5 серпня, після двомісячних вуличних протестів, з Бангладеш виїхала прем’єр-міністерка Шейх Хасіна, яка керувала країною 15 років. Тимчасовим главою уряду став лауреат Нобелівської премії миру Мухаммед Юнус. Чому в Бангладеш виникли протести, що відбувається в країні та як на це реагують у регіоні — розповідає Суспільне.
Бангладеш — країна в Південній Азії, переважно мусульманська. З трьох сторін межує з Індією. У колонізаційній Британській Індії ця земля була в складі індійського штату Бенгалія. Після поділу Індії в 1947 році — стала однією з пʼяти провінцій Пакистану — Східною Бенгалією, пізніше перейменованою на Східний Пакистан. У 1971-му індійські війська допомогли цій території отримати незалежність.
Боротьбою за неї керував Шейх Муджібур Рахман — батько тепер уже колишньої прем’єр-міністерки країни Шейх Хасіми. Він став і першим президентом країни. У 1975-му його, як і більшість родини Рахмана, вбили під час військового перевороту. Вижили тільки Хасіна та її молодша сестра, які тоді були в Німеччині.
Хто така Шейх Хасіна
Хасіна повернулась у Бангладеш на початку 1980-х. Понад 25 років брала участь у повстаннях та політичній боротьбі. В середині 1990-х отримала першу високу посаду — стала премʼєр-міністркою країни. Наступні вибори програла своїй соратниці Халеді Зії — керівниці Націоналістичної партії Бангладеш (НПБ). Знову повернулася до крісла премʼєрки у 2009-му і вже не втрачала його до серпня 2024-го.
З Шейх Хасіною повʼязують початок виходу Бангладеш з багаторічної економічної кризи. Світовий банк повідомляв, що за останні 20 років понад 25 мільйонів мешканців країни вийшли з категорії нужденних. Проте, глибину кризи характеризують інші дані — торік 37,7 млн бангладешцям все ще не вистачало їжі.
В останні роки правління Хасіни до цього додалися закиди прем'єр-міністерці в авторитаризмі. Правозахисники заявляли про зростання в країні випадків позасудових убивств, незаконних ув’язнень, тортур, зникнення журналістів і опозиційних діячів. У 2018-му екссоратницю Хасіни — Халеду Зію, звинуватили у корупції та засудили до 17 років. У вʼязниці опинилися і решта лідерів Націоналістичної партії Бангладеш.
Ця партія не визнала результати виборів 2024 року, коли Шейх Хасіна учетверте поспіль стала прем’єркою.
Чому спалахнули протести в Бангладеш
5 червня цього року Верховний суд Бангладеш відновив квоту (скасовану у 2018-му), за якою 30% місць у державному секторі мають резервувати для родичів ветеранів війни за незалежність. Після цього в країні почалися протести.
Перші мітинги влаштували студенти столичного університету в Дацці. Далі вони поширилися на інші міста. Мітингарі наголошували на дискримінаційності рішення суду і вимагали набирати працівників за професійністю. Одними з рушіїв протестів стали Islami Chhatra Shibir (ICS), студентське крило партії Jamaat-e-Islami Bangladesh. Студенти — одна з економічно найвразливіших категорій громадян Бангладеш. За даними Бюро статистики, у країні 25 млн безробітних, серед молоді шукають роботу близько 18 млн людей.
Уряд країни відреагував на протести так: запровадив комендантську годину, відключив інтернет, почав розганяти мітинги, оголосив партію Jamaat-e-Islami поза законом, та звинуватив її студентське крило ICS в тому, що його мета — начебто, встановити пропакистанську владу в Бангладеш.
Нові вимоги
21 липня Верховний суд Бангладеш зменшив квоту на робочі місця для сімей ветеранів з 30% до 5%, але протести від цього не вщухли. Мітингарі оновили список вимог: звільнення лідерів протесту, скасування комендантської години та відставка прем'єр-міністрки Шейх Хасіни.
Протести радикалізувалися. В Дацці звалили пам’ятник батькові Хасіни, Шейху Муджибуру Рахману. В один з пікових днів сутичок — 4 серпня, газета Prothom Alo повідомила, що загинули щонайменше 95 людей, серед них щонайменше 14 поліцейських. Загалом на початок серпня було відомо про майже 200 загиблих, з них щонайменше 32 — це діти. Понад дві тисячі активістів заарештували.
5 серпня Шейх Хасіна пішла у відставку та виїхала в Індію. Тоді головнокомандувач армії Бангладеш, генерал Вакер-уз-Заман, заявив, що в країні створять тимчасовий уряд. Його очолив нобелівський лауреат миру Мухаммед Юнус. Він має визначити дату нових парламентських виборів.
Що відомо про Мухаммеда Юнуса
Юнусу — 84 роки. Він навчався в США, здобув ступінь доктора філософії в економіці. Нобелівську премію миру отримав за свій Grameen Bank — банк, який з 1980-х запустив глобальні програми з мікрокредитування для найбідніших. Ідея установи зʼявилася в 1970-х — тоді в Бангладеш, який тільки виборов незалежність, був голод, який загалом спричинив 1,5 млн смертей.
Юнус був критиком експрем'єрки Хасіни та закидав їй те, що вона перетворила Бангладеш на країну, в якій влада не допускає політичної конкуренції. Хасіна відповідала, що Юнус "висмоктує кров з бідних". У 2011 році центральний банк Бангладеш усунув його з посади директора Grameen Bank — нібито, через пенсійний вік.
Проти Юнуса відкривали декілька справ. Врешті, у січні 2024-го його засудили за порушення законодавства про працю, але після відставки Хасіни, звинувачення зняли.
Вже як тимчасовий прем’єр-міністр, Юнус закликав протестувальників не вдаватися до нових сутичок: "Насильство — наш ворог. Будь ласка, не створюйте більше ворогів. Будьте спокійні та готуйтеся розбудовувати країну".
Реакція Індії
Бангладеш майже повністю межує з Індією. З середини липня між країнами припинилося залізничне сполучення. Після того, як Хасіна виїхала з Бангладеш, Індія розгорнула додаткові війська на кордоні, північно-східний індійський штат Мегалая ввів нічну комендантську годину, а прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді зібрав комітет Кабінету міністрів з безпеки.
Офіційно Індія, яка прийняла в себе Шейх Хасіну, не підтримує жодну зі сторін в Бангладеш та закликає країну до діалогу. Зокрема, про це заявив глава індійського МЗС Субраманьям Джайшанкар та додав, що Індія "глибоко стурбована" статусом індійських нацменшинУ Бангладеш живуть 19 000 індійців, з них 9000 студентів в Бангладеш, та "з нетерпінням чекає" на роботу індійських місій у країні, коли ситуація стабілізується.
Реакція Пакистану
Ісламабад не коментував події в Бангладеш до 7 серпня. Тоді МЗС країни виступило із заявою: "Уряд і народ Пакистану солідарні з народом Бангладеш, щиро сподіваємося на мирне та швидке повернення до нормального життя".
Джерело пакистанської дипломатії прокоментувало таку неспішність виданню Express Tribune: "Рішення Пакистану офіційно не коментувати події в Бангладеш, з огляду на чутливість, є навмисним".
Офіційний Ісламабад та уряд Хасіни не були в добрих відносинах. Експремʼєрка домагалася від Пакистану вибачень за події 1971 року. Дружбі Пакистану з Бангладеш не сприяла і взаємодія Хасіни з Індією, з якою у Пакистану напружені відносини, зокрема через розподіл Британської Індії в серпні 1947 року. Від того часу між країнами триває конфлікт за КашмірТериторія на заході Пакистану та півночі Індії.
Що може змінитися з новим урядом Бангладеш
Склад тимчасового уряду Бангладеш мають затвердити 8 серпня, але експерти та частина чиновників уряду Хасіни припускають, що врешті він може стати більш пропакистанським та прокитайським, якщо в ньому опиниться достатньо представників Націоналістичної партії Бангладеш та Jamaat-e-Islami. За їхніми словами, Шейх Хасіна трималася більш проіндійського вектору, хоча й намагалася балансувати між Індією та Китаєм.
