Костянтин Кожекін — офіцер по роботі з особовим складом бригади "Азов". До повномасштабного вторгнення він був власником рекламного агентства в Маріуполі. Після 24 лютого у складі "Азову" став до оборони рідного міста, пройшов Азовсталь, був свідком теракту у колонії в Оленівці.
Костянтин Кожекін до повномасштабного вторгнення вів у Маріуполі бізнес, мав рекламну агенцію. До нападу готувався: домовився з "Азовом", що доєднається й боронитиме рідне місто. 24 лютого чоловік саме їхав потягом з Києва у Маріуполь. Згадує: коли у Пологах їх зупинили, адже рух через Волноваху був заблокований, у місто його довелось везти дружині, адже ніхто не згоджувався їхати в бік Маріуполя.
Костянтин пам’ятає, як містяни у перші дні сприймали російський наступ і як змінювались їхні думки:
"Більшість місцевих, як це не дивно, дуже швидко змінили свою орієнтацію. Навіть ті, хто був проросійські налаштованих. Я маю на увазі своїх сусідів, знайомих, багато з них змінили свою орієнтацію і стали підтримувати українські збройні сили, "Азов" й інших. Але звісно були деякі елементи, які продовжували чекати на Росію. Незважаючи на всі обстріли їм неможливо було пояснити, що це не ми обстрілюємо місто і це не ми скидаємо бомби з літаків. Була певна співпраця з мешканцями. Але я вважаю, що в тих умовах цивільним виявилося набагато складніше, ніж військовим.
Після окупації Маріуполя з'явилися деякі маргінальні елементи, котрі підлаштувалися. Це навіть ті, хто займав проукраїнську позицію, дуже полюбляв вишиванки, українську мову, — зараз вони дуже патріотичні мешканці "ДНР". Є такі серед знайомих, замовників, не останні в Маріуполі люди".
Перші кілька днів, розповідає Костянтин, він був у місті, згодом перемістилися на "Азовсталь": там базувалися, робили вилазки окремими групами.
Оборона Маріуполя й "Азовсталі" тривала 86 днів. Тоді військові отримали наказ: зберегти життя і припинити оборону.
Виходячи з "Азовсталі" маріуполець востаннє бачив рідне місто:
"Я бачив його щодня дуже довго, я бачив динаміку, як воно змінюється кожного дня. Потім в мене вже позиції були на "Азовсталі", я також бачив, як ці позиції змінюються кожен день. Коли нас вивозили, нас вивозили не через центр міста. Не скажу що мене це сильно здивувало, але вся поверхня була, як поверхня Луни, тобто взагалі не було живого місця".
"Чесно кажучи наразі — це мертве місто і це суцільне кладовище, тому що я бачив на власні очі кількість трупів на вулиці, бачив, скільки в кожному дворі могил. Я думаю, що це місто є найбільшою трагедією людства взагалі за останні десятиріччя".
"Мені пропонували роботу у МГБ"
Костянтин провів у полоні чотири місяці. Переповідає, як на допитах його змушували перейти на бік окупантів:
"Нас допитували не останні люди з ФСБ, зі слідчого комітету Росії, але вони живуть ілюзіями, вони повинні бачити більше, але вони дуже зомбовані, — згадує азовець — Мене це дійсно здивувало. Тому що це не звичайний солдат. Дійшло до пропозиції: "ми Вам можемо квартиру в Донецьку надати". Я кажу: дякую, але ви знищили дві мої квартири в Маріуполі та бізнес, не треба". “ — А чого ви впевнені, що це ми знищили, а не "Азов?”. Тобто питання такі, що не знаю, що на них відповісти і просто посміхаєшся.
В мене не склалося враження, що вони вдають чи грають цю роль. Мені здалося: вони дійсно вірять в те, що вони "борються тут з фашистами".
"Мені навіть пропонували працювати на допитах в МГБ, тому що “ви ж маріуполець, ви ж народилися в Донецьку, ви ж взагалі повинні бути відданими народу Донбаса тощо”. Звісно з ними дуже важко розмовляти".
Свідчення про теракт в Оленівці
Костянтина відправили до колонії в окупованій Оленівці, де в ніч з 28 на 29 липня був влаштований вибух.
"Умови взагалі були найжахливіші. Коли ми потрапили у полон, розмістили на бараці 330 людей, барак був розрахований десь на 130 максимум. Туалету не було, для води для туалету нам відкрили колодязь. Вода з'явилася за кілька днів технічна, кип'ятити можливості не було", — розповідає чоловік.
За його словами, полонені отримували їжу в різний час доби, прикладом, сніданок міг бути о 14-й годині. За спостереженнями Костянтина, так відбувалось через те, що окупанти не могли впоратись із великою кількістю бранців у колонії.
"ДНР", наскільки я знаю, за декілька днів взагалі прибрали з цієї колонії. Там були тільки росіяни — Федеральна служба виконання покарань. І кожен місяць зміна змінювалася і ставала все гірша".
За словами експолоненого, у новий барак, де згодом стався вибух, переміщали людей по списку, в першу чергу з "Азову". Наглядачі пояснювали це тим, що бараки переповнені і треба покращити умови. "Там (у приміщенні, куди перевели азовців — ред.) нашвидкуруч був зроблений ремонт. Цей барак взагалі не був робочим. Звичайний ангар. Там навіть зробили туалети і щось схоже на душ, чого не було у інших, і перевели всіх людей туди. Потім на другу ніч, як мені здається, ми прокинулися від серії вибухів, від криків, хоч наш барак був найбільш віддалений. Зранку дізналися, що загинули наші побратими", — розказує Костянтин.
"Як нам сказали, це українська сторона обстріляла Оленівку. Навіть до того вони намагалися викликати обстріл Оленівки. Яким чином? Вони підводили майже під стіни свої РСЗОшки, свої самохідні установки артилерійські і стріляли безпосередньо в близькості до колонії. Відповіді від наших не було. Коли вони відходили, то була "отвєтка" від наших. У наших була локація, що там знаходиться колонія з нашими полоненими. Було зрозуміло що це теракт, що це сплановано, підготовлено".
Костянтин, як і інші свідки, каже: після вибуху пораненим українським бійцям не надали вчасну допомогу: "Десь п’ять годин протримали не надававши ніякої медичної допомоги. Коли все ж таки почали надавати медичну допомогу, надавали силами наших медиків "Азову" та інших підрозділів. І через це декілька людей загинули через втрату крові не дочекавшись цього евакуаційного транспорту".
Військовий, вже вийшовши з полону, продовжує аналізувати оленівський теракт. На його думку, мінімум наглядачів або працівників колонії знали заздалегідь про підготовку.
"В мене склалося враження, що якщо хтось знав про цей теракт, то це була одна-дві людини у колонії. Не могли всі охоронці знати, що готується теракт, — поведінка була б зовсім інакша. Я думаю, це все було підготовлено сплановано заздалегідь, але велика кількість охоронців до цього не залучалася", — вважає Костянтин.
Що відомо про теракт в Оленівці
Під час вибуху в ніч проти 29 липня, який пролунав на території колишньої виправної колонії у смт Оленівка на тимчасово окупованій території Донецької області, була знищена будівля, де утримували українських військовополонених.
За даними росіян, загинуло понад 50 українських захисників, кількість поранених невідома. За даними Офісу генпрокурора України, поранень зазнали 130 людей. Серед утримуваних були зокрема захисники Азовсталі.
В українській розвідці вважають, що російські окупанти не мали наміру обмінювати полонених в Оленівці та умисно стратили їх, щоб приховати тортури та умови утримування. Генштаб ЗСУ повідомляв, що підрив колонії в Оленівці вчинили найманці ПВК "Вагнера" без узгодження з військовим керівництвом РФ.
3 серпня 2022 року генсекретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що Організація запускає місію для встановлення фактів трагедії в Оленівській колонії.
28 вересня Уповноважений з прав людини ВР Дмитро Лубінець повідомив, що створена генсеком ООН місія, яка мала розслідувати теракт в Оленівці, так і не прибула в Україну.
11 жовтня на підконтрольну Україні територію повернули тіла 62 українських військових. Серед них — загиблі в Оленівці.
Станом на 10 грудня 2022 року РФ утримувала в Оленівській колонії 150 українців. Україна закликає міжнародних правозахисників вимагати доступу до полонених в Оленівці.
Через п'ять місяців після створення місії Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш розпустив місію.
За даними на кінець липня 2023 року, які повідомили Суспільному в Офісі генпрокурора, завдяки молекулярно-генетичним експертизам ідентифікували 41 загиблого під час вибуху, експертизи щодо 16 тіл тривали. Загалом призначені 57 судово-медичних експертиз щодо встановлення причин смерті загиблих.
За висновками слідчих, вибух у виправній колонії в Оленівці, де перебували українські військовополонені, був спричинений реактивним термобаричним гранатометом.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
