Іран надав обіцянку співпрацювати з Міжнародним агентством з атомної енергії щодо своєї ядерної програми.
Як повідомляє Reuters.
"Іран дав широкі запевнення наглядовому органу ООН з ядерних питань, що він, нарешті, допоможе розслідуванню щодо часток урану, що давно застопорилося, виявлених на незаявлених об'єктах, і навіть перевстановить демонтоване обладнання для моніторингу", — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що МАГАТЕ та Іран опублікували спільну заяву з приводу повернення керівника агентства Рафаеля Гроссі з поїздки до Тегерану лише за два дні до щоквартального засідання Ради керуючих агентства, до складу якого входять 35 країн.
"У заяві було мало подробиць, але можливість помітного покращення відносин між двома країнами, ймовірно, запобігатиме спробам Заходу ухвалити ще одну резолюцію, яка змушує Іран до співпраці", — заявили дипломати.
Водночас раніше Іран давав аналогічні обіцянки, які виявлялись майже безрезультатними, зауважує видання.
"Іран висловив готовність надати додаткову інформацію та доступ для розв'язання невирішених питань у галузі гарантій", — йдеться у спільній заяві.
При цьому у конфіденційному звіті МАГАТЕ для держав-членів, з яким ознайомилося агентство Reuters, йдеться, що Гроссі "сподівається на якнайшвидше і повне виконання Спільної заяви".
Під час пресконференції в аеропорту Відня незабаром після приземлення Гроссі сказав, що Іран має надати доступ до інформації, місць та людей. Посадовець сподівається на значне покращення ситуації після багатьох років блокування співпраці з боку Ірану.
Що відомо про санкції проти Ірану та ядерну угоду
Санкції проти Ірану — міжнародні торговельні обмеження, які забороняють експорт до Ірану атомної, ракетної і значної частини військової продукції, прямих іноземних інвестицій в газову, нафтову і нафтохімічну промисловість Ірану, експорт продукції тонкої нафтопереробки, а також будь-які контакти з Корпусом вартових Ісламської революції, банками та страховими компаніями, фінансові транзакції та співпрацю з морським флотом Ірану.
Санкції були запроваджені США після ісламської революції 1979 року в Ірані та розширені у 1995 році переліком фірм, контрольованих іранським урядом. У 2006 році Радбез ООН ухвалив резолюцію з вимогою припинити програму зі збагачення урану.
У 2015 році Іран, США, Росія, Китай, Німеччина, Франція та Велика Британія підписали Спільний всеосяжний план дій щодо іранської ядерної програми (СВПД), так звану ядерну угоду. Її мета запобігти створенню Тегераном ядерної зброї.
17 січня 2016 року США та ЄС заявили про зняття санкцій з Ірану і розблокування близько 100 млрд доларів в міжнародних та закордонних фінустановах. Іран заявив про готовність експортувати 500 тис. барелів нафти на добу з подальшим збільшенням експорту до 1 млн барелів.
У 2018 році за президента Трампа США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди і знову запровадили масштабні санкції проти Тегерана.
Переговори про повернення дотримання умов ядерної угоди розпочалися в столиці Австрії у квітні 2020 року, але зайшли у глухий кут після обрання президентом Ірану у 2021 році прихильника жорсткої лінії у відносинах із Заходом Ібрагіма Раїсі. Тим часом Тегеран продовжує збільшувати запаси урану рівнів, що перевищують узгоджені в ядерній угоді.
Читайте також
У Гаазі створять центр з розслідування злочинів РФ, Британія відправить додаткові танки. 375 день війни. Онлайн
