Президент Чехії Петр Павел закликав європейців зосередитися на розширенні Європейського союзу і зміцненні НАТО, що є найкращою відповіддю на проблеми, які постали перед Європою.
Про це він сказав на лекції 3 жовтня в у Коледжі Європи в Брюґґе в Бельгії, повідомляє Голос Америки.
"Коли йдеться про майбутню безпеку і добробут, то Євросоюз і Трансатлантичний союз є для нас найнадійнішими", — сказав чеський президент.
Павел закликав європейців взяти на себе більшу відповідальність у Північноатлантичному альянсі.
"Зараз нема більш нагальної загрози безпеці ніж російська агресія", — сказав він.
Президент також перерахував інші світові проблеми, зокрема виклики з боку Китаю, злами в економіці, клімат і стурбованість руйнуванням довкілля, проблемами з продовольством та нелегальною міграцією.
"Ми є свідками кінця глобалізації в такому вигляді, як ми її бачили досі і нового підйому геополітики. Це вимагає від нас співпраці з нашими найближчими союзниками. У нас є важливі союзники. Насамперед це США. Те, що в нас деколи бувають розходження у поглядах, не повинно закривати те, що ми поділяємо довготерміново і стратегічно", — сказав Павел.
За його словами, США — ключовий партнер в галузі безпеки і нема альтернативи системі безпеки НАТО, "в якій США надалі відіграють ключову роль".
Водночас президент наголосив, що Європі більше не можна покладатися лише на Америку і "занедбувати власні оборонні обов’язки".
Розширення ЄС
За словами Павела "нема більш геополітичної політики ніж політика розширення. Нові геополітичні виклики вимагають нової динаміки розширення".
Чеський президент зазначив, що надто довго ЄС залишав деякі європейські країни на милість геополітичним маніпуляціям.
"Наміри чіткі: нам треба завершити європейську і, де є бажання, атлантичну інтеграцію Західних Балкан, а також асоційованої трійки", — сказав він, очевидно маючи на увазі Україну, яка підписала угоду про асоціацію з ЄС, а також Молдову та Грузію.
Павел закликав не відкладати розширення на невизначене майбутнє і не чекати бездоганної узгодженості в усіх аспектах.
"Розширення — це мета, яка посилює, а не підриває нашу безпеку і вона сприяє стабільності демократій. Наші критерії повинні були прозорі й досяжні. Де це можливо, нам треба мати вартий довіри часовий розклад. Водночас нам не можна поступатися нашими принципами та спільними цінностями затвердженими у договорах, а саме: повагою до людської гідності, свободою, демократією, рівністю, верховенством закону і повагою до прав людини", — сказав президент.
Він зазначив, що розширення вимагатиме змін в самому ЄС, щоб удосконалити діяльність організації. Зокрема він згадав про потребу в окремих питаннях переходити від вимоги одностайності до голосування в ЄС кваліфікованою більшістю.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказалапрезидентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
26 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
Що отримала Україна під час саміту НАТО
За результатами саміту 11-12 липня у Вільнюсі країни НАТО прийняли пакет із трьох частин, щоб наблизити Україну до Альянсу, і відмовилися від Плану дій щодо членства (ПДЧ), проте Київ так і не отримав повного запрошення.
Українська делегація вернулася додому з саміту НАТО у Вільнюсі із безпековими гарантіями на шляху до Альянсу. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна зможе приєднатися, коли "союзники погодяться і умови будуть виконані".
