Представник уряду у Верховній раді України Тарас Мельничук поінформував, що сьогодні, 13 грудня, у парламенті зареєстровано законопроект №10337 "Про доброчесне лобіювання".
Про це Тарас Мельничук написав у Telegram.
За його словами, законодавча ініціатива спрямована на реалізацію рекомендацій Європейської комісії, які зафіксовано у пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.
"Законопроект має на меті забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із зацікавленими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання та посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю", — пояснив Мельничук.
Зокрема, законопроект має визначити:
- термінологію у сфері лобіювання;
- права та обов’язки суб’єктів лобіювання;
- методи впливу;
- правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання;
- створення Реєстру прозорості, власником та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК);
- порядок реєстрації у Реєстрі прозорості та винятки з нього;
- доступ до Реєстру прозорості (відкритий і безплатний);
- звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;
- механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.
7 грудня віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Кабмін схвалив законопроект про лобіювання з доопрацюваннями, які враховують пропозиції громадськості та коментарі Міністерства юстиції.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.
