Через місяць після запровадження в Україні карантину у зв’язку з епідемією коронавірусу, 13 квітня, Верховна рада внесла зміни до держбюджету і заснувала Фонд боротьби з COVID-19. Сума, закладена туди, складала 66 млрд гривень. За ці гроші планувалося забезпечити лікарні всім необхідним і компенсувати економічні втрати від карантину.
Суспільне поспілкувалося з експертами, щоб зрозуміти, як та навіщо створювався цей Фонд та куди пішли кошти, призначені на боротьбу з пандемією.
Куди пішли кошти
Офіційно Фонд був створений насамперед для фінансування додаткових видатків на охорону здоров’я та соціальних видатків, які безпосередньо пов’язані з епідемією COVID-19.
Кабінет міністрів 22 квітня затвердив порядок використання коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19. На початку планувалося закласти у Фонд 64,7 мільярда гривень, але з часом обсяг зріс до 66 мільярдів, які станом на 24 липня були повністю розподілені по цільових програмах.
Зокрема, 16 млрд грн виділили для системи охорони здоров’я, забезпечення медиків засобами індивідуального захисту, для виплати їм підвищеної заробітної плати, закупівлі для лікарень необхідного обладнання. Ще 7 млрд направили для фінансування фонду безробіття, з яких 2,7 млрд – на допомогу з часткового безробіття, 1,2 млрд – на підтримку фізичних осіб-підприємців, які не можуть працювати через карантин та мають дітей молодших за 10 років.
Окрім того, більшу частину коштів Фонду, 35 млрд гривень, уряд спрямував на реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг. У законі про зміни до бюджету такий розподіл коштів пояснюють тим, що "Велике будівництво" забезпечить населення додатковими робочими місцями та покращить транспортне сполучення для своєчасного надання медичної допомоги населенню.
Ремонт доріг коштами Фонду боротьби з COVID-19 викликав критику з боку експертів. Зокрема, розслідувач неурядової організації StateWatchНеурядова організація, створена у січні 2018 року. Займається, зокрема, моніторингом та громадським контролем над бюджетними витратами в оборонній та медичній галузях. Грантовими партнерами є Міжнародний фонд "Відродження", Посольство США та IWPR Ukraine. Олександр Гуменюк поставив під сумнів доцільність такого використання: "Там не було ні слова про інфраструктурні проєкти, про дороги, але чомусь кошти на це були витрачені. Відповідно, виникає питання, наскільки Кабмін мав дотримуватися цих цілей. На ділі ми бачимо, що це абсолютно не так".
Гуменюк вважає, що Фонд від початку створювався, в першу чергу, не для того, аби боротися з COVID-19, тому що на це були інші інструменти, а саме для того, щоб виділити ці 35 млрд на будівництво доріг: "Це частина масштабної програми "Велике будівництво", яку проводить ледве не Зеленський. Відповідно, коли з такого Фонду береться більша частина грошей, я дуже сумніваюся, що на початку створення такого Фонду в Кабміні не знали, що вони спрямують кошти на будівництво доріг".
За його словами, сума, закладена у Фонді, чимала і тому прослідкувати прозорість використання коштів буде складно.
"Найкраще для бюджету, коли прописуються конкретні видатки на певні цілі. У такому разі, якщо цілі будуть/не будуть виконуватися, люди, які були розпорядниками певних коштів, звітуватимуть, куди пішли видатки. Наразі ж ми повністю довіряємо ці кошти Кабміну і він на власний розсуд вирішує одноосібно, погоджуючи з комітетом Верховної Ради, кому кошти давати або не давати. Ані цілей, ані прямої відповідальності за витрачання цих коштів ми не отримуємо", – додав експерт.
За словами Гуменюка, те, що гроші виділялися не тільки МОЗу, а й Мінсоцполітики та Мінекономіки, частково логічно й пояснюється тим, що коронавірус – не лише про здоров’я, а й про економічні наслідки, які були завдані країні внаслідок тотального карантину. "Водночас ми говоримо про те, що в нас є 60 або трошки менше відсотків коштів Фонду, які пішли на будівництво доріг. Ми говоримо про те, що близько 4 млрд пішло на Міністерство внутрішніх справ України, що також викликає певні запитання", – додає експерт.
Разом з тим питання до Фонду не закінчуються тільки виділенням переважної частини всіх коштів на ремонт доріг. Ще у липні видання StateWatch, посилаючись на відповідь Міністерства фінансів, повідомило, що у Фонді майже не залишилося грошей. У листі від Мінфіну йшлося, що станом на 16 липня із майже 65 мільярдів, які були у Фонді, залишилось 3 мільярди 200 мільйонів.
Своєю чергою, президент Володимир Зеленський стверджує, що у Фонді коштів достатньо: "Залишилися майже всі. Я не пам’ятаю, скільки. Це питання до прем’єр-міністра. Це історія з таким великим фейком, який підігрівають різні люди, журналісти. З "ковідним" фондом все в порядку. Там майже всі кошти є".
Результати розподілу
Напередодні 1 вересня ексміністерка освіти і науки Ганна Новосад заявила, що система освіти не отримала нічого із Фонду боротьби з COVID-19, хоча навесні витрати на освіту заради фінансування цього Фонду були скорочені на 5 мільярдів гривень.
"Завтра перше вересня. На систему освіти виділено нуль гривень з Фонду протидії COVID-19 (забрано в нього з освіти навесні 5 млрд грн). Може, ще встигнуть? Тільки школа – це 443 тисячі педагогічних працівників (з них 70 000 пенсіонери), більш як 4 мільйони учнів. Завтра більшість з них прийде до школи. До школи, якій уряд чомусь не захотів виділити коштів для впровадження заходів безпеки та матеріальної підтримки педагогів. Як виконати рекомендацію МОЗ/МОН про поділ класів, якщо кошти пораховані і видані на зарплату одного вчителя одного класу? Усьому засновники шкіл мають дати раду самі", – написала колишня міністерка.
За словами голови ГО "Акцент" Богдана Малиняка, найбільші проблеми, пов'язані зі створенням Фонду, відчули на собі місцеві бюджети: "Для створення цього Фонду з місцевих бюджетів фактично було вилучено майже 10 млрд гривень. Це кошти як державного фонду регіонального розвитку, так і підтримки об’єднаних територіальних громад".
Малиняк говорить, що необхідні кошти органи місцевого самоврядування брали завдяки перерозподілу видатків між іншими напрямками: "Місцеві ради врізають напрямки видатків, пов’язані з місцевим розвитком, розвитком місцевої інфраструктури для того, щоб вирішити нагальні проблеми, які ми зараз маємо".
Можливі наслідки
"Страх – це стимул для того, щоб щось робити та виправдовувати", – розповів в ефірі Українського радіо директор ГО "Інститут розвитку територій" Юрій Ганущак. За його словами, на страху перед пандемією робляться речі, які, з точки зору бюджетного законодавства, виглядають дуже дивними.
По-перше, проведення будівництва доріг без тендерів, а це, за словами експерта, близько 30% прихованих робіт.
По-друге, порушення загальних принципів бюджетування, оскільки зараз Україні необхідно закрити дефіцит бюджету, який становить 7% ВВП: "Проблема не в самому борзі, проблема в його обслуговуванніОбслуговування державного боргу – комплекс заходів держави з погашення позик, виплати відсотків за ними, уточнення і зміни умов погашення.. Зараз обслуговування боргу понад 145 млрд. Це колосальна сума, співрозмірна з тим, що витрачається на охорону здоров’я чи освіту. На наступний рік це ще плюс 20 млрд".
За його словами, це призведе до так званої "боргової воронки", коли нарощування обслуговування боргу перевищує можливості економіки". Проте виникне вона не зараз, а у 2022 році, коли буде інший уряд, якому і доведеться розв'язувати цю проблему.
Єдиний спосіб вирішити проблему, на думку Юрія Ганущака, це лише профіцитПеревищення доходів над витратами. бюджету. Проте для його досягнення необхідний секвестрСкорочення витрат при виконанні окремих статей або всього державного бюджету., що не вигідно політично.
"Чисті видатки на боротьбу з коронавірусом – максимум 6 млрд, це рахувалося напряму. А в нас тільки сам Фонд понад 60 млрд. Очевидно, що решта грошей пішли на заходи, які з натяжкою можна назвати такими, що спричинені коронавірусом. Такі експерименти з бюджетом погано закінчуються. Ще нікому не вдалося обдурити теорію публічних фінансів", – вважає Ганущак.
Читайте також
Підвищення "мінімалки": які переваги та ризики для української економіки
