Єврокомісія не пізніше 12 березня представить переговорну рамку для вступу України в ЄС — Стефанішина

Єврокомісія не пізніше 12 березня представить переговорну рамку для вступу України в ЄС — Стефанішина

Ексклюзивно
Євросоюз
Міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Фото: AP

Європейська комісія не пізніше 12 березня має представити переговорну рамку та оцінить прогрес в реформах України для початку перемовин щодо вступу до Євросоюзу. Але, у цьому питанні є певні труднощі через звернення української опозиції до ЄК.

Про це заявила міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, передає кореспондентка Суспільного.

"Ми очікуємо, що не пізніше 12 березня, що Єврокомісія представить переговорну рамку і оцінить прогрес в реформах, щоб вже 19 березня країни ЄС могли ухвалити рішення (щодо початку переговорів про вступ України до ЄС — ред.), — сказала міністерка.

Стефанішина висловила сподівання, що затягувань із цим не буде і нагадала про "сумні випадки", коли через внутрішні проблеми у Верховній раді є звернення в Єврокомісію, маючи на увазі заклики до ЄК від партії "Європейська солідарність" щодо "спекуляцій української влади на тему заборони на міжнародну діяльність опозиції".

"Це дуже сумна практика, я не знаю, який це матиме вплив, сподіваюся, що коли ми говоримо, що по всіх стратегічних питаннях ми є команда — Україна, ми так будемо залишатися навіть тоді, коли у нас є складні процеси в середині держави, а станом на минулу суботу, у другу річницю повномасштабного вторгнення ми мали дуже чіткий алгоритм (щодо початку переговорів — ред.), тому зараз важко спрогнозувати, чи буде він реалізований буде з огляду на останні події", — сказала вона.

Заява партії "Європейська солідарність"

1 березня партія "Європейська солідарність", яку очолює експрезидент України Петро Порошенко, опублікувала заяву, у якій, зокрема, йдеться про підтримку політичною силою "якнайшвидшого забезпечення вступу України до ЄС і НАТО".

"Природно, що "Європейська Солідарність" повністю поділяє Резолюцію Європарламенту щодо підтримки України, кожен її пункт, – в тому числі й той, в якому йдеться про неприпустимість "вибіркового обмеження політичної діяльності обраних народних депутатів, зокрема тих, хто представляє опозицію". Адже членство в ЄС, відповідно до чітких критеріїв, відкрите для країн, в яких працює верховенство права, демократія, свобода слова тощо", — йдеться в заяві.

При цьому наголошується на "неадекватності та неприпустимості" реакції української влади на лист Петра Порошенка до Єврокомісара з питань розширення Олівера Варгеї щодо всебічного дотримання політичного плюралізму та прав опозиції.

"За логікою влади, євроінтеграції шкодять не дії чиновників, які порушують права і свободи українців, а ті, хто, наприклад, звертається по захист прав, наприклад до ЄСПЛ чи інших міжнародних інституцій. На жаль, влада в Україні почуває себе часом абсолютною і безкарною. Вона звикла до монологу і аплодисментів. Вона уникає діалогу з опозицією та нервово реагує на критику.  Вона глуха до суспільства, або, як мінімум, недочуває і на цьому тлі припускається багатьох помилок", — йдеться у заяві.

Там також підкреслили, що необхідна повна координація зусиль на міжнародній арені, як у питаннях військової допомоги, так і боротьби за членство в ЄС та НАТО.

"Цей процес потребує зняття антиконституційних обмежень на парламентську дипломатію,  яка неможлива в умовах незаконних заборон на міжнародні відрядження,  які є політично вмотивованими", — йдеться у заяві.

Лист Порошенка до Єврокомісара з питань розширення Варгеї

29 лютого Єврокомісар із питань розширення Олівер Варгеї у соцмережі X опублікував листа від експрезидента України Петра Порошенка з проханням припинити "дискримінаційну практику" не випуску за кордон представників опозиції.

Зокрема у листі йдеться про те, що чинна влада в Україні, за словами Порошенка, зловживає воєнним станом та війною для "зачистки політичного поля від опозиції та ізоляції її від міжнародної комунікації".

Також у листі закликається надіслати відповідні повідомлення до уряду України та заохотити чинну владу "припинити дискримінаційну практику щодо опозиційних партій і гарантувати всебічне дотримання політичного плюралізму та прав опозиції в Україні відповідно до критеріїв членства в ЄС".

Що кажуть у Верховній раді

У коментарі Суспільному заступниця голови Верховної ради Олена Кондратюк заявила, що "не ознайомлена" із листом Петра Порошенка до Єврокомісара Олівера Варгеї, тому не може дати належної оцінки.

"А питання відряджень потребує нагального переосмислення, для мене зараз дуже важливо, у тому числі ми поговорили ще раз із міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною про те, що ми докладемо максимально зусиль, щоб ця ситуація була змінена. Парламентська дипломатія повинна існувати та ефективно працювати", — сказала Кондратюк.

Віцеспікерка додала, що в України наразі є "великі виклики", пов’язані з відкриттям переговорів на вступ до ЄС та отриманням повноцінного права членства.

"І взагалі переговорів, які зараз дуже важливі, тому що ми повинні бути зараз всюди в парламентах. Тому це відповідальність на керівництві парламенту. Тобто той, хто безпосередньо підписує розпорядження про відрядження і відповідає за них", — сказала вона.

Позиція українського прем'єра Дениса Шмигаля

Очільник уряду України Денис Шмигаль наголосив, що якщо у парламенті існують "певні параметри" щодо того як нардепи мають здійснювати свої офіційні закордонні відрядження, то цих правил треба дотримуватись.

"Вважаю що ми всі в Україні маємо бути відповідальними й питання дотримання чинного законодавства має бути в пріоритеті для кожного незалежно від статусу, рівня міністр це чи народний депутат. Якщо в Верховній раді існують певні параметри щодо того, як народні депутати України мають здійснювати свої офіційні закордонні відрядження цих правил треба дотримуватись. Я переконаний що всі нардепи у цих межах працюють. Для мене лише в цьому питання: дотримуватись законодавства, процедур і правил і все у всіх буде в порядку", — сказав Шмигаль на пресконференції, передає кореспондентка Суспільного.

Що відомо про скасування дозволу на відрядження Порошенка

1 грудня 2023 року експрезидент України Петро Порошенко повідомив, що прикордонники не випустили його у відрядження до Польщі та Сполучених Штатів та назвав це "антиукраїнською диверсією".

Нардеп від парламентської фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко повідомив, що розпорядження голови парламенту Руслана Стефанчука на відрядження Петра Порошенка скасував віцеспікер Верховної ради Олександр Корнієнко.

У коментарі Суспільному речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко сказав, що прикордонники забезпечують оформлення і пропуск осіб через кордон виключно відповідно до законодавства, зокрема, і правил перетину кордону громадянами України.

Зі свого боку заступник голови парламенту Олександр Корнієнко коментарі каналу "Рада", заявив що скасував міжнародне відрядження Петра Порошенка після отримання листа з грифом "Для службового користування", зміст якого він не може розголошувати.

2 грудня у Службі безпеки України пояснили, що Росія планувала використати зустріч експрезидента і голови партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка з прем’єр-міністром Віктором Орбаном у своїх ІПСО проти України. Через це зокрема Порошенка не випустили у закордонне відрядження. Зі свого боку угорська влада заявила, що відмова у виїзді за кордон Порошенку — "ще один доказ неготовності України до вступу у ЄС".

У січні 2024 року у Львівському окружному суді відбулось підготовче засідання щодо позову Петра Порошенка. П'ятий Президент України подав до суду на 7 прикордонний Карпатський загін Держприкордонслужби України через те, що його не випустили у закордонне відрядження в грудні 2023 року. Також позов подано на першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка, який тоді скасував дозвіл на поїздку.

У травні 2023 року колишнього президента Петра Порошенка прикордонники також не випустили за кордон. Тоді Порошенко з третьої спроби перетнув кордон України з Польщею. Підставою  відмови у виїзді прикордонники називали "проблему з підтвердженням дійсності дозвільного документа" — не зчитувався QR код.

Що відомо про вступ України в ЄС

Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.

"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в державі проведуть низку важливих реформ. На думку ЄК, Київ чітко продемонстрував прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала Урсула фон дер Ляєн.

"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:

  • реформа Конституційного суду;
  • продовження судової реформи;
  • антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
  • боротьба з відмиванням коштів;
  • втілення антиолігархічного закону;
  • узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
  • зміна законодавства про нацменшини.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.

7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.

8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.

Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.

На початок