Затримали колишніх президентів невизнаного Нагірного Карабаху – Аркадія Гукасяна, Бако Саакяна, Араїка Арутюняна, а також ексголову карабаського парламенту Давида Ішханяна.
Про це повідомляє Ехо Кавказу.
За даними ЗМІ, колишніх посадовців затримали у місті Ханкенді (Степанакерт). Гукасяна, Саакяна та Ішханяна доставили до Баку. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.
Як пише видання, карабаський парламентарій, який побажав залишитися анонімним, повідомив, що зв'язатися з затриманими більш як добу не вдається.
Цей ексдепутат Нагірного Карабаху також заявив, що 3 жовтня через азербайджанський КПП до Вірменії прибули директор Служби національної безпеки Нагірного Карабаху Арарат Мелкумян, міністр внутрішніх справ Карен Саргсян, міністр Артур Арутюнян та керівник адміністрації президента Карабаху Карен Шахраманян. Вони не мають жодної інформації про затримання колишніх президентів та спікера парламенту.
У карабаському інфоцентрі заявляли, що чинний президент Самвел Шахраманян, який підписав указ про припинення існування карабаської республіки, залишиться з групою відповідальних осіб у Степанакерті до завершення робіт з пошуку останків загиблих і зниклих безвісти внаслідок бойових дій 19-20 вересня та вибуху.
Раніше Азербайджан заарештував колишнього міністра закордонних справ Карабаху Давида Бабаяна.
Також Служба державної безпеки Азербайджану повідомила про арешт колишнього заступника командувача силами невизнаної республіки Нагірний Карабах Давида Манукяна. Він є громадянином Вірменії та підозрюється у терористичних злочинах.
28 вересня колишньому главі уряду Нагірного Карабаху Рубену Варданяну, який у середу, 27 вересня, був затриманий азербайджанськими прикордонниками, в Азербайджані пред’явили обвинувачення у фінансуванні тероризму. Суд арештував його на 4 місяці.
Що відомо про операцію Азербайджану в Карабасі
Азербайджан 19 вересня заявив про початок антитерористичних заходів локального характеру в Нагірному Карабаху. Для евакуації населення з небезпечної зони створили гуманітарні коридори та пункти прийому, заявили у міноборони країни.
При цьому МО Вірменії інформувало, що ситуація на кордонах відносно стабільна. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян скликав засідання Радбезу у зв'язку із ситуацією у Нагірному Карабасі та говорив, що Азербайджан проводить етнічну чистку.
У МОЗ Нагірного Карабаху заявляли, що внаслідок операції Азербайджану 19 вересня загинули п'ятеро людей. Також 80 людей перебувають у медзакладі, серед них 15 — цивільні.
20 вересня у Нагірному Карабаху ухвалили рішення про припинення вогню з 13:00 за місцевим часом. Зазначалося, що питання з азербайджанською стороною про "реінтеграцію" та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуть на зустрічі в місті Євлах 21 вересня.
Міноборони Азербайджану підтвердило домовленість про припинення вогню. У відомстві повідомили, що з території Карабаху мали вивести вірменських військових. Після цього прем’єр Вірменії Нікол Пашинян виступив із відеозверненням, у якому заявив, що у Нагірному Карабаху не було вірменських збройних сил.
Як заявили в Офісі омбудсмана Вірменії, внаслідок обстрілів у Нагірному Карабасі станом на 20 вересня було відомо про 32 загиблих, понад 200 поранених. Зокрема, йдеться про 7 загиблих цивільних, із них — 2 дитини, а також 35 поранених цивільних, із них — 13 дітей.
Ввечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджан відновив свій суверенітет у результаті антитерористичних заходів у Нагірному Карабасі.
У місті Євлах в Азербайджані у четвер, 21 вересня, відбулась зустріч представників невизнаної республіки у Нагірному Карабасі з владою Азербайджану. Повідомляють, що "на переговорах обговорювали питання реінтеграції вірмен, які проживають у Карабасі".
Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення — так звана "чотириденна війна" — сталось у 2016 році. Повідомлення, поширені сторонами конфлікту з приводу зіткнень, були суперечливими. Перші бої тоді почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Протистояння тривало до 5 квітня 2016 року.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
Усі новини про Нагірний Карабах читайте тут.
