"Кому веселе, а кому й сумне". Факти з життя Остапа Вишні

"Кому веселе, а кому й сумне". Факти з життя Остапа Вишні

"Кому веселе, а кому й сумне". Факти з життя Остапа Вишні uk.wikipedia.org

У 1930 році український письменник Олексій Полторацький опублікував у журналі "Нова генерація" статтю "Що таке Остап Вишня", де різко розкритикував творчість свого колеги-гумориста. А вже 25 грудня 1933 року Остап Вишня був безпідставно заарештований і засуджений до 10 років концтаборів за надуманими звинуваченнями. У 131 річницю від дня народження Остапа Вишні Суспільне згадує про деталі його біографії.

"Ви уявляєте собі, – роздумував письменник, – народ радісно усміхнувся! Але як це трудно", − занотував у травні 1949 року у своєму щоденнику класик сатиричної прози XX століття Остап Вишня.

Йому судилося жити й працювати у часи ленінських в'язниць та і сталінських таборів. Але ім'я Остапа Вишні, як за його життя, так і зараз, викликає посмішку у тих, хто хоча б раз читав або чув про його твори.

Остап Вишняspadok.org.ua

Остап Вишня

Народився Павло Губенко 13 жовтня 1889 року на хуторі Черва у тодішній Полтавській губернії (тепер с. Грунь Сумської області) у багатодітній селянській родині. Після закінчення військово-фельдшерської школи в Києві, вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Однак навчання так і не закінчив. Друкуватися почав 1919 в українській пресі в Кам’янці-Подільському, а під псевдонімом Остап Вишня – у харківській періодиці з 1921.

Вперше Павла Губенка заарештували восени 1920 року і ув'язнили у підвали більшовицьких катівень. Тоді його визволив головний редактор газети "Вісті ВУЦВК" Василь Еллан-Блакитний.

Після цього одна за одною виходять збірки усмішок письменника: "Діли небесні" (1923), "Кому веселе, а кому й сумне" (1924), "Реп’яшки", "Вишневі усмішки (сільські)" (1924), "Вишневі усмішки кримські" (1925). Протягом десяти років українською мовою з перевиданнями з’явилося близько ста книжок сатири й гумору Остапа Вишні та понад 2500 творів у періодичних виданнях. За що його влучно називали "Королем тиражу". У двадцяті роки об’єктами його сатири були: релігія і церква, українська націоналістична еміграція, різноманітні "пережитки минулого" у житті суспільства.

"Вишневі усмішки кримські" (1925)Суспільне Полтава

"Вишневі усмішки кримські" (1925)

Вдруге письменника заарештували 1934 року і на десять років вилучили з літературного процесу. Від арешту і заслання не врятували ні народна популярність, ні величезні тиражі творів. За абсолютно надуманим звинуваченням Вишню засудили спочатку до розстрілу, а потім замінили на 10 років виправно-трудових таборів. Остап Вишня опинився в Ухтпечтабі.

Остап Вишня в Ухтпечтабіiprosvita.com

Остап Вишня в Ухтпечтабі

1943 року Олександр Довженко вмовив першого секретаря ЦК КП(б)У Микиту Хрущова домогтися від Сталіна звільнення Остапа Вишні. Він знову став потрібен радянській владі як сатирик і як пропагандист – треба було надихати народ на боротьбу проти гітлерівців.

Першим твором, що знаменував повернення письменника, стала "Зенітка", опублікована в газеті "Радянська Україна" 26 лютого 1944. Через кілька років виходять політичні фейлетони та памфлети "Самостійна дірка" (1945), "Весна-красна" (1949), "Мудрість колгоспна" (1952), "А народ воювати не хоче" (1953), "Великі ростіть!" (1955), "Нещасне кохання" (1956) та ін.

Остап Вишняiprosvita.com

Остап Вишня

Працював Остап Вишня і над перекладами творів російської та світової класики − М. Гоголя, А. Чехова, Марка Твена, О’Генрі, Я. Гашека, російських радянських письменників.

Народ жартував, що там, де Остап Вишня, міліції не треба − він усюди наведе порядок. Його ім'ям названі вулиці українських міст, екранізовані твори. Письменник-гуморист, засновник нового художнього жанру "нарис-усмішка" помер 28 вересня 1956 року.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди