«Тато б’є маму»: на Хмельниччині поліція майже три тисячі разів виїжджала на домашнє насилля

«Тато б’є маму»: на Хмельниччині поліція майже три тисячі разів виїжджала на домашнє насилля

«Тато б’є маму»: на Хмельниччині поліція майже три тисячі разів виїжджала на домашнє насилля Фото Pixabay

«Сусіди знову сваряться та б’ються…». «Тато б’є маму…». «Мене побив син...». За такими викликами поліція Хмельниччини з початку року виїжджала 2900 разів. За домашнє насилля правоохоронцями цьогоріч було складено 2800 адміністративних протоколів. Це на 500 протоколів більше, аніж за аналогічний період минулого року.

Про це Суспільному розповів заступник начальника управління превентивної діяльності головного управління Нацполіції у Хмельницькій області Вадим Бурко.

За його словами, особу, яка вчиняє домашнє насильство, можуть притягнути не лише до адміністративної, але й до кримінальної відповідальності. На Хмельниччині цього року порушено 37 таких кримінальних проваджень, 21 з яких наразі направлено до суду.

«У Хмельницькому працює мобільна група реагування на факти вчинення домашнього насильства «Поліна». Вони виїжджають на виклики та уже на місці приймають рішення, якої допомоги потребує постраждалий. Одним з яскравих прикладів був виклик, коли подзвонила дитина і сказала, що батько ображає матір. Мобільна група, що виїхала, розібралася в ситуації. З’ясувалося, що це не поодинокий випадок, але жертва не зверталася, бо боялася чоловіка. Правоохоронцями було прийнято рішення направити дану сім’ю у відповідний соціальний центр», - каже Вадим Бурко.

Вадим Бурко каже, що особу, яка вчиняє домашнє насильство, можуть притягнути не лише до адміністративної, але й до кримінальної відповідальності. Фото: Суспільне.Фото: Суспільне.

Вадим Бурко каже, що особу, яка вчиняє домашнє насильство, можуть притягнути не лише до адміністративної, але й до кримінальної відповідальності. Фото: Суспільне.

За систематичне вчинення домашнього насильства передбачена стаття 126 зі значком 1 Кримінального кодексу України, яка передбачає для домашнього агресора покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років, додає поліцейський.

Хмельничанка Ольга – одна із тих, хто постраждав від домашнього насилля. Вона розповідає, що за дев’ять років шлюбу весь час терпіла знущання чоловіка.

«Я сама народилася на Донеччині, там живуть зараз мої батьки. У Хмельницькому жила з чоловіком у нашій квартирі. Після одруження у мене погіршився стан здоров’я, отримала інвалідність (Оля пересувається на інвалідному візочку - авт.). Чоловік почав мені цим дорікати, казати, що я нікому не потрібна, знущатися морально. Після народження сина у 2018 році стало ще гірше. Було таке, що чоловік міг і підзатильника дати, і за руку так взяти, що аж синці залишалися, і на підлогу покласти. Він просто довів мене до нервового зриву - у мене почалися панічні атаки страху, істерика. Я завжди була спокійною, терплячою. Одного разу він мене так довів вже, що у мене почалася істерика, я не могла зупинитися вже. І тоді, аби мене зупинити, він вдарив в обличчя», - розповідає жінка.

У кризовій кімнаті ГО "Тепло рідних сердець" жертви домашнього насилля можуть пожити кілька днів, аби вирішити, що робити далі. Фото: Суспільне.Фото: Суспільне.

У кризовій кімнаті ГО "Тепло рідних сердець" жертви домашнього насилля можуть пожити кілька днів, аби вирішити, що робити далі. Фото: Суспільне.

Терпіти знущання чоловіка Ольга більше не могла. Від знайомих вона дізналася про існування в Хмельницькому кризової кімнати для жінок, які страждають від домашнього насилля і не мають куди піти від свого кривдника.

«Щодня я була в такій напрузі, що була рада поїхати з дому, куди завгодно. І коли ми приїхали з дитиною у цей кризовий центр, нас тут прийняли, поселили. Для мене це було так, ніби я знову народилася», - каже Оля.

За словами співорганізаторки створення кризового центру в Хмельницькому, голови громадської організації «Тепло рідних сердець» Лесі Стебло, ті, хто зазнав домашнього насилля, можуть у них отримати психологічну, юридичну та матеріальну допомогу.

«Ми у центр приймаємо всіх, хто дійсно потребує термінової допомоги. Співпрацюємо з поліцейським підрозділом «Поліна», який має наші контакти. Вони привозять до нас жінок з дітками, ми їх розміщуємо. У нас є одна кімната, де маємо ліжко та ліжечко для дитини, є санвузол. Облаштовано міні-кухню з мікрохвильовою та електрочайником. Усе для того, щоб можна було перебути два-три дні та вирішити для себе, що робити далі. Найперше, ми тут забезпечуємо жінку тими умовами, в яких вона почувається у безпеці і може приймати, за допомогою наших психологів, юристів, виважені рішення», - розповідає Леся Стебло.

За словами співорганізаторки кризового центру лесі Стебло, у них жертви насилля можуть отримати не лише тимчасове житло, але й психологічну, юридичну і матеріальну допомогу. Фото: Суспільне.Фото: Суспільне.

За словами співорганізаторки кризового центру лесі Стебло, у них жертви насилля можуть отримати не лише тимчасове житло, але й психологічну, юридичну і матеріальну допомогу. Фото: Суспільне.

Наразі Ольга переїхала до міста, де живуть її батьки. Вона зайнялася репетиторством, оскільки добре знає англійську та німецьку мови. Життя жінки змінилося на краще.

За словами психологині Наталії Ханецької, насилля у будь-якому його прояві терпіти не варто. Вона радить найти у собі сміливість, аби змінити те середовище, де відбувається насилля.

«Потрібно розуміти, що будь-яке насилля можна подолати. І мати сміливість зробити перший крок для цього. Як психотерапевт можу сказати, що зазвичай жертва більше дозволяє, щоб над нею знущалися, ніж це робить агресор. Тому, якщо змінити внутрішню філософію, звернутися до спеціаліста, людині покажуть, як протидіяти насиллю та не дозволяти, щоб над нею знущалися. І тоді стосунки змінюються кардинально», - радить психологиня.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди