"Кому веселе, а кому й сумне". Факти з життя Остапа Вишні

"Кому веселе, а кому й сумне". Факти з життя Остапа Вишні

"Кому веселе, а кому й сумне". Факти з життя Остапа Вишні
uk.wikipedia.org

У 1930 році український письменник Олексій Полторацький опублікував у журналі "Нова генерація" статтю "Що таке Остап Вишня", де різко розкритикував творчість свого колеги-гумориста. А вже 25 грудня 1933 року Остап Вишня був безпідставно заарештований і засуджений до 10 років концтаборів за надуманими звинуваченнями. 28 вересня, у день смерті Остапа Вишні, Суспільне згадує про деталі його біографії.

"Ви уявляєте собі, – роздумував письменник, – народ радісно усміхнувся! Але як це трудно", − занотував у травні 1949 року у своєму щоденнику класик сатиричної прози XX століття Остап Вишня.

Йому судилося жити й працювати у часи ленінських в'язниць та і сталінських таборів. Але ім'я Остапа Вишні, як за його життя, так і зараз, викликає посмішку у тих, хто хоча б раз читав або чув про його твори.

210 років з народження Євгена Гребінки: факти з життя і творчості літератора
Остап Вишня
Остап Вишня. spadok.org.ua

Народився Павло Губенко 13 жовтня 1889 року на хуторі Черва у тодішній Полтавській губернії (тепер с. Грунь Сумської області) у багатодітній селянській родині. Після закінчення військово-фельдшерської школи в Києві, вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Однак навчання так і не закінчив. Друкуватися почав 1919 в українській пресі в Кам’янці-Подільському, а під псевдонімом Остап Вишня – у харківській періодиці з 1921.

Вперше Павла Губенка заарештували восени 1920 року і ув'язнили у підвали більшовицьких катівень. Тоді його визволив головний редактор газети "Вісті ВУЦВК" Василь Еллан-Блакитний.

Після цього Вишня почав писати свої гострі фейлетони. Його твори стали настільки популярними, що їх почали друкувати окремими книгами, котрі опинялись бестселерами. Одна за одною виходять збірки усмішок письменника: "Діли небесні" (1923), "Кому веселе, а кому й сумне" (1924), "Реп’яшки", "Вишневі усмішки (сільські)" (1924), "Вишневі усмішки кримські" (1925).

Загальний тираж складав понад 2 мільйони, і це в країні, де майже половина населення була неписемною. Односельчани збирались юрбою у тих, хто вмів читати та слухали читання нових творів письменника.

Історія будинку “Слово” – центру відродження та терору української інтелігенції
"Вишневі усмішки кримські" (1925)
"Вишневі усмішки кримські" (1925). Суспільне Полтава

Протягом десяти років українською мовою з перевиданнями з’явилося близько ста книжок сатири й гумору Остапа Вишні та понад 2500 творів у періодичних виданнях. За що його влучно називали "Королем тиражу". У двадцяті роки об’єктами його сатири були: релігія і церква, українська націоналістична еміграція, різноманітні "пережитки минулого" у житті суспільства.

Вдруге письменника заарештували 1934 року і на десять років вилучили з літературного процесу. Від арешту і заслання не врятували ні народна популярність, ні величезні тиражі творів. Йому інкримінували підготовку замаху на українофоба, ІІ секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева. Жорстокими допитами НКВСники вибили з нього зізнання.

За абсолютно надуманим звинуваченням Вишню засудили спочатку до розстрілу, а потім замінили на 10 років виправно-трудових таборів. Остап Вишня опинився в Ухтпечтабі.

Іван Дзюба – ім’я, що формувало національну ідею України
Остап Вишня в Ухтпечтабі
Остап Вишня в Ухтпечтабі. iprosvita.com

1943 року Олександр Довженко вмовив першого секретаря ЦК КП(б)У Микиту Хрущова домогтися від Сталіна звільнення Остапа Вишні. Він знову став потрібен радянській владі як сатирик і як пропагандист – треба було надихати народ на боротьбу проти гітлерівців.

Першим твором, що знаменував повернення письменника, стала "Зенітка", опублікована в газеті "Радянська Україна" 26 лютого 1944. Через кілька років виходять політичні фейлетони та памфлети "Самостійна дірка" (1945), "Весна-красна" (1949), "Мудрість колгоспна" (1952), "А народ воювати не хоче" (1953), "Великі ростіть!" (1955), "Нещасне кохання" (1956) та ін.

Письменник Микола Хвильовий: "Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число?"
Остап Вишня
Остап Вишня. iprosvita.com

Працював Остап Вишня і над перекладами творів російської та світової класики − М. Гоголя, А. Чехова, Марка Твена, О’Генрі, Я. Гашека, російських радянських письменників.

Народ жартував, що там, де Остап Вишня, міліції не треба − він усюди наведе порядок. Його ім'ям названі вулиці українських міст, екранізовані твори.

Письменник-гуморист, засновник нового художнього жанру "нарис-усмішка" помер 28 вересня 1956 року. "Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сміхом, яким вона засміялася знову у прекрасній творчості Остапа Вишні", — сказав Олесь Гончар над труною письменника.

Читайте нас у Facebook або Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

На початок