Президент Володимир Зеленський заявив, що держава виплачуватиме компенсацію бізнесу, який постраждав через пандемію коронавірусу. Чи дочекається бізнес допомогти та що може підтримати підприємців в ефірі Українського радіо розповів доктор економічних наук Володимир Панченко
"На сьогодні ми вже отримали інформацію, що казначейством припинено виплати будь-яких видатків, окрім захищених – зарплати і деякі інші”, - зазначив економіст.
На його думку, єдиним заходом для України є звернення за кредитуванням до міжнародних організацій, щоб стабілізувати фінансову систему.
За словами Панченка, на Заході фінансування тих бізнесів, які страждають від локдаунів, відбувається не шляхом запозичень, а внаслідок збільшення дефіциту бюджету. І за цей рік вже надано 11 трильйонів доларів такої фінансової допомоги.
Падіння споживання
За його словами, ця короновірусна криза характеризується падінням рівня споживання.
“Якщо людям забороняють виходити з дому, відвідувати ресторани, магазини, то люди кошти не витрачають і ці гроші не приходять у бізнес, і бізнес не може далі робити новий цикл виробництва. Тому ці 11 трильйонів доларів і були направлені на підтримку бізнесів, і все було добре, поки не виник другий цикл короновірусної кризи”.
І, щоб підтримати бізнес, уряди розвинених країн почали звертатись не до безпосереднього фінансування – видачі на руки людям певних сум, а перейшли до фінансування через спеціальні інституції.
“Повільний уряд”
Як відзначив експерт, подібні сценарії розглядалися в Україні ще навесні.
“Ось, наприклад, в Україні ми брали участь у аналізі в березні та квітні, і передбачалося, що коронавірусний фонд може бути 100 мільярдів гривень, і в бюджеті це не призведе до інфляції. Якщо видавати людям на руки, скажімо, 1000 гривень, то ми матимемо інфляцію. Тому і бояться повторення 90-х років, коли була гіперінфляція. Але, якби ці гроші давались у вигляді кредитів, на які не потрібна застава і була б спрощена система отримання такого кредиту, і він має направлятися на виробництво, то тоді б ризик інфляції був би значно менший”, – розповів Панченко.
Економіст вважає, що уряд України дуже повільно ухвалює рішення щодо підтримки бізнесу. Натомість Польща, наприклад, ще в лютому почала прораховувати можливі локдауни.
“У березні збільшили дефіцит бюджету до 10% і ці кошти відразу були направлені бізнесменам. Відразу. Протягом місяця. Український уряд цим почав займатись у червні, тобто майже 4 місяці розроблялась ця програма стимулювання, а потім ці кошти пішли не на стимулювання малого чи середнього бізнесу, а на інші програми”, - наголосив економіст.
Панченко наголосив, що якщо коронакриза продовжиться, і уряд буде так само повільно приймати рішення, то на Україну і її бізнес чекає "не дуже добрий сценарій".
Що відомо
- Президент Володимир Зеленський заявив, що до Верховної ради подадуть законопроєкти щодо заходів для економічної підтримки громадян та бізнесу у зв’язку з карантинними обмеженнями.
- 16 листопада близько сотні людей зібралися біля Верховної ради на акцію проти "карантину вихідного дня". Організатор акції – кампанія "SaveФОП!".
- За кілька днів петиція про скасування "карантину вихідного дня" набрала необхідну кількість голосів.
- 17 листопада Верховна рада відмовилася скасувати карантину вихідного дня, запровадженого урядом 14 листопада
- Окружний адміністративний суд Києва отримав уже три позови до Кабінету міністрів, а по всій країні прокотилися мітинги обурених і незгодних.
- Суспільне поговорило з представниками ресторанного та кінобізнесу про те, як вони пережили перші карантинні вихідні і яким бачать вихід із ситуації. Підприємці кажуть, що втратили від 30% до 70% доходу за минулі суботу та неділю. Дехто з них, навіть, виступає за тимчасовий повний локдаун замість постійного вихідного.
- До Конституційного суду надійшло подання 48 народних депутатів, переважно зі "Слуги народу", щодо відповідності Конституції постанови про "карантин вихідного дня".
- Тим часом міністр культури Олександр Ткаченко пропонує уряду ввести двотижневий загальний карантин на новорічні свята.
