Клімат Землі змінювався протягом усієї історії. Тільки за останні 650 тисяч років планета пережила шість періодів зледенінь і потеплінь. Але нинішня зміна клімату відрізняється перш за все своєю антропогенною (тобто обумовленою різними формами впливу людини) природою і швидкістю, а не напрямком. 16 вересня – в Міжнародний день озонового шару – Суспільне пояснює що відбувається з планетою та як ми можемо їй допомогти.
Нинішня тенденція потепління має особливе значення, тому що температура підвищується неймовірно швидко. З 1880 року середня температура Землі зросла лише на один градус Цельсія, а починаючи з 1975 року підвищується на 0,15-0,20 градуса за десятиліття. Вже зараз ми бачимо пов'язані з цим підвищення рівня світового океану та зменшення площі крижаного покриву.
Це можна пояснити насамперед простим термічним розширенням – як і будь-яка речовина, океан при нагріванні розширюється, що в глобальному масштабі призводить до підвищення його рівня. Є й безліч інших вимірювальних даних: знижується площа снігу і морського льоду в Арктиці, танення льодовиків. Усе це важливо для кліматологів, але сам факт потепління засвідчують прості вимірювання на метеостанціях.
Причини нинішньої зміни клімату добре зрозумілі, чого поки що не можна сказати про економічні та соціальні наслідки, які на нас чекають у майбутньому. Наприклад, про масштаби вимушеної міграції. За оцінками міжнародного Центру з дослідження внутрішньої міграції (IDMC), вже у 2018 році 17,2 мільйона осіб були змушені покинути свої будинки через лиха, які негативно позначилися на їхньому житті. Вимушеними мігрантами може стати сім'я фермерів, чиї поля стали непридатні через посуху. Або плем'я аборигенів, чиє єдине джерело прісної води всохло через аномальну спеку.
Всесвітній банк пророкує: якщо уряди країн не вдадуться до серйозних заходів для зміни ситуації, то у 2050 році кількість кліматичних мігрантів у трьох регіонах світу досягне 143 мільйонів осіб. Зміни торкнуться й економіки: дослідження, проведене компанією McKinsey Global Institute, показує, що підвищення середньорічної температури планети вплине на працездатність людей, інфраструктуру, харчові ресурси та природні багатства.
Але і без складних розрахунків нашу роль у зміні клімату можна приблизно оцінити, якщо ознайомитись із наступними фактами:
- Людина спалює викопне паливо, а кількість природних ресурсів зменшується щодня.
- В атмосфері зростає кількість вуглекислого газу (CO₂) – зараз вона майже в півтора раза перевищує той максимум, які вчені спостерігали протягом останніх 500 тисяч років.
- У північній півкулі, де спалюється велика частина палива, концентрація CO₂ вище, ніж у південній.
- Концентрація кисню падає так, як якби він повністю витрачався при спалюванні цього палива.
- Вуглекислота є парниковим газом, тобто здатна поглинати теплове випромінювання Землі та відбивати його назад.
- Через це глобальна температура безпрецедентно швидко зростає.
- А кількість енергії від Сонця при цьому тільки падає.
Розвиток технологій і культура масового споживання поступово наближають нас до кліматичного колапсу – це вже не залякування, а факт, підтверджений екологами і метеорологами усього світу. Природа не залишає нам вибору – час переосмислити щоденні звички, почати сортувати сміття, намагатися максимально знизити ту шкоду, яку особисто ви як споживач завдаєте навколишньому середовищу.
Зрозуміло, що не можна перекладати всю відповідальність на звичайних людей. Утім, вони можуть впливати своїм гаманцем на бажання та можливість великих компаній почати стежити за власним виробництвом. Перш за все, саме великі компанії мають робити все для того, щоб їхні заводи завдавали мінімальної шкоди екології.
Ця тема пов’язана з виникненням не менш актуальної для всього світу проблеми – пандемією коронавірусу. Згідно з дослідженнями, за глобальною пандемією COVID-19 стоїть взаємодія тварини та людини з вірусом – швидше за все, він потрапив в наш організм через кров кажанів. Щоб зупинити майбутні пандемії, ми повинні переосмислити наше ставлення до навколишнього середовища і несправедливості, які призводять до її руйнування.
Кожне десятиліття, починаючи з 1960-х років, було теплішим, ніж попередні. Минуле стало найспекотнішим за історію спостережень, а останній рік декади, 2019-й — другим найгарячішим роком за час вимірювань. І у 2020-му зміни клімати тільки прогресують, попри тимчасову зупинку руху та підприємств через карантин.
Директорка міжнародної екологічної організації 350.org в регіоні Східної Європи, Кавказу та центральної Азії Світлана Романко заявляє, що українську економіку вже зараз необхідно адаптувати до змін клімату: "95% науковців усього світу визнали і підтвердили своїми підписами, теоріями, документами та звітами, що зміна клімату існує і вона є катастрофічною. Ми повинні зважати на наукові докази, які в цифрах та фактах детально показують, що ми втратимо, як виглядатиме кліматична криза та скільки в нас буде сотень-тисяч біженців, навіть в Україні. Південні території України може затопити, якщо будуть так змінюватися погодні умови. Економіку потрібно до цього адаптувати", — розповіла вона в ефірі Українського радіо.
Моделювання показало, що цього літа температура приземного шару атмосфери Землі буде значно перевищувати норму. Оскільки всі попередні місяці цього року зайняли перше і друге місце серед найспекотніших за історію спостережень, очікується, що прийдешнє літо теж може побити рекорди. Зокрема, йдеться про сильне підвищення температури поверхні океану в тропічних широтах і більшості країн Північної півкулі, а також про дефіцит опадів у Південній Америці та на півострові Індостан.
Уперше за всю історію Антарктики температура піднялася вище 20 градусів. Окрім цього, 6 лютого аргентинська дослідницька станція на Есперансі заміряла 18,3°С, що стало найвищим показником на континентальному Антарктичному півострові. Цей регіон зберігає близько 70% прісної води у світі у вигляді снігу й льоду. Вчені ООН прогнозують, що до кінця століття океан буде на 30-110 см вище залежно від зусиль людини щодо скорочення викидів і чутливості крижаних щитів.
Кліматичні зміни призвели до того, що на поверхні талого льоду на Антарктиді почали цвісти водорості, зелений колір яких видно навіть з космосу. Таке явище було вперше описане ще в середині ХХ століття. Хоча водорості ростуть лише на невеликій частці континенту, зокрема на Антарктичному півострові, вони суттєво впливають на морську і наземну екосистему регіону та визначені як багате харчове джерело для великої кількості видів. Біолог з Кембриджського університету Метт Дейві, який керував дослідженням, зазначив в інтерв’ю The Guardian, що це схоже на симбіоз, який в подальшому "може сформувати нові місця для життя" та започаткувати "створення нової екосистеми".
В аномальній спеці, яку на власній шкірі зараз відчуває більшість українців, мало приємного. Страшно уявити, якою може бути температура повітря за 10 років, якщо людство терміново не почне стежити за довкіллям. Приводи замислюватися закінчились уже давно, настав час хвилюватись. Але кожен з нас може зробити свій внесок у спільну справу життя на планеті Земля, щоб майбутнє здавалося не таким похмурим і безрадісним, тому читайте також наш текст про 12 способів допомогти планеті вже сьогодні.
