Єврокомісар із питань торгівлі Валдіс Домбровскіс закликав Польщу, Угорщину й Словаччину зняти одностороннє обмеження на імпорт українського зерна. За його словами, Європейський Союз розробив альтернативні механізми, які допоможуть захистити європейських фермерів від надлишку української продукції.
Про це Домбровскіс сказав під час дебатів у Комітеті агрокультури при Європейському парламенті у понеділок, 12 лютого.
Говорячи про питання українського зерна, Домбровскіс відзначив, що раніше Єврокомісія запровадила захисні заходи для сусідніх із Україною країн-членів ЄС щодо імпорту переважно сировинних товарів з України. Він додав, що йдеться про зерно, кукурудзу та насіння соняшнику. Він нагадав, що паралельно Єврокомісія спільно з Україною розробила механізм експортного контролю. Цей механізм, за його словами, функціонує між Україною та Румунією. Домбровскіс також додав, що, на його думку, функціонує доволі успішно.
При цьому цей механізм не працює у відносинах із Польщею, Угорщиною та Словаччиною, відзначив Єврокомісар.
“Ці країни продовжують застосовувати односторонні обмеження, які, до речі, суперечать і виключній компетенції ЄС у сфері торговельної політики, і вашим зобов'язанням за Угодою про вільну торгівлю з Україною та СОТ", — сказав Домбровскіс.
Він додав, що Єврокомісія запропонувала запровадити автономні торговельні заходи, щоб зменшити негативний вплив на ринок деяких країн українського експорту яєць, цукру і соняшникової олії. Для них йдеться про граничну максимальну квоту, виходячи з усереднених даних імпорту за 2022-2023 рр.
Домбровскіс також нагадав, що дія так званих"ліній солідарності" для українського зерна залишається актуальною з огляду на ситуацію з “зерновим коридором” у Чорному морі.
Припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
У 2022 році Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на ринках утворила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
