Туристична галузь одна з тих, які найбільше постраждали через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Про це Суспільному розповів експерт з туризму Сергій Підмогильний. У цьому інтерв’ю про подорожі під час воєнного стану, найпопулярніші види туризму в різних областях, нові проєкти та те, як громади зберігають і примножують свій туристичний потенціал під час війни.
Як повномасштабне вторгнення Росії в Україну позначилося на туристичній сфері?
Туризм одна з галузей, які найбільше постраждали з усіх галузей економіки від повномасштабного вторгнення, що в принципі, досить очікувано з одного боку. Звісно, що про туризм думають тоді, коли мир в країні. Коли війна, то зовсім інші проблеми в людей. Досить стрімко туристичні потоки змінилися й доволі суттєво в бік західної та центральної України.
Внутрішній туризм
Якщо говорити про внутрішній туризм, то які основні тенденції?
Фактор безпеки є номер один. Наприкінці весни минулого року було зрозуміло, що люди перемістяться з туристичною метою до центральної або до західної України. В першу чергу — це Карпатський регіон.
Якщо порівнювати 2022 рік і 2023 з початком часу повномасштабного вторгнення, то туризм зараз на якому рівні?
Найкращу статистику з точки зору ефективності розвитку, якщо можна так в цей час назвати, по туризму дають три області західної України. Це, в першу чергу, Закарпатська область. Львівська і Івано-Франківська теж очікувано. Непогані показники в містах. І це пов'язано не тільки з переселенцями, хоча вони теж складають частину цієї туристичної, екскурсійної категорії. Класичні туристи, які живуть у Києві, наприклад, також зараз переміщаються на два-три дні і виїжджають на короткотерміновий відпочинок у ці три області. Буковель, Трускавець, Моршин — статистика їхнього туристичного збору десь приблизно до довоєнного рівня зараз. Тобто в туризмі змінилися цільові аудиторії, але кількісний показник не змінився і завантаженість готелів теж. До речі, один з таких непоганих факторів — в деяких містах він значно перевищує довоєнний рівень, у містах Закарпаття наприклад.
Екскурсії для переселенців
Наскільки вони є дієвими в плані соціалізації, причетності до того чи іншого регіону? І скільки ще може така форма прожити, бути ефективно і корисною?
Люди, які тимчасово покинули своє місце постійного проживання мають мати можливість для себе відкрили якісь нові регіони. І власне оцей екскурсійний формат, він дуже добрий. Місцеві громади організовують такі соціальні тури. Тобто десь хтось фінансує їх, чи громада дофінансовує, чи якісь донори і людей везуть безкоштовно чи там умовно безкоштовно. А є так, що внутрішнім переселенцям просто дається інформація, вони там мають автомобіль і самостійно подорожують, користуючись тим, що вони знаходяться в цьому регіоні.
Подорожі, війна, мораль і соцмережі
Зараз в суспільстві точиться багато дискусій з приводу поняття туризм, поняття відпочинку й морального чинника та війни. Відпочинок потрібен? Чи все-таки потрібно стриматися?
Відпочивати обов'язково потрібно. Ми розуміємо, що для будь-якої людини і для військових, в тому числі, і для волонтерів, дітей, матерів, дорослих, пенсіонерів, для різних категорій відпочинок потрібний. В якому форматі відпочинок? Люди будуть тяжіти або до природи, — зрозуміло чому це так, чи туди, де міська інфраструктура добре розвинута: готелі, ресторани і так далі. Відпочивати потрібно. Відпочивати просто треба з розумом, я би так сказав. Внутрішньо для людей це дуже потрібно. Ми вже в 2023 році бачили в різних регіонах України військових, які подорожують в горах, поранених, з якими волонтери працюють, сім'ї військових, які приїхали на відпочинок чи на ротацію.
А щодо соціальних мереж? До війни вони відігравали велику роль у популяризації туристичних об'єктів. У час війни знову ж таки дискусії: виставляємо фотографії в соцмережі, не виставляємо? Коли до війни люди масово постили фотографії з відпочинку, це давало поштовх тому чи іншому природному об'єкту, готелю, зеленій садибі.
Тут має бути внутрішній баланс. Треба ставитися з розумінням, щоб людей не тригерити. Але ділитися потрібно. Чому ні?
Виїзний і в'їзний туризм
Виїзний туризм. Переглядала статистику: деякі експерти відзначають, що зараз до довоєнного рівня виїзний туризм в українців відновився на 15-20%, якщо ми беремо 100% за загальний показник.
Ми знаємо, що за кордон виїжджали переважно жінки, або жінки з дітьми, або багатодітні сім'ї. Вони виїжджають на море. Так само користувалися попитом ті дестинації, які мали добре автобусне сполучення.
Для України в'їзний туризм — це зараз велика проблема. Як ви вважаєте, коли він може відновитися?
Фактор безпеки — номер один, а тоді наступить фактор комунікації. Тобто, як тільки запрацюють наші аеропорти, пункти пропуску повноцінно, тоді я думаю, буде дуже важливий сигнал того, що туристи можуть їхати.
Післявоєнний туризм
Війна поставила нові виклики. Зараз мова йде про те, що кожен туристичний об'єкт має переосмислити своє існування: мати укриття, мати шляхи для швидкої евакуації, як людей, так і цінностей чи експонатів. На вашу думку, наскільки громади нині усвідомили таку потребу, наскільки вони готові до змін, звідки вони могли б черпати ресурс для цих змін, окрім бюджету громади?
Наскільки громади будуть активні, настільки ми активно будемо з ними деталізувати, що і як в кожній з них зробити і як розбирати ті чи інші проблеми. Ми могли б попрацювати з громадами, де є історичні чи архітектурні об'єкти. Ми можемо допомогти громадам з пошуком фінансування. Наша команда може проєкти допомагати писати спільно з громадами. В Україні з'явилося багато об’єктів, які не гріх показати іноземцям. Це об'єкти, які змінилися завдяки проактивності місцевих громад, а де ніхто не докладає зусиль, там і пам'ятки розсипаються.
Проєкт "Тепле Поділля"
Ви представляєте проєкт "Тепле Поділля". Розкажіть про нього докладніше.
Це проєкт, до якого ми еволюціонували 30 років. Із часу, коли в цьому регіоні подорожували по Дністровському каньйону, сплавлялися по каньйону. І аж тепер ми реалізували проєкт, який називається "Тепле Поділля — скарб України". Ми в ньому розробляли і сайт, і віртуальні тури. В цьому проєкті представлено понад 140 пам'яток. Вони у нас сформовані в 20 віртуальних турів, зібрана інформація про них на сайті dnister.org. Виставка, яку ми презентували у Чорткові, має мандрівну концепцію. Це 32 стенди, які розповідають про окремі об'єкти чи групи об'єктів, або певні теми, які характерні для даного регіону.
Туризм в громаді
Експерти з туризму кажуть, що іноді складно реалізовувати саме масштабні проекти. Бо коли прокладається той чи інший маршрут, то він вдало і просто прокладається на території однієї громади, а коли маршрут виходить за межі цієї громади і має пройти наступною громадою, то не завжди відбувається гарна комунікація, і той чи інший проєкт затухає якраз на межі громади. Як у вас було в цьому плані, як громади комунікували і наскільки вони є зацікавленими в тому, щоб маршрути були довшими, цікавішими для людей і не стосувалися лише однієї громади?
Це дуже актуальне запитання, дякую за нього — і так це проблема. Проблема в більшості областей України. Ви праві, власне через відсутність такої живої внутрішньої комунікації і співпраці, регіони не розвиваються стрімко в туризмі. Ми послуговуємося логікою туриста. Людина, яка взагалі регіон не знає, їде по певних об'єктах. І громади тут мусять співпрацювати між собою. В іншому випадку розвиток туризму в них буде трошки збочений. Тому ми так із різних сторін до цього підходимо. Ми з багатьма головами зустрічалися індивідуально, були в них громадах, і в процесі роботи над цим проєктом відбулася своєрідна еволюція відносин.
Тернопільщина туристична
Розумію, що вам стали близькі всі громади і об'єкти з якими ви співпрацювали в проєкті "Тепле Поділля", але що для вас найтепліше? Які місця і пам'ятки улюблені на Тернопільщині?
Ви знаєте, я сам собі часто таке запитання ставлю. На нього складно відповісти, бо це різні об'єкти. Ми цим регіоном займаємося, бо він входить у п'ятірку чи навіть в трійку найкращих територій, де найбільша концентрація об'єктів природної спадщини, культурної, археології. І в туристичному плані тут ще є величезний потенціал і шмат роботи. Печери — фантастичні в цьому регіоні, це варто особливо розвивати".
Нагадаємо, група спелеологів досліджувала печеру "Озерна" на Тернопільщині. Чи вдалось знайти нові ходи — дивіться у фільмі Суспільного "Печерні".
"Що характерне для Тернопільщини — це панорами, великі масштабні панорами. Так ми знаємо, що таке гірський ландшафт, а тут зовсім інші панорами. В нашому проєкті ми виділили окремим розділом панорами, нанесли на карту панорамні місця. Їх здається десь близько 50 у нас. Це шикарні краєвиди, дуже красиві ландшафти, місця для релаксу, місця для пізнання околиць".
Дякую, Сергію, хай ваші слова стануть мотивацією і запрошенням для тих людей, які ще не були на Тернопільщині й хочуть сюди приїхати та дізнатися про неї більше.
