Тема криптовалют натепер вже не є такою актуальною, як ще кілька років тому. Проте це в жодному разі не пов'язано з тим, що цифрові валюти втратили популярність, просто з категорії новинок вони перейшли до категорії чогось звичайного й банального. Однак, центральні банки все більше експериментують з цифровими активами й невпинно наближаються до запуску віртуальних версій своїх валют.
Розповідаємо, які країни та як експериментують з цифровими валютами, а також про те, на якому етапі нині перебуває створення електронної гривні.
Що таке цифрова валюта центрального банку
Цифрова валюта центрального банку (CBDC) – це цифрова форма грошей, які вже емітовані центральним банком і є загальнодоступним законним платіжним засобом на території країни. CBDC варто відрізняти від звичних криптовалют, оскільки останні не випускаються державою і не мають статусу законного платіжного засобу на території країни.
Цифрові валюти центробанків повинні ефективно виконувати функції фіатнихТип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу (fiat) використання їх як засобу платежу. грошей, тобто бути засобом обігу. CBDC має обмінюватись без обмежень на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні один до одного.
Крім того, така цифрова валюта може мати додаткові переваги порівняно з готівковими та безготівковими коштами, наприклад, підвищену надійність, оскільки всі рахунки зберігаються в центральному банку.
Просто експерименти
Минулого тижня Китай почав одні з найбільших випробувань цифрової валюти: уряд Шеньчженя провів лотерею з роздачі криптовалюти на загальну суму 10 млн юанів (близько $1,5 мільйона доларів).
Заявки загалом подали понад 2 мільйони осіб, 50 тисяч з них стали переможцями та завантажити спеціальний додаток, щоб отримати цифровий юань. Витратити ж цифрові кошти наразі можна у понад 3000 торговців в одному з районів Шеньчженя.
Випробування Китаю нині є одними з найбільших, проте, згідно з опитуванням Банку міжнародних розрахунків (BIS), близько 80% опитаних центральних банківВ опитуванні BIS взяли участь 66 центральних банків країн, на які сукупно припадає 90% світової економіки та 75% населення світу так чи інакше працюють над проєктами з випуску власної цифрової валюти.
Причини для роботи над власними цифровими валютами у центробанків відрізняються. Наприклад, Швеція та Уругвай досліджують використання цифрових валют (e-krona та e-peso відповідно) як еквівалент готівки для здійснення роздрібних платежів фізичними особами. Проте завдання мають абсолютно різні.
Швеція, наприклад, має один із найвищих рівнів безготівкових розрахунків, тому створення власної цифрової валюти – це спроба центробанку забезпечити випуск власних цифрових грошей в умовах різкого зниження попиту на готівку. В Уругваю ж ситуація протилежна, тому цифрова валюта – це інструмент безготівкових платежів, який, в перспективі, має стати дешевою альтернативою традиційним платіжним інструментам.
Центральні банки Канади й Південно-Африканської Республіки реалізують пілотні проєкти (Jasper та Khokha відповідно) з випуску CBDC для проведення міжбанківських розрахунків, зокрема й транскордонних.
Далі інших пішов Сінгапур. У липні цього року влада країни оголосила про завершення роботи над проєктом платіжної мережі на блокчейні Ubin, на черзі – комерційний запуск мережі.
Грошово-кредитне управління Сінгапуру (MAS) розпочало роботу над проєктом Ubin в 2017 році, щоб розробити цифрову версію сінгапурського долара. Влада країни вважає, що така система дозволить швидше й дешевше здійснювати транскордонні платежі в кількох валютах, обмін іноземної валюти, а також розрахунки з цінних паперів в іноземних валютах.
Крім підтримуваних урядом блокчейн-проєктів, в приватному секторі Сінгапуру також квітнуть блокчейн- й крипто інновації. До всього, на початку 2020-го в країні прийняли нове законодавство для криптокомпаній з акцентом на боротьбі з відмиванням грошей і протидії фінансуванню тероризму.
Ключові принципи CBDC
9 жовтня Банк міжнародних розрахунків з групою з семи центральних банківБанк Канади, Банк Англії, Банк Японії, Європейський центральний банк, Федеральна резервна система, Riksbank (Центробанк Швеції), Швейцарський національний банк.підготували спільний звіт, в якому викладені ключові вимоги для створення CBDC.
Згідно із документом, CBDC не може завдавати шкоди монетарній та фінансовій стабільності. При цьому, цифрова валюта може співіснувати з готівкою, і повинна сприяти інноваціям і ефективності розрахунків.
Відзначається, що єдиного стандарту створення цифрової валюти не може бути через різні національні пріоритети й умов, однак вона має бути, як мінімум:
- стійкою й безпечною для підтримки працездатності;
- зручною і доступною (безкоштовною або за низькою ціною) для кінцевих споживачів;
- підтримувати відповідні стандарти й регулюватися чіткою правовою базою;
- сприяти конкуренції на ринку і розвитку інновацій.
Через два дні після оприлюднення звіту, 11 жовтня, Центробанк Японії повідомив, що планує розпочати експерименти з цифровою валютою.
На першому етапі планується протестувати основні функції CBDC, зокрема способи її випуску та обігу. Другий етап передбачає додаткові технічні експерименти. Після цього Банк Японії може розглянути пілотну програму за участю постачальників платіжних послуг і користувачів.
12 жовтня експериментувати з CBDC почав й Європейський центральний банк (ЄЦБ) паралельно проводячи громадські консультації. Ухвалити рішення, чи запускати проєкт цифрового євро, регулятор обіцяє до середини 2021 року.
Крістін Лагард, Європейський центробанк. Фото: УніанЦифровий євро дозволить резидентам єврозони безпосередньо розміщувати депозити в ЄЦБ. Зазвичай, цей варіант доступний тільки для комерційних кредиторів, урядів та інших центральних банків.
Крім того, у звіті ЄЦБ міститься заклик поглянути на те, “чи повинен цифровий євро бути доступним для домашніх господарств і фірм прямо або побічно, через посередників”.
Електронна гривня
У 2016 році Національний банк України розпочав дослідницький проєкт для можливого впровадження е-гривні — національної валюти на основі технології блокчейн, яка може дозволити мінімізувати трансакційні витрати на переведення грошей від одного учасника платіжного ринку України іншому та проводити ці транзакції з практично миттєвою швидкістю.
На початку ж цього року, в рамках міжнародної конференції “Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів” начальник відділу інноваційних проєктів Національного банку України (НБУ) Роман Гартінгер повідомив, що в НБУ просунулися значно далі теоретичного дослідження й провели пілотний проєкт із випуску е-гривні.
У рамках пілоту на блокчейн-платформі в обіг випустили обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочою групою за участю НБУ, компаній-волонтерів, а також представників Світового банку, котрі надавали консультації з технічної допомоги.
Серед висновків пілотного проєкту, зокрема зазначалося, що впровадження е-гривні “неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної інфраструктури, а також популяризації е-гривні як нового інструменту для населення з урахуванням уже існуючих звичок споживачів”.
У нещодавньому інтерв'ю виданню FinClub заступник голови НБУ Олексій Шабан розповів, що Україна перебуває в постійному діалозі з цетробанками інших країн стосовно випуску власною цифрової валюти, проте уточнив: "Відповіді на питання про те, коли буде запущена е-гривня, у мене поки немає".
Читайте також
Чи отримає податкова доступ до банківської таємниці без рішення суду та що думають експерти
Чому ми переоцінили темпи розвитку штучного інтелекту
Як виглядає економіка "в тіні". Найпоширеніші способи махінацій з податками
