Очільник міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба 28-29 листопада відвідає з візитом Брюссель з метою мобілізації політичної та військової підтримки з боку держав-членів Євросоюзу і Північноатлантичного альянсу.
Про це повідомляє пресслужба МЗС України.
"Метою візиту є мобілізація політичної та військової підтримки з боку держав-членів ЄС і НАТО, просування вступу України до обидвох організацій, зокрема у контексті підготовки наступного засідання Європейської Ради в грудні, а також інтеграція оборонних індустрій України та НАТО, пришвидшення виробництва та постачання зброї та боєприпасів для українських воїнів", — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що 28 листопада Кулеба проведе переговори з високим представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем, виступить з промовою на відкритті в Європейському парламенті конференції щодо відповідальності за російські злочини, а також відкриє VR-виставку "Living the war".
29 листопада очільник українського МЗС візьме участь у першому засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, яке відбудеться у штаб-квартирі Альянсу в рамках зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств держав-членів НАТО.
"Глава української дипломатії поінформує союзників НАТО щодо актуальної ситуації на фронті та першочергових військових потреб України, обговорить адаптовану Річну національну програму на 2024 рік у світлі підготовки до Вашингтонського саміту НАТО", — йдеться у повідомленні.
У МЗС України додали, що Дмитро Кулеба також проведе в Брюсселі низку двосторонніх зустрічей, зокрема із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та з міністрами закордонних справ держав-членів НАТО.
Напередодні генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що до завершення активних бойових дій в Україні її повноправне членство в Альянсі є неможливим, але союзники по НАТО будуть підтримувати Україну та надавати їй допомогу в реалізації реформ із наближенням до членства у військово-політичному блоці.
Рада Україна-НАТО
Створення Ради Україна-НАТО є одним з трьох елементів пакета, щоб Україна ще більше наблизилася до НАТО і до членства в Альянсі.
Генеральний секретар Єнс Столтенберг під час саміту у Вільнюсі пояснив, чим робота Ради Україна-НАТО буде відрізнятися від попередньої комісії. За його словами, члени Ради зможуть ухвалювати рішення на рівні союзників по Альянсу.
За словами генсека, такі зустрічі можуть відбуватися на різних рівнях.
Перспективи вступу України в Альянс
30 вересня 2022 року президент України Володимир Зеленський, голова Верховної ради Руслан Стефанчук та прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України в НАТО за пришвидшеною процедурою. Відповідна процедура передбачає вступ до НАТО без ПДЧ.
Генсек НАТО Столтенберг того ж дня заявив, що вступ України в НАТО залежить від згоди усіх 30 союзників. Глави низки країн Центральної та Східної Європи офіційно підтримали членство України в НАТО.
За результатами саміту 11-12 липня у Вільнюсі країни НАТО прийняли пакет із трьох частин, щоб наблизити Україну до Альянсу, і відмовилися від Плану дій щодо членства (ПДЧ), проте Київ так і не отримав повного запрошення.
Українська делегація вернулася додому з саміту НАТО у Вільнюсі із безпековими гарантіями на шляху до Альянсу. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна зможе приєднатися, коли "союзники погодяться і умови будуть виконані".
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському Союзі.
