заборонено використовувати TikTok на девайсах в державних компаніях.
Раніше Україна вже блокувала доступ до соцмереж. У 2017 році РНБО наклало санкції на російські "ВКонтакте", "Одноклассники" і "Mail.ru", а українським провайдерам заборонили надавати доступ до цих сайтів. Проте у рішенні РНБО не прописали механізм блокування, через що провайдери зіткнулися з технічними труднощами.
Михайло Кольцов, зовнішній консультант Світового банку у сфері аналізу даних та кібербезпеки, розповідав Суспільному, що тоді провайдери пішли найпростішим шляхом — блокуванням цих сайтів для користувачів з України. Проте таку заборону можна обійти, наприклад, за допомогою сервісу VPN, який підміняє ваше місцеперебування з України на іншу країну, казав він.
