Чи отримає податкова доступ до банківської таємниці без рішення суду та що думають експерти

Чи отримає податкова доступ до банківської таємниці без рішення суду та що думають експерти

Чи отримає податкова доступ до банківської таємниці без рішення суду та що думають експерти Колаж, Денис Пристай

У раді зареєстрували ініційований Кабінетом міністрів законопроєкт №4101 “щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень”. Серед нововведень, в проєкті закону передбачено, що податкова може без рішення суду отримати доступ до даних громадян, які становлять банківську таємницю. Ще один законопроєкт зі схожою пропозицією (№ 4073) ініціювала нардепка від “Слуги народу” Дар'я Володіна.

Розбираємося, що таке банківська таємниця, чим мотивують її відкриття податковим органам та ділимося думкою експертів щодо можливих наслідків такої ініціативи.

У чому суть

Згідно із поточним законом “Про банки і банківську діяльність”, розкриття банківської таємниці здійснюється: 

  • на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;
  • на письмову вимогу суду або за рішенням суду;
  • на письмову вимогу численних державних органів стосовно операцій визначених фізичних або юридичних осіб (чи окремих операцій).

На початку цього року Нацбанк вніс зміни до порядку розкриття банківської таємниці – дозволивши за письмовим запитом отримати доступ до неї також органам прокуратури, СБУ, ДБР, Нацполіції, НАБУ, Антимонопольного комітету України. Доступ за письмовим запитом, без рішення суду включно з інформацією про контрагентів.Одна із сторін договору у цивільно-правових відносинах. Якщо дуже спростити – це всі, з ким компанію пов'язуть договори. Наприклад, контрагентами можуть бути позичальник та кредитор, клієнт та покупець. Зокрема це стосується й банківської таємниці фізичних осіб. 

Нові ж законопроєкти пропонують розкривати банківську таємницю й податковим органам, які наразі можуть отримати лише дані, про відкритий вами рахунок у банку. Щоб отримати доступ до операцій – необхідно рішення суду. Якщо закон ініційований Кабміном приймуть, то після набуття ним чинності, ДФС для отримання інформації достатньо буде просто відправити запит в банк.

Важливо уточнити, що податківці таким чином зможуть отримати доступ не до всіх даних, а до інформації щодо юридичних осіб, ФОПів та громадян, які мають податковий борг і за яким є рішення суду.

Разом з тим, якщо приймуть ініційований нардепкою від “Слуги народу” Дар'єю Володіною законопроєкт № 4073, то податкові органи зможуть отримати доступ до даних, які стосуються банківської таємниці, щодо всіх фізичних осіб із зазначенням контрагентів та призначень платежів.

Що таке банківська таємниця

Банківська таємниця – це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку (чи третім особам при наданні послуг банку) в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним. 

Згідно із законом "Про банки і банківську діяльність", до банківської таємниці, серед іншого, належить інформація:

  • про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
  • про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, та здійснені ним угоди; 
  • про фінансово-економічний стан клієнтів;
  • про організаційно-правову структуру юридичної особи – клієнта, її керівників, напрями діяльності;
  • відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проєкту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
  • інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Чим мотивують ініціативу

Відповідно до пояснювальної записки до законопроєкту №4101, відкривати податковим органам доступ до банківської таємниці пропонується, аби банки не зволікали зі стягненням з рахунків боржників сум податкового боргу. У перспективі, на думку авторів, це має знизити рівень боргу й збільшити надходження до бюджету.

"Відсутність у контролюючих органів актуальної інформації про стан рахунків боржника, відкритих у банках, рух коштів на таких рахунках, залишки коштів на таких рахунках, наявність банківського сейфу, тощо унеможливлює: виконання від імені та на користь держави рішень судів про стягнення коштів з рахунків платника в банках у рахунок погашення податкового боргу”, – йдеться у витягу з порівняльної таблиці.

Окрім того, в порівняльний таблиці уточнюється, що наразі податковим органам необхідно щоденно направляти інкасові дорученняІнкасове доручення (розпорядження) – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (наприклад, податкової) до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів (штрафу) на рахунок отримувача. до всіх банків, де платник податків має рахунок. Банки, в свою чергу, часто повертають такі доручення через відсутність коштів чи блокування цих рахунків. Ініціатори законопроєкту №4101 вважають таку процедуру витратною, невиправданою та неефективною.

Автори законопроєкту №4073 мотивують свою ініціативу тими ж причинами та зазначають, що надання податковим органам доступу до банківської таємниці дасть змогу збільшити надходження до державної скарбниці.

Можливі наслідки

Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин ще на початку вересня писав на своїй сторінці у Facebook про необхідність Податковій службі надати право доступу до банківських рахунків компаній: "Цей крок уможливить подальший рух у напрямі зниження рівня тінізації економіки та стимулюватиме звуження можливостей для суб’єктів економічної діяльності уникати оподаткування, тим самим забезпечуючи рівні умови конкуренції на ринку".

Голова Ради НБУ вважає, що своєчасний перегляд підходів до розкриття інформації про банківські й інші фінансові рахунки також дозволить Україні здійснювати ефективне міжнародне співробітництво, приєднавшись до Угоди про автоматичний обмін фінансовою інформацією за єдиним стандартом ОЕСРОрганізація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — міжнародна організація, що об'єднує 35 країни світу і і надає урядам цих країн рекомендації з вивчення, розробки та покращення соціально-економічної політики..

Крім того, за словами Данилишина, розкриття інформації щодо фінансових рахунків "є актуальним загальносвітовим трендом, який поступово, але незворотно, перетворює інститут банківської таємниці в атрибут минулого".

У свою чергу, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що таке рішення матиме кардинально протилежні наслідки, ніж прописані в “пояснювальних записках”. Про що він розповів в коментарі Суспільному.

“Що саме податковій дасть доступ до рухів за ваших рахунків? Якщо податкова хоче відслідкувати рухи за вашим рахунком, щоб дізнатися чи ви не займаєтеся незареєстрованою комерційної діяльністю, то є інший метод дослідження подібних речей, – говорить Пендзин. – Відкривайте відповідну кримінальну справу, реєструйте в реєстрі і рішенням слідчого судді давайте доступ до рахунку конкретної фізичної особи, як воно і працює зараз”.

На думку експерта, доступ до банківської таємниці, просто відлякає людей і призведе до  зменшення загального обсягу операцій за рахунками: “У нас половина економіки в тіні перебуває, люди просто перейдуть на готівку для того, щоб захистити себе від сваволі податківців”. 

Пендзин також додає, що “весь світ сьогодні живе та існує за принципами банківської таємниці”, в одних країнах більшою мірою, в інших меншою. Поза таємницею перебувають тільки державні чиновники, оскільки вони мають доступ до бюджету й суспільству мають гарантувати, що там немає корупційних ризиків. 

В Україні, до слова, також в процесі перевірки достовірності даних в декларації за запитом Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України можна отримати весь комплекс даних з приводу банківських рахунків фізичних осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Головний експерт групи Податкова і бюджетна реформа Реанімаційного пакету реформ Володимир Дубровський розповів Суспільному, що категорично проти будь-якого розширення повноважень податкової до її повного реформування з перезавантаженням. За його словами, існує ризик, що це може бути використано "для вимагання хабарів або вибіркового переслідування тих чи інших осіб чи підприємців".

“Єдине що я б сказав, можливо, є варіант створити якісь позитивні стимули, щоб люди і підприємці добровільно надавали свою згоду на доступ до цих даних”, – говорить експерт. Наприклад, якщо приватний підприємець працює виключно через банківський рахунок і має касовий апарат, то він може бути звільнений від подачі будь-якої звітності про його власні доходи. Натомість податківці можуть в будь-який момент проконтролювати його обороти.

“Те, що така практика (розкриття банківської таємниці податковим органам – ред.) існує в якихось розвинених країнах, у цьому випадку не аргумент, оскільки там податкова, свого часу, не сприймалася як каральний орган, – резюмує Дубровський. – Цей досвід можна буде розглядати щодо нас, коли ми матимемо принципово іншу податкову службу”.

Читайте також

Як виглядає економіка "в тіні". Найпоширеніші способи махінацій з податками

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди