Перейти до основного змісту
"Жвава дискусія без конкретних рішень". Що кажуть лідери Євросоюзу щодо відправки своїх солдатів в Україну

"Жвава дискусія без конкретних рішень". Що кажуть лідери Євросоюзу щодо відправки своїх солдатів в Україну

НАТО, ЄС
Французький танк Леклерк на полігоні під час військових навчать НАТО в Румунії, 8 грудня 2022 року. Фото: Thomas Samson/AFP/Getty Images

26 лютого у Єлисейському палаці в Парижі відбулась конференція з підтримки України. У заході взяли участь президенти та прем'єр-міністри близько 20 країн Європейського Союзу, а також представники Канади та США. Під час зустрічі обговорювалась низка питань, які, зокрема, стосувались військової допомоги нашій державі. Найжвавіша дискусія оберталась навколо направлення військових від ЄС і НАТО в Україну. Однак у цьому питанні жодного конкретного рішення так і не було прийнято. Суспільне зібрало кілька заяв світових політиків з цього приводу.

Президент Франції Еммануель Макрон

За словами глави держави, консенсусу щодо відправлення військ в Україну наразі немає, але він не виключив такої можливості.

"Ми це обговорили. Наразі консенсусу щодо відправлення військ немає. Але в цьому питанні в майбутньому нічого не слід виключати. Ми зробимо все можливе, щоб Росія не змогла виграти цю війну", — сказав Макрон.

Він зазначив, що усі лідери згодні із фактом, що не бажають вступати у війну з "російським народом", а також висловили намір дотримуватись стримування ескалації, як вони це роблять від початку вторгнення РФ в Україну.

Макрон стверджував, що західні країни "мають намір зробити все необхідне, щоб Росія не могла" перемогти цей конфлікт.

"Все можливо, якщо це корисно для досягнення нашої мети", — сказав президент Франції.

Главу уряду Франції Габріель Атталь

Прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь слідом за заявою президента Еммануеля Макрона в ефірі радіо радіостанції RTL сказав, що також не виключає відправку військових в Україну і додав, що Париж "не зможе змиритися" з перемогою Росії.

"Не можна нічого виключати у війні, яка йде… біля дверей Європейського союзу", — відповів Атталь на запитання, чи можуть французькі солдати бути відправлені в Україну.

Французький опозиціонер Флоріан Філіппо

Водночас лідер французької націоналістичної партії "Патріоти" Флоріан Філіппо висловився проти відправки французьких солдатів в Україну і заявив, що це стане початком Третьої світової війни.

Водночас лідер французької націоналістичної партії "Патріоти" Флоріан Філіппо висловився проти відправки французьких солдатів в Україну і заявив, що це стане початком Третьої світової війни.

"Відправка французьких солдатів в Україну: Макрон божевільний... Це очевидно буде війна з Росією, Третя світова війна! Заблокуємо його! Задіємо статтю 35 Конституції про оголошення війни!", — йдеться у дописі Філіппо у соцмережі X (раніше — Twitter).

Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне

Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне під час виступу у французькому парламенті 27 лютого заявив, що французькі війська можуть мати небойову роль в Україні, повідомляє Reuters.

"Ми повинні розглянути нові дії на підтримку України. Вони мають відповідати дуже конкретним потребам. Я маю на увазі, зокрема, розмінування, кіберзахист, виробництво зброї на місці, на українській території. Деякі з дій можуть вимагати присутності на українській території, не переходячи при цьому поріг бойових дій. Нічого не можна виключати. Це було і залишається сьогодні позицією президента Республіки", — сказав Сежурне.

Президент Польщі Анджей Дуда

Глава Польщі Анджей Дуда назвав дискусію з приводу відправки військових в Україну "дуже жвавою", проте за його словами, "жодного рішення не було прийнято". Водночас Дуда зазначив, що у питанні військової підтримки кожна країна самостійно вирішує, яку саме допомогу передати Україні.

“Якщо йдеться про невійськову підтримку у вигляді невійськових сил для підтримки розмінування чи охорони кордону, то учасники дискусії були відкриті до таких пропозицій”, — розповів президент Польщі.

Прем'єри Польщі та Чехії Туск і Фіала

Як передає RMF24, очільники польського і чеського урядів Дональд Туск і Петр Фіала на спільній пресконференції у Празі заявили, що не відправлятимуть своїх військових в Україну.

"Ми не плануємо відправляти наших військових в Україну", – заявили політики.

Зокрема польський прем'єр Туск зазначив, що "якби всі країни ЄС були залучені до допомоги Україні, як це робить Польща чи Чехія, можливо, взагалі не було б потреби обговорювати інші форми підтримки".

"Ми не розглядаємо відправку наших військових в Україну. Мені здається, що ми повинні розвивати ті методи співпраці, які ми почали впроваджувати після російської агресії. Ми повинні допомогти Україні захиститися від російської агресії, щоб цілі режиму Володимира Путіна не були досягнуті. Це дуже важливо для всієї Європи, для всієї структури безпеки в глобальному масштабі, для всього світу", — додав глава уряду Чехії Фіала.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц

Канцлер ФРН Олаф Шольц наголосив, що сухопутних військ країн-членів ЄС або НАТО в Україні не буде.

"У Парижі ми домовилися, що кожен має зробити більше для України. Для цього потрібна зброя, боєприпаси та ППО. Ми над цим працюємо. Ясно одне: сухопутних військ європейських держав чи НАТО не буде", — йдеться у дописі Шольца у соцмережі X (раніше — Twitter).

Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон

За словами очільника шведського уряду Ульфа Крістерссона, країна наразі не розглядає можливість відправки своїх військ в Україну.

"Зараз це взагалі не актуально", — сказав він.

У коментарі SWT, Крістерссон підкреслив, що кожна країна має право обговорювати свої власні рішення про розміщення військ за межами своїх кордонів, що не чинить прямого впливу на Альянс загалом. Він додав, що позиція Швеції полягає в тому, що національні рішення щодо військових дій не впливають на НАТО як організацію, і коментуючи заяву Макрону про можливість відправки військ, провів чітку відмінність між політичними та військовими стратегіями Швеції та Франції.

Очільник уряду Нідерландів Марк Рютте

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте сказав журналістам, що питання відправки військ в Україну взагалі не було в центрі уваги конференції.

Натомість він оголосив, що Нідерланди виділять 100 мільйонів євро на чеську ініціативу закупівлі боєприпасів для України в країнах по всьому світу.

Рютте висловив сподівання, що "інші країни підуть за Нідерландами". За його словами, держави, які нададуть боєприпаси, попросили не називати їх.

"Важливо, перш за все, виконати те, що ми обіцяли. І подивіться, що ще ми можемо. Саме тому Нідерланди виділяють понад 100 мільйонів євро на чеську ініціативу щодо швидкої доставки в Україну сотень тисяч артилерійських снарядів", — сказав прем'єр Нідерландів.

Що каже влада Великої Британії

В офісі британського прем'єр-міністра Ріші Сунака заявили, що країна не планує розгортання своїх військ в Україні, повідомляє Reuters.

"Крім невеликої кількості персоналу, який ми маємо в країні, який підтримує українські Збройні сили, у нас немає жодних планів щодо широкомасштабного розгортання власних військ", — сказав журналістам речник британського прем'єра.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг у коментарі Associated Press заявив, що військово-політичний блок також не планує надсилати своїх військових в Україну.

"Союзники по НАТО надають Україні безпрецедентну підтримку. Ми робили це з 2014 року та активізувалися після повномасштабного вторгнення Росії. Але наразі немає жодних планів щодо розміщення військ НАТО на території України", — сказав Столтенберг.

Міністр закордонних справ Угорщини Петр Сіярто

Глава угорської дипломатії Петр Сіярто зазначив, що Угорщина не хоче надсилати не лише свої війська, а й військову допомогу в Україну.

"Ми не хочемо надсилати зброю чи війська в Україну. Позиція Угорщини чітка та тверда. Війну слід не поглибити чи розширити, а припинити", — заявив Сіярто у соцмережах.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо

Глава уряду Словаччини Роберт Фіцо ще до конференції у Парижі, коментуючи наміри декількох країн-членів НАТО та ЄС щодо відправки своїх військ в Україну, заявив, що Словаччина не долучиться до цієї ініціативи. Як пише Reuters, про це Фіцо сказав на брифінгу після засідання Ради безпеки Словаччини.

"Я обмежусь тим, що скажу, що ці тези (під час підготовки до паризької зустрічі ред.), означають, що ряд країн-членів НАТО і ЄС розглядають можливість надсилати свої війська в Україну на двосторонній основі. Я не можу сказати, з якою метою і що вони там повинні робити", — сказав він і додав, що Словаччина, яка є членом ЄС і НАТО, не надсилатиме військових в Україну.

Що кажуть в Офісі президента України з цього приводу

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі Reuters заявив, що вітає початок дискусій щодо вводу європейських військ в Україну.

"Це, по-перше, свідчить про абсолютне усвідомлення ризиків, які становить для Європи мілітаристська, агресивна Росія", — сказав Подоляк.

Реакція Кремля

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитує інформагентство "ТААС", заявив, що в Кремлі звернули увагу на заяву президента Франції Еммануеля Макрона про можливе відправлення військ країн-членів ЄС і НАТО в Україну. Водночас він підкреслив, що це "важливий і новий елемент" у риториці Заходу.

За словами прессекретаря Путіна, якщо таке рішення приймуть, воно загрожуватиме "залученню західних країн до гарячого конфлікту".

"У разі відправлення західних військ в Україну, прямий військовий конфлікт між НАТО і Росією буде неминучим", — сказав Пєсков.

Після конференції з підтримки України президент Франції Еммануель Макрон заявив, що західні партнери України створили коаліцію з постачання Україні далекобійного озброєння.

З якими державами Україна вже підписала двосторонні безпекові угоди

Першу таку угоду Україна 12 січня підписала зі Сполученим Королівством. 16 лютого президент Зеленський підписав наступні дві угоди про гарантії безпеки для України з Німеччиною та Францією. 24 лютого аналогічні угоди Україна уклала із Канадою та Італією.

Гарантії безпеки для України

У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.

11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.

Які країни підтримують Декларацію

Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.

У другий день вільнюського саміту до країн "Групи семи" приєдналася й Скандинавські країни: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.

Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня премʼєр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.

Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.

Топ дня
Вибір редакції
На початок