Е-повістки, розшук, крадіжка даних — Міноборони спростувало міфи про "Резерв+"

Е-повістки, розшук, крадіжка даних — Міноборони спростувало міфи про "Резерв+"

Міністерство оборони України зібрало п'ять поширених міфів про військово-облікові документи у "Резерв+". Громадяни хибно думають, що вагоміші документи з ЦНАПу, що електронні дані розсекретять, що їх оголосять у розшук, відстежуватимуть геолокацію та надішлють е-повістку.

Про це написала у Facebook заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.

Міф 1: військово-обліковий документ у "Резерв+" ні на що не впливає, на відміну від документа з ЦНАПу

Це неправильно, адже "Резерв+" та ЦНАПи генерують однакові документи. З 18 червня вони прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення. З документом у "Резерві+" можна навіть перетинати кордон.

Міф 2: якщо оновити дані через "Резерв+", одразу отримаєш статус "У розшуку"

Черногоренко пояснює, що такий статус виникає не через оновлення даних, а, наприклад, якщо людині вручили повістку, а вона за нею не з’явилася. Терміни, коли можна було прийти у ТЦК, закінчилися, відповідно, громадянин порушив закон і його оголосили у розшук.

"А завдяки застосунку ви можете дізнатися про потенційну проблему онлайн, а не під час затримання відповідними органами", — додає посадовиця.

Міф 3: дані в "Резерв+" можуть украсти, а у ЦНАПі не вкрадуть

"Резерв+" пройшов усі необхідні безпекові перевірки і має сертифікат КСЗІКомплексна система захисту інформації. До того ж застосунок лише відображає інформацію з реєстру "Оберіг" і не зберігає її на власних серверах.

Міноборони наголошує, що дані громадян як з ЦНАПів, так і з "Резерву+" потрапляють до єдиного місця — реєстру "Оберіг", доступ до якого є лише в уповноважених органів.

Міф 4: у "Резерв+" прийде електронна повістка

Українське законодавство на сьогодні не має поняття "електронна повістка" чи будь-якого подібного електронного сповіщення. Е-повістка не прописана в офіційних документах. Тому її і не може бути у Резерв+.

Міф 5: "Резерв+" відстежує геолокацію, щоб потім ТЦК могли знайти людину

Цей страх – конспірологічна теорія, підкреслила Катерина Черногоренко. У кожному смартфоні можна перевірити, які застосунки мають доступ до геоданих або їх запитують. Таким чином українці можуть самостійно пересвідчитися, що "Резерв+" не запитує про геолокацію.

Що відомо про "Резерв+"

18 травня з набуттям чинності оновленого законопроєкту про мобілізацію запрацював мобільний додаток "Резерв+" для військовозобов'язаних, призовників і резервістів. Він доступний для завантаження на смартфонах через App Store та Google Play Market. "Резерв+" надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі "Оберіг". Це зручний спосіб виконання обов’язкової процедури оновлення особистих даних. Після оновлення даних у застосунку ви зможете побачити інформацію з реєстру "Оберіг" щодо себе.

З 18 червня у застосунку також з'явиться QR-код, відсканувавши який відповідні представники влади зможуть миттєво отримати інформацію про статус військовозобов'язаного, призовника або резервіста.

Як оновити дані у застосунку

  • після завантаження "Резерв+" потрібно зареєструватися за допомогою системи BankID НБУ, обрати свій банк та підтвердити авторизацію;
  • після авторизації потрібно підтвердити номер мобільного телефону;
  • після цього з'явиться запит на підтвердження поточної адреси проживання та електронної пошти.
  • якщо будь-які з цих даних змінилися, їх можна оновити, підтвердивши через смс-повідомлення, або код, який прийде на електронну пошту;
  • після оновлення даних потрібно обрати код із 4 цифр, за яким буде здійснюватись вхід у застосунок.

Як оновити дані у застосунку "Резерв+" для військовозобов'язаних, призовників та резервістів також можна переглянути у короткій відеоінструкції.

На початок