У Маловисківській громаді Кіровоградської області допомагали російськомовним переселенцям перейти на українську мову. Розмовний клуб "Вільна мова" працював упродовж пів року на двох локаціях — у місті Мала Виска (у парку й приміщенні управління освіти) і в селі Мануйлівка — у будинку культури. Проєкт реалізували благодійний фонд "Всеукраїнський Ангел Допомоги" за підтримки UNHCRUkraine — Агентства ООН у справах біженців в Україні та громадської організації "Десяте квітня".
Головним завданням було підтримати всіх людей, які хочуть спілкуватися українською, розповіла волонтерка проєкту Людмила Криворог. Тому запрошували й переселенців, й інших охочих місцевих жителів. Клуб засідав двічі на місяць. Про зустріч завчасно повідомляли. Щоразу приходили до 30 людей. У самій Малій Висці були переважно переселенці, у селі — місцеві жителі. Розробляла матеріал для курсів учителька вищої категорії. Вона ж і вела заняття.
"Вчителька постійно давала таку інформацію, яка їм була цікава. Розказувала про Шевченка, інших діячів. Говорили про історію України, наприклад, про історію чумацького шляху, але більший акцент був, звичайно, на мовних питаннях практичного характеру — до прикладу, як написати резюме. Тем було дуже багато. Учителька проводила заняття на двох локаціях в один день, але в різні години".
Багато переселенців, які нині живуть в Малій Висці, донедавна були російськомовними.
"Так вийшло, що саме в Малу Виску приїхали багато людей з Донецької області, — розповіла волонтерка. — І більшість їх у минулому спілкувалася виключно російською. Але зараз уже частково розмовляють українською. Вони вже мають таке бажання. Одна з причин, які нам озвучували: "Після того, як "русскій мір" розвалив нашу хату, а російський чобіт пройшовся нашою землею, ми категорично за Україну. І ми будемо вчити українську мову. Для нас це принципово". Їм подобається українська символіка, прапори, зображення Шевченка. Щоправда, виявилося, дехто взагалі нічого не знав про нього".
Загалом за пів року курси відвідали 410 людей. Переважна більшість були з дітьми. З ними окремо займалися молоді волонтери — проводили майстеркласи, ігри.
"Дуже багато приходило дітей. Це навіть видно по фото. Особливо від 10 років. І їм було цікаво. Батьки ж їх не змушували сидіти. Вони мали право встати й піти, але сиділи й слухали", — сказала Людмила Криворог.
На підсумкове заняття в грудні прийшли більше пів сотні людей. Активних учасників нагороджували й вручали сертифікати.
Поки організатори роблять перерву у засіданні мовного клубу, хоча вже є запрошення з інших громад. На майбутнє, як і досі, націлюватимуться саме на невеликі міста й села.