Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї оголосив уряду країни, що готовий відновити переговори із Сполученими Штатами щодо питання іранської ядерної програми, оскільки "нічого не заважає" спілкуванню з "ворогом".
Про це пише АР.
Зазначається, що зауваження аятоли Алі Хаменеї встановили чіткі червоні лінії для будь-яких переговорів, які можуть відбутися за уряду президента-реформатора Масуда Пезешкіана, і оновили його попередження про те, що Вашингтону не варто довіряти.
"Це не означає, що ми не можемо взаємодіяти з тим самим ворогом у певних ситуаціях. У цьому немає нічого страшного, але не покладайте на них надії", — сказав Хаменеї.
Аятола, який має останнє слово в усіх державних справах, також попередив кабінет Пезешкіана: "Не довіряйте ворогові".
Агентство зазначає, що Хаменеї час від часу закликав до переговорів з Вашингтоном, але відмовився від них після того, як тодішній президент Дональд Трамп у 2018 році в односторонньому порядку вивів США з угоди.
Останніми роками між Іраном і США велися непрямі переговори за посередництва Оману та Катару, двох близькосхідних партнерів США, коли справа доходить до Ірану. Заява Хаменеї пролунала через день після візиту прем'єр-міністра Катару в країну.
У Держдепі США заявили, що будуть судити про керівництво Ірану за їхніми діями, а не за словами.
"Ми давно говорили, що, зрештою, розглядаємо дипломатію як найкращий спосіб досягти ефективного, сталого рішення щодо ядерної програми Ірану. Однак зараз ми далекі від чогось подібного, враховуючи ескалацію Іраном у всіх сферах, включаючи його ядерну ескалацію та відмову співпрацювати з МАГАТЕ", — йдеться в повідомленні.
У Держдепі зазначили, що якщо Іран хоче продемонструвати серйозність або новий підхід, він повинен "припинити ядерну ескалацію та почати значущу співпрацю з МАГАТЕ".
Що відомо про санкції проти Ірану та ядерну угоду
Санкції проти Ірану — міжнародні торговельні обмеження, які забороняють експорт до Ірану атомної, ракетної і значної частини військової продукції, прямих іноземних інвестицій в газову, нафтову і нафтохімічну промисловість Ірану, експорт продукції тонкої нафтопереробки, а також будь-які контакти з Корпусом вартових Ісламської революції, банками та страховими компаніями, фінансові транзакції та співпрацю з морським флотом Ірану.
Санкції були запроваджені США після ісламської революції 1979 року в Ірані та розширені у 1995 році переліком фірм, контрольованих іранським урядом. У 2006 році Радбез ООН ухвалив резолюцію з вимогою припинити програму зі збагачення урану.
У 2015 році Іран, США, Росія, Китай, Німеччина, Франція та Велика Британія підписали Спільний всеосяжний план дій щодо іранської ядерної програми (СВПД), так звану ядерну угоду. Її мета запобігти створенню Тегераном ядерної зброї.
17 січня 2016 року США та ЄС заявили про зняття санкцій з Ірану і розблокування близько 100 млрд доларів в міжнародних та закордонних фінустановах. Іран заявив про готовність експортувати 500 тис. барелів нафти на добу з подальшим збільшенням експорту до 1 млн барелів.
У 2018 році за президента Трампа США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди і знову запровадили масштабні санкції проти Тегерана.
Переговори про повернення дотримання умов ядерної угоди розпочалися в столиці Австрії у квітні 2020 року, але зайшли у глухий кут після обрання президентом Ірану у 2021 році прихильника жорсткої лінії у відносинах із Заходом Ібрагіма Раїсі. Тим часом Тегеран продовжує збільшувати запаси урану рівнів, що перевищують узгоджені в ядерній угоді.
У червні 2021-го МАГАТЕ повідомляла, що Іран накопичив та зберігає у 16 разів більше збагаченого урану, ніж це передбачається ядерною угодою 2015 року.
27 вересня 2021 року прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Бенет пригрозив Ірану наслідками через подальше розгортання ядерної програми.
Організація атомної енергії Ірану (ОАЕІ) 1 серпня 2022 року запустила кілька сотень центрифуг для збагачення урану.
