Почалися консультації з ЄС про колективні безпекові гарантії

Почалися консультації з ЄС про колективні безпекові гарантії

Почалися консультації з ЄС про колективні безпекові гарантії
Заступник керівника Офісу президента, голова переговорної групи стосовно гарантій безпеки для України Ігор Жовква, Київ, 4 грудня 2023 року. Фото: Офіс президента

У межах Спільної декларації G7 про підтримку України 4 грудня розпочалися консультації про колективні безпекові гарантії ЄС для України.

Про таке повідомив Офіс президента.

У консультаціях узяли участь голова ОП Ігор Жовква та генеральний секретар Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Шарль Фріз.

Жовква нагородив Фріза орденом "За заслуги" ІІІ ступеня — за внесок у зміцнення й підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Дипломати обмінялися думками, як вони бачать гарантії безпеки від Євросоюзу з акцентом на безпеково-оборонному сегменті.

"Майбутнє членство України в ЄС саме по собі є потужною гарантією безпеки для нашої держави та європейської спільноти загалом. Ми надзвичайно цінуємо, що вже на цьому етапі обговорюємо конкретні кроки для зміцнення нашої спільної безпеки та посилення стійкості України", — сказав Жовква.

17 листопада розпочався перший раунд переговорів із Німеччиною стосовно двосторонніх гарантій безпеки для України, а 28 листопада — з Італією. Переговорні групи там очолює також Ігор Жовква.

Шлях до укладання Декларації

У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.

11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.

"Я радий оголосити про ухвалення спільної декларації на підтримку України. Усі країни-члени G7 погодились, що односторонність і спроби змінити статус-кво силою є неприйнятними", — заявив прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда.

Які країни підтримують Декларацію

Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.

У другий день вільнюського саміту до країн "Групи семи" приєдналася й Скандинавські країни: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.

Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня премʼєр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.

Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.

Що передбачає Декларація

У документі зазначається, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. У тексті мовиться, що усі країни, які підтримують Декларацію, підтверджують суверенність та незалежність України і засуджують російське вторгнення.

Україна вестиме двосторонні переговори із кожною країною у сфері безпеки, які спрямовані на:

  1. Забезпечення ЗСУ усім необхідним військовим обладнанням у протистоянні теперішній та майбутній агресіям Російської Федерації. Це надання систем ППО, артилерії, бронетехніки та бойової авіації та співпраця із партнерами НАТО. Цей пункт містить також розвиток оборонно-промислової бази України, тренування і навчання ЗСУ та співпраця у розвідці та кіберзахисті.
  2. Зміцнення економіки України, зокрема, через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
  3. Країни надаватимуть технічну та фінансову підтримку для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією. До того ж підтримуватимуть належне врядування, необхідне для просування на шляху до членства в НАТО.
"У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків", — вказується в документі.

Країни також зобовʼязуються докласти зусилля до того, аби притягнути до відповідальності усіх винних у скоєнні воєнного злочину проти України. До того ж усі російські активи, які знаходяться на банківських рахунках у цих державах, будуть замороженими до виплати Москвою репарацій Києву.

Своєю чергою Україна зобов'язується робити внесок у безпеку партнерів, продовжувати впроваджувати реформи, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.

Також повинні впроваджуватися оборонні реформи й модернізація, зокрема шляхом посилення демократичного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості держави.

На основі цієї Декларації будуть укладатися відповідні договори про гарантії безпеки з різними країнами. Як пояснив керівник ОП Андрій Єрмак, в кожному конкретному випадку є двостороння домовленість, де можна розширити перелік таких гарантій або більш деталізувати.

Що відомо про реакцію Росії

12 липня речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що намір країн G7 надати гарантії безпеки Україні є "помилковим та небезпечним", тому що таким чином ці держави "зазіхають на безпеку РФ".

На початок