На початку повномасштабного вторгнення 42-річний програміст з Кам'янського Дніпропетровської області Богдан Шин добровольцем пішов захищати країну. Понад рік потому, в бою на Луганському напрямку, з чоловіком трапилося те, чого він найбільше боявся, — повна втрата зору. Тепер ветеран адаптується до життя в нових реаліях, проходить реабілітацію в центрі "Незламні" та опановує ноутбук, щоб повернутися до роботи.
Історію захисника розповіли у пресслужбі Першого ТМО Львова.
У мирному житті Богдан Шин мав улюблену роботу, дружину та двох синів. Тож коли почалася повномасштабна війна, пішов боронити найважливіше. У березні чоловік доєднався до Сил оборони та поповнив лави Нацгвардії.
"У мене є дружина і двоє синів — 4 і 11 років. Як і в інших було бажання захистити свій дім, своїх дітей, своє право жити там, де я обираю, і з тими, кого я обираю", — каже Богдан Шин.
А вже за понад рік війни, 17 квітня, у боях на Луганському напрямку Богдан втратив зір.
"Поранення я отримав через день після Пасхи. Тоді був штурм наших позицій. І при відбитті я отримав поранення. Були гранати, були ВОГи, тобто ближній бій. І переді мною розірвалася граната. Пам'ятаю лише вибух, яскравий спалах в очах і все — далі я втратив свідомість", — розповідає захисник.
Боєць прийшов до тями вже у Києві через кілька тижнів після поранення. Тоді він відкрив очі та нічого не побачив. Спершу подумав, що це через набряк чи пов'язку. Та згодом дізнався, що втратив ліве око, а праве, хоч збереглося фізично, ніколи не зможе бачити.
"Вже пройшло півтора місяця, я більш-менш отямився і тільки тоді дізнався, що втратив зір. Це жахливо було сприймати, бо для мене втрата зору — це жах всього життя. Я професію маю, яка зосереджена на зорі, і це було складно приймати. Я і досі не можу сказати, що змирився. Але завдяки моїм друзям, близьким, оточенню, вони мене дуже підтримують, а ще психологічна підтримка. Це допомогло. Також дуже мотивує, коли знайомишся з людьми, які теж мають вади зору. Коли надають допомогу, то розумієш, що ти не сам", — говорить чоловік.
До Львова, у центр "Незламні", Богдана скерували, бо там діє новий напрям реабілітації для військових, які втратили зір на полі бою.
"Для нас це новий напрямок, до якого ми довго готувалися та з місяць тому нарешті почали приймати на реабілітацію перших незрячих пацієнтів. З Богданом ми вчилися контролювати його безпеку. Насамперед — будувати маршрути на вулиці та орієнтуватися у просторі”, — говорить ерготерапевт Центру Віталій Грендус.
Фахівці допомагають Богданові ліпше адаптуватися до життя в побуті та поза межами лікарні. Разом з тим він навчається користуватися ноутбуком за допомогою спеціальних голосових програм для незрячих. Ветеран вірить, що зможе перемогти травму і навчиться програмувати по-новому.
"Зараз моя мета — набути самостійності, впевненості і своя справа. Це буде щось нове для мене, такий виклик, тому моя мета цей виклик прийняти та здолати його", — додає захисник.
