Депутат литовського парламенту Андрюс Кубілус запропонував створити у владних органах країни інституцію під умовною назвою "Українське міністерство", яка б координувала роботу на українському євронапрямку і консолідувала допомогу Україні.
Про це Андрюс Кубілус сказав на конференції "Литва-Україна".
Парламентар зауважив, що нині "десятиліття України", і нагадав у цьому контексті, що Європейська комісія започаткувала "Департамент України" (йдеться про український відділ Генерального директорату Єврокомісії з питань сусідства та розширення — ред.).
"Ми розуміємо, для чого це зроблено: переговори, відновлення і так далі. Цей орган допоможе це все консолідувати та координувати. Якщо Україна є нашим "планом десятиліття", то нам потрібно "Українське міністерство". Ну може, не "міністерство", а інституційна домовленість, яка працюватиме в такому ж напрямку. Будемо намагатися втілювати такі плани", – сказав Кубілус.
Литовський депутат також наголосив на необхідності безперервності військової підтримки України, тож, за його словами, дуже важливо досягти в Європарламенті колективної домовленості, щоб 0,25% від ВВП від кожної країни-члена ЄС надходили на допомогу Україні.
Також учасники міжнародної конференції "Литва-Україна" обговорювали підтримку нашої держави з боку Литви, її досвід та перспективи. Увага приділялася чотирьом напрямкам: гуманітарна і військова підтримка, а також – допомога у відновленні України та євроатлантичній інтеграції. Організаторами конференції є депутати Європарламенту Пятрас Ауштрявічус, Раса Юкнявічене, Андрюс Кубілюс, Юозас Олекас, спільно з Литовським союзом стрільців, Комітетом Сейму у справах Європи, групою міжпарламентської мережі United for Ukraine у Сеймі Литви, благодійною організацією EU4Kherson та іншими.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада 2023 року "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада 2023 року Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.
14 грудня 2023 року голова Європейської ради Шарль Мішель заявив, що лідери ЄС ухвалили рішення про початок переговорів з Україною і Молдовою про вступ.
