Міністр сільського господарства та розвитку Польщі Чеслав Секерський заявив, що польське ембарго на українські товари залишається безстроковим, а кордон не відкриють для імпорту. Водночас Єврокомісія вимагає від Польщі зняти ембарго на сільськогосподарську продукцію з України.
Про це йдеться на сторінках міністерства, а також у тезах із пресконференції посадовця, якого цитує видання CenyRolnicze.pl.
Урядовець зробив відповідні заяви після зустрічі з правлінням Всепольського альянсу профспілок. Перемовини стосувалися поточної ситуації в сільському господарстві.
"Кордони не будуть відкриті, ембарго на українські товари залишається безстроковим — до його скасування", — говорить Секерський. Він підкреслив, що допомагати Україні потрібно, але так, щоб не зашкодити рентабельності польського сільськогосподарського виробництва.
Голова відомства додав, що підтримує вимоги фермерів, але їх треба увідповіднити до чинного польського законодавства — зокрема й до законодавства Євросоюзу. Секерський посилався на запити фермерів ініціативи "Ошуканого села" з Підкарпатського воєводства, які 4 січня відновили протест і блокування кордону на переході в Медиці.
"Ми виконуємо вимоги фермерів-протестувальників, але це тривалий процес. Якщо фермерам потрібно підписати угоду, я можу це зробити", — підсумував міністр.
Але за словами Секерського, Брюссель домагається відновлення імпорту з України. Єврокомісія скерувала Польщі листа з вимогою скасувати безстрокове ембарго на безмитний імпорт деяких сільськогосподарських товарів.
Припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
У 2022 році Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на ринках утворила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Позов України до СОТ
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко розповіла, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.
Згодом, 27 вересня, Варшава закликала Київ відкликати свій позов до СОТ.
Опісля заступник глави Мінекономіки Тарас Качка заявив, що Київ відкличе позов до СОТ проти трьох держав ЄС, які заборонили імпорт українського зерна, за умови гарантії відсутності подібних обмежень у майбутньому.
5 жовтня Качка поінформував, що Україна "поставила на паузу" розгляд скарги на Польщу, Угорщину та Словаччину в Світовій організації торгівлі, щоб вирішити загалом питання торгівлі з країнами ЄС.
