Тренд на еко. Як люди намагаються подружити природу та місто

Тренд на еко. Як люди намагаються подружити природу та місто

Тренд на еко. Як люди намагаються подружити природу та місто Суспільне

Науковці й активісти не перший рік б’ють на сполох – кліматичні зміни можуть бути невідворотними. Забруднення повітря, парникові викиди, надмірне споживання – всі ці фактори негативно впливають на стан навколишнього середовища. До всього, люди дедалі частіше залишають села, переїжджаючи до міст.

Архітектори, інженери, ботаніки й садівники об'єдналися, щоб зробити міста екологічнішими. Розповідаємо, до чого ця співпраця призвела та як саме намагаються подружити місто та природу.

Чому про це заговорили

Якщо говорити про загальну ситуацію, то за останні 130 років температура у світі зросла приблизно на 0,85°С, а от за минулі 25 років темпи глобального потепління прискорилися, перевищивши 0,18°С за десятиліття.

Попри те, що глобальне потепління має й певні переваги, наприклад, зменшення смертності в місцях із помірним кліматом і зростання виробництва харчових продуктів в певних районах, загальні наслідки для здоров'я й планети від нього переважно негативні.

Одна з основних причин такого стану речей – парникові гази. Взагалі їх виділення є абсолютно природним процесом, ба більше – вони відіграють серйозну роль у виживанні земних істот, утримуючи частину сонячного тепла і роблячи нашу планету придатною для життя.

Проте кількість викидів за останні півтора століття істотно зросла, зокрема через індустріалізацію, певні методи ведення сільського господарства та вирубування лісів. Крім того, й зростання населення призводить до збільшення кількості парникових газів.

В ООН наводять кілька закономірностей, пов’язаних з парниковими газами:

  • середня глобальна температура безпосередньо залежить від концентрації парникових газів в атмосфері Землі;
  • з початку індустріальної епохи концентрація парникових газів постійно збільшується, і разом з нею зростає середньосвітова температура;
  • одним з основних парникових газів в атмосфері Землі є вуглекислий газ — продукт спалювання викопного палива.

Власне, враховуючи всі ці фактори, а також те, що близько 56% населення світу зараз живе у містах, а згідно з прогнозами в 2030 році містяни становитимуть уже 60% від усього населення світу, до 2050 року – 68%, й з’явилася ідея поєднання урбаністичної архітектури та природи.

Читайте також: "Куди рухається людство. 7 фактів про населення світу"

Хмарочоси-ліси

Найвідомішим архітектором і першим, хто запропонував таким чином подружити місто та природу, є італієць Стефано Боері, а його найвідомішою роботою – Bosco Verticale (в перекладі з італійської "Вертикальний ліс").

Bosco Verticale – це пара житлових веж в одному з районів Мілана, відкритих у 2014 році, в розробці якої, окрім архітекторів, важливу роль відіграли садівники й ботаніки. Вежі мають висоту 111 метрів та 76 метрів і містять понад 900 дерев, 5000 кущів та 11 000 багаторічних рослин, розміщених на 8900 квадратних метрах терас. Усередині комплексу розташована також 11-поверхова офісна будівля, на фасаді якої рослин немає.

За словами Боері, натхненням для такої будівлі став роман Італо Кальвіно 1957 року "Барон на деревах", в якому головний герой вирішує покинути землю і жити на деревах все життя.

Суть таких "вертикальних лісів" у тому, щоб збільшити кількість житлової та офісної площі, покращуючи при цьому якість повітря, оскільки дерева й рослини – найбільш ефективний і економічний спосіб поглинання вуглекислого газу. Очікується, що така будівля зможе:

  • збільшити біорізноманіття, привернувши до міста нові види птахів і комах;
  • корегувати температуру в приміщенні, затінюючи внутрішні приміщення від сонця влітку і блокуючи різкі пориви вітру взимку;
  • захищати внутрішні приміщення від шумового забруднення і пилу від вуличного руху.

Сама будівля є самодостатньою завдяки використанню відновлюваної енергії від сонячних панелей і фільтруванню стічної води для підтримки життєдіяльності рослин у будівлях. Ці екологічні технологічні системи скорочують загальний обсяг відходів і вуглецевий слід веж.

Bosco Verticale була визнана однією з найкращих нових будівель 2015 року за версією Міжнародної премії RIBA. Вона стала першим прикладом "вертикальних лісів", проте їх планують будувати і в інших країнах та містах. У планах Стефано Боері створити "вертикальні ліси" у Швейцарії та Нідерландах. Але зараз архітектор пішов далі й працює над проєктом "Лісового міста" в Китаї, який планує завершити у 2020 році. Власне, про екоміста поговоримо далі.

Місто у стилі еко

Деякі країни намагаються створити цілі міста, побудовані з повагою до природи: мінімізацією відходів, використанням альтернативної енергії, висаджуванням лісів. Про три з них розповімо детальніше.

NEAPOLIS SMART ECOSITY, КІПР

Великий проєкт на ділянці площею 110 га у місті Пафос на Кіпрі. Так зване "місто в місті", де використовується інтелектуальна система збереження енергоресурсів і велика увага приділяється розвитку охорони здоров'я та науки.

Запланований вигляд Neapolis Smart EcoCityФото з відкритих джерел

Запланований вигляд Neapolis Smart EcoCity

Зелені зони планують об'єднають з житловим кварталами, торговельно-розважальними й культурними центрами. У місті також хочуть розмістити офісні площі, парк здоров'я і культури. Для потреб екоміста будуть використовувати геотермальну, сонячну енергію.

Загальна вартість екосіті – майже 3 млрд євро, будівництво вже розпочалося, а завершити його планують у 2030 році.

ФУДЗІСАВА, ЯПОНІЯ

У листопаді 2014 року в Японії відкрилося "розумне" місто Фудзісава, яке одержуватиме понад 30% електрики з альтернативних поновлюваних джерел (переважно завдяки сонцю), на 70% скоротить "вуглецевий слід" та на 30% – споживання води.

Тренд на еко. Як намагаються подружити природу та містоФото з відкритих джерел

Місто Фудзісава

Це невеличкий населений пункт, що розташований у промисловій зоні в 50 км від Токіо. Розрахована Фуджісава на тисячу домогосподарств і три тисячі жителів. Усі будинки оснащені сонячними панелями, а спеціальна система дозволяє не тільки генерувати сонячну енергію, а й зберігати та економити її. На дорогах же використовуються електрокари, електроскутери та електровелосипеди.

СОНГДО, ПІВДЕННА КОРЕЯ

На жаль, не всі проєкти вдається втілити так, як планувалися від початку – існують і не дуже приємні приклади. Один із них – міжнародний діловий район Сонгдо у столиці Південної Кореї Сеулі. Місто побудоване з нуля на 600 гектарах (1500 акрів) меліорованих земель уздовж набережної Інчхон.

Серед технологій, які планували впровадити в місті: інтерактивні панелі на вулицях, можливість віддаленого контролю побутової техніки в межах міста, вхідні двері у під'їзди з дистанційним управлінням, спеціальні пневмотруби для автоматизованого прибирання квартир. Місто стало б практично безвідходним: 99% сміття повинні були перероблятись або спалюватися для отримання електроенергії.

Так запланом має виглядати місто СонгдоФото з відкритих джерел

Так запланом має виглядати місто Сонгдо

Почали будувати Сонгдо ще у 2013 році й планували завершити спочатку в 2015-му, пізніше в 2018-му, а нині дата завершення перенеслася на 2022 рік. Основною причиною перенесень стала відсутність необхідних коштів, оскільки спочатку витрати на бюджет планувалися значно нижчими, ніж у реальності. Закладеного бюджету в 40 мільярдів доларів виявилося недостатньо, хоча Сонгдо все одно став одним із найдорожчих екопроєктів, які створювалися.

Зараз у Сонгдо мешкають близько 70 000 жителів з 300 000 запланованих, і якщо гроші для закінчення проєкту не будуть знайдені, місто найближчим часом може спорожніти через високу вартість життя у ньому.

Питання до екопроєктів

Попри корисну мету – боротьбу з глобальним потеплінням та збереження природи – до екопроєктів також є питання.

Наприклад, в одному з досліджень ідеться про те, що субсидії на висадження лісу в Чилі, які діяли з 1974 по 2012 рік, призвели до скорочення частки лісів та зменшення біорозмаїття. Причиною цього стало те, що закон не захищав вже наявні ліси від вирубки. Як наслідок, мешканці країни почали вирубувати дикі ліси, а на їх місці висаджувати плантації дерев, які можуть давати прибуток.

Крім того, науковці говорять про те, що оцінка кількості вуглекислого газу, який поглинають з повітря нові лісові насадження, дуже завищена. Дослідники припускають, що цей показник може варіюватися в різних країнах, й вирушили на північ Китаю, де місцева влада висадила велику кількість дерев.

Автори дослідження виявили, що в ґрунтах з низьким вмістом вуглецю нові дерева збільшували кількість органічного вуглецю. Однак там, де земля була насичена вуглецем, лісові насадження, навпаки, скорочували його вміст.

Читайте також

Чому для всіх людей на планеті настав час почати стежити за змінами клімату

Від полювання на китів до збереження озонового шару. Історія "Грінпісу"

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше