"Допомоги буде менше": інтерв’ю з головою ради з питань переселенців при Тернопільській ОВА Яною Шкуратовою

"Допомоги буде менше": інтерв’ю з головою ради з питань переселенців при Тернопільській ОВА Яною Шкуратовою

Ексклюзивно

Від початку повномасштабного вторгнення в Тернопільській області зареєстрували понад 69 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Про це під час інтерв’ю Суспільному розповіла голова ради з питань внутрішньо переміщених осіб при обласній військовій адміністрації Яна Шкуратова. Чи відбулись зміни за 10 років війни в допомозі переселенцям і чи вдалося їм інтегруватися в життя громад Тернопільщини – читайте далі.

"Ми їхали на два тижні, а залишились на все життя"

Із початком російсько-української війни ви залишили свій дім у Луганську та переїхали до Тернополя. Розкажіть, як це було і що довелося залишити?

— Ми будували там будинок, мріяли. Для мене найскладнішим було те, що у мене вкрали мрії. До Тернополя ми приїхали у червні 2014 року. В Луганську вже тоді відбувалися перші обстріли, були перші загиблі цивільні. Ми їхали на два тижні, а залишилися на все життя. Від мого будинку до Росії шість кілометрів, звісно легше було поїхати туди, але ми вибрали Україну та Тернопільщину. Приїхавши до Тернополя, ми жили в священника Мирослава у селі Острів, він сформував у мені певне ставлення до Тернопільщини. Хоча насправді я знаю зовсім протилежні історії переселенців, деякі люди не мали навіть подушки. Вони зранку вставали на роботу, витягали куртку із наволочки, і йшли на роботу. Я впевнена, що внутрішньо переміщені особи, які пройшли таке, дуже сильно переоцінили своє життя і все те, що вони мають.

Переселенці Тернопіль
Яна Шкуратова, голова ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Тернопільській обласній військовій адміністрації. Суспільне Тернопіль
"Держава не знала, хто ми такі, і що з нами робити"

— Як відбувалась інтеграція переселенців у 2014 році?

— У 2014 році та до повномасштабного вторгнення на Тернопільщині було понад 2000 внутрішньо переміщених осіб, у самому Тернополі — понад 1000. Тернопільщина ніколи не була у фокусі донорів чи великих організацій, які б займалися допомогою та інтеграцією внутрішньо переміщених осіб. Ці люди намагалися впоратися самі. Я і моя родина також серед цих людей. Було справді важко, важко прийняти що ти втратив усе. Тоді і мова не ішла про інтеграцію, треба було адаптовуватись до нових реалій. Пенсіонери не мали змоги отримати пенсії декілька місяців, не було виплат для внутрішньо переміщених осіб. Люди були у такому складному становищі, держава не знала, хто ми такі, і що з нами робити. Вже зараз є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, стратегії, а колись такого не було.

— Яка ситуація на Тернопільщині із переселенцями зараз?

— Раніше область мала найменшу кількість переселенців, а з початком повномасштабного вторгнення Тернопільщина прийняла понад 150 тисяч людей. Зараз в області на обліку перебувають понад 69 тисяч внутрішньо переміщених осіб. У Тернополі — 27,5 тисяч людей. Зараз складність полягає в тому, що змінилося законодавство щодо виплат переселенцям, все менше людей отримують допомогу від держави. Якщо дивитися на міжнародний досвід, то максимальна допомога надається у перший рік. І так, ця екстрена допомога була надана у 2022 році і 2023 роках. Зараз ми сфокусовані на інтеграцію переселенців у життя громад та суспільство, щоб вони були самодостатніми. Я розумію, що це боляче і важко, але інакше інтеграція не відбудеться. Маємо розуміти, що допомоги буде менше.

ВПО в Тернополі
Ведуча Наталія Бончук та Яна Шкуратова під час інтерв'ю. Суспільне Тернопіль
"Найбільша проблема — це скасування виплат, житло та робота"

— Які проблеми у забезпеченні та інтеграції переселенців досі існують на Тернопільщині?

— На мою думку, найбільша проблема — це скасування виплат, житло, робота та працевлаштування. На Тернопільщині визначено офіційно 47 місць тимчасового проживання. У Тернополі на базі гуртожитків і санаторіїв проживають понад 600 переселенців, в області у таких місцях проживають понад 1,5 тисячі людей. Також є державні програми, зокрема це кредитування, де люди можуть стати у чергу в Держмолодьжитло та брати участь у програмах кредитування. Моя сім’я вирішила так зробити і ми платимо за місяць значно менше грошей за кредит, аніж би платили, якби винаймали житло. Що стосується роботи, то скажу так — не всі роботодавці готові брати на роботу внутрішньо переміщених осіб. Перша проблема — це мова, друга проблема — роботодавці думають, що ці люди тут ненадовго, таким чином вони унеможливлюють інтеграцію переселенців.

Майже рік тому ми спілкувалися з працівниками обласного центру зайнятості про працевлаштування переселенців. Вони повідомили, що є проблема, зокрема із спеціалізацією: у східних регіонах, наприклад, є хімічні заводи, на яких працюють вузькоспеціалізовані фахівці, а на Тернопільщині таких заводів немає. Що такі фахівці можуть робити в цьому випадку? Чи зверталися до вас із такою проблемою?

— Найчастіше до мене звертаються роботодавці із проблемою того, що дуже бракує працівників. Серед внутрішньо переміщених осіб не тільки ця єдина проблема, а є й проблема у заробітній платі. Коли люди чують про рівень оплати праці тут, вони кажуть, що краще не будуть працювати взагалі, аніж працювати за такі гроші. Що стосується тих спеціалістів, які мають дуже вузьку спеціалізацію, то в Тернополі справді немає такого, але скоріш за все, ці люди їдуть кудись далі, орієнтуючись на подібну роботу.

— Нещодавно ви розповідали про те, що створили Інформаційно-координаційну платформу для ВПО Тернополя та Тернопільської області. Розкажіть, які потреби переселенців вона буде закривати?

— За період війни мені бракувало якогось ресурсу, де була б зібрана уся інформація, яка стосувалася б внутрішньо переміщених осіб в Тернопільській області. Радою ВПО та за підтримки Департаменту цифрової трансформації при військовій адміністрації ми створили такий сайт. Там є окремі розділи по житлу, довідкова інформація, благодійні фонди і багато іншого. Загалом профіль досі наповнюється. Також будемо мати консультації зі спеціалістами, поки маємо юриста та плануємо додати психолога та кар’єрного консультанта.

Інформаційно-координаційна платформа для ВПО Тернопіль
Скриншот із сайту "Інформаційно-координаційна платформа для ВПО Тернополя та Тернопільської області". Суспільне Тернопіль
"Я люблю Тернопіль і хочу ,щоб тут росли троє моїх синів"

— Який приблизно відсоток переселенців, які зараз живуть на Тернопільщині, хотіли б повернутися до своїх міст, а скільки хотіли б залишитися?

— Рада внутрішньо переміщених осіб при обласній військовій адміністрації у березні робила дослідження "Житлових потреб і можливостей серед внутрішньо переміщених осіб". Ми опитали майже 1600 сімей. У результаті понад 50% зазначили, що вони не знають, чи повернуться назад, 30% – коли це стане можливим і 20% – це вже наші тернополяни, вони хочуть залишатися. Особисто я ще в 2014 році зрозуміла, що вже не повернуся до Луганська. Для мене це був дуже важливий крок — зрозуміти та прийняти таке рішення. Я люблю Тернопіль і хочу, щоб тут росли троє моїх синів. Я бачу велику різницю у цінностях. Не можу сказати, що у Луганську погано, але інакше, і саме це середовище, тут у Тернополі, підійшло мені більше. Хоч розумію, що це не у всіх так. Зараз чую багато історій, що люди не змогли тут вкоренитися, допомога закінчилась, з робою проблеми і вони повертаються назад.

Повне інтерв'ю дивіться на Ютуб-каналі "Суспільне Тернопіль".

На початок