Координаторами серії вибухів та отруєнь у Європі, організованих Головним розвідуправлінням РФ, були шпигуни-нелегали, подружжя Микола та Олена Шапошнікови, які оселилися в Чехії під виглядом політичних емігрантів, а потім купили віллу в Греції, яку надавали в користування вбивцям із ГРУ.
Про це йдеться у розслідуванні The Insider.
За даними журналістів, Шапошнікови збирали для російської розвідки інформацію про військові постачання та допомагали їм влаштовувати диверсії, зокрема вибухи на складах боєприпасів у Чехії та Болгарії і отруєння болгарського бізнесмена-зброяра Гебрева.
Видання зазначає, що готель Шапошнікових Villa Elena на півночі Греції протягом останніх п’ятнадцяти років слугував сховком для членів підрозділу 29155 ГРУ, "загону вбивць і диверсій Путіна", відповідального за отруєння ворогів Кремля та підрив складів озброєнь, що зберігалися в Чехії та Болгарії, щоб їх не могли надіслати грузинській та українській арміям, а також підтримуваним Заходом сирійським повстанцям. За даними розслідувачів, Шапошнікови сприяли цим вибухам.
Сьогодні Чеський розвідувальний центр з боротьби з тероризмом та організованою злочинністю оприлюднив результати багаторічного розслідування ролі підрозділу 29155 у знищенні двох чеських державних складів зброї та боєприпасів у 2014 році у Врбетіце на півдні Моравії.
Ці атаки здійснили найвідоміші оперативники підрозділу 29155: Олександр Мішкін і Анатолій Чепіг, відомі спробою вбити Сергія Скрипаля, офіцера ГРУ, який став британським подвійним агентом, та його доньки Юлії в Солсбері, Англія, у 2018 році за допомогою нервово-паралітичної речовини військового класу "Новачок".
The Insider зазначає, що Шапошнікови не лише влаштували Мішкіну та Чепізі доступ до двох різних складів у Врбетіце, але й безпосередньо спілкувалися з 58-річним генералом Андрієм Авер’яновим, командиром-засновником підрозділу 29155, який доручив їм сприяти організації вибухів у Чехії.
Як свідчать висновки чеських слідчих, а також незалежне дослідження The Insider документальних доказів, 62-річна Олена Шапошнікова схоже, була безпосередньо пов’язана з підрозділом 29155. Чеські слідчі дійшли висновку, що вона, ймовірно, керувала та контролювала діяльність свого чоловіка – і, можливо, їхнього сина – на користь РФ. Підпільні обов’язки сім’ї варіювалися від збору розвідданих до матеріально-технічного сприяння, забезпечення безпечних місць, вербування та навіть допомоги у забезпеченні фізичного доступу для оперативників ГРУ, які виконували диверсійні завдання.
Журналісти також виявили, що Шапошникова мала секретний паспорт ГРУ спеціальної серії, призначеної для шпигунів частини 29155. Вона навіть отримала звання Героя РФ, найвищу державну нагороду. Путін надав звання Шапошниковій на таємній церемонії в Москві після диверсійної операції у Чехії та Болгарії.
У 2023 році чеська влада, провела незалежне кримінальне розслідування ролі Шапошникових у вибухах у Врбетіце у 2014 році і оголосила подружжя "особами, що представляють інтерес". Чехія подала запит Греції на допит росіян. Шапошнікови подали грецькій владі заяву про те, що Чехія їх переслідує та робить "цапами-відбувайлами в ім’я невідомих інтересів". Микола Шапошников помер від серцевого нападу в Греції в лютому 2024 року у віці 62 років.
Микола Шапошніков народився в 1961 році в Сєвєродвінську на крайньому північному заході Росії в родині військових інженерів. У 1985 році він розлучився зі своєю першою дружиною Наталією і відразу ж одружився з Оленою Шапошниковою (уроджена Лісецька), інженеркою із Києва, дочкою підполковника, який викладав у Київському військовому інституті. Від попереднього шлюбу в Олени був син Павло, а у 1986 році у подружжя Шапошнікових народилася донька Валерія.
Шапошніков служив у колишній Чехословаччині, а після виведення звідти радянських військ він попросив політичного притулку у країні. У серпні 1991 року, після перебування в таборах для біженців, Микола отримав статус політичного біженця. Через кілька місяців до нього долучилася Олена з дітьми, які з 1990 року жили у Києві. Вони також отримали політичний притулок у Чехословаччині в 1992 році.
Після розділення Чехословаччини на Чехію і Словаччину у серпні 1992 року Шапошнікови подали документи на отримання чеського громадянства. При цьому обоє вдалися до шахрайства з документами. Шапошнікова, зокрема збрехала, що здала свій український паспорт після отримання притулку в Чехословаччині в 1992 році, хоча насправді вона неодноразово використовувала український документ для поїздок і в Росію, і в Україну – ті самі країни, де вона нібито була під загрозою політичного переслідування.
The Insider зазначає, що Шапошникови все ж стали чеськими громадянами, ймовірно, через підкуп чиновників. Микола отримав паспорт у 1999 році, тоді як Олена після "щонайменше шести" спроб отримала свій у 2004 році за сприяння Станіслава Гросса, відомого корумпованого тодішнього міністра внутрішніх справ Чехії. Офіцер імміграційної служби, який працював над справою Олени, навіть прикріпив до її файлу записку, написану від руки: "Червоною лінією через всю цю заявку були різні люди, які постійно намагалися втрутитися, щоб досягти позитивного результату".
В розслідуванні навели дані, що можуть свідчити про їх зв'язок із ГРУ. Зокрема, Микола працював на компанію з торгівлі озброєнням Imex. Згодом до роботи долучилася і його дружина: за даними журналістів, вона керувала справами чоловіка і координувала його дії з головою військової частини ГРУ. Попри достатньо скромний дохід в Imex у $650 на місяць родина змогла купити нерухомість в Чехії та Греції.
Олена, як з'ясувалося, володіла офшорною фірмою на Маршаллових островах та контролювала два банківські рахунки в Швейцарії.
У 2009 подружжя стало власниками величезної вілли в Греції. Іноді цю нерухомість здавали в оренду, але з 2020 журналісти не змогли знайти жодної вільної для бронювання дати. Принаймні декілька разів на віллі зупинялися не туристи, а російські розвідники.
На початку 2000-х Шапошников поділився своїми знаннями в галузі радянської зброї з Петром Бернатиком, інженером з освіти. Бернатик служив таємним інформатором у відділі контррозвідки, який підтримував тісні зв'язки із радянськими збройними силами, йдеться у розслідуванні.
Найбільшим бізнесом Бернатика з торгівлі зброєю була група Imex, значна частина клієнтів якої знаходилася в тих регіонах світу, де все ще використовувалася зброя радянських часів і були потрібні відповідні боєприпаси. Шапошников працював там менеджером із розвитку бізнесу.
Шапошнікова передавала російському генералу ГРУ дані про майбутні угоди щодо продажу зброї в рамках Imex. Якщо ГРУ вважало, що постачання нашкодить Росії, то готувало диверсії, підриваючи склади чи організовуючи отруєння, як було з болгарським бізнесменом Гебревим, що мав продати зброю Україні.
Наприклад, в 2013 Шапошнікова передала генералу ГРУ дані про заплановані постачання для міністерства оборони В'єтнаму понтонних мостів і вантажівок.. 17 грудня судно після відправки з порту в Болгарії зникло.
У 2021 році чеський бізнесмен Гебрев повідомив, що на складах у Врбетіце, де сталися вибухи, зберігалися боєприпаси для України.
Розслідувачі Bellingcat у тому ж таки 2021-му повідомляли, що вибухи на чеських складах є операцією російської воєнної розвідки проти України. Відповідальними за диверсію вважають "елітний" підрозділ ГРУ, що може стояти й за вибухами в Болгарії.
Чехія офіційно звинувачувала Росію в вибухах, а МЗС країни навіть виставило Москві рахунок за завдану ними шкоду.
