За радянських часів поховання загиблих у Другій світовій війні відбувалися не лише на кладовищах, а часто в центральних частинах міст і сіл, інколи в парках чи місцях відпочинку. Це робилося для того, аби на державному рівні визначити, хто вартий пошани і яка політика пам'яті на порядку денному.
Серед тих, кого вшановувала радянська влада, були й працівники спецслужб, імена яких додавали до поховань полеглих у Другій світовій війні. Через сусідство меморіалів із могилами героїв сучасної України, воїнів, полеглих у російсько-українській війні з тими, хто фактично був частиною радянського репресивного апарату, постало питання про ексгумацію рештків радянських поховань і їхнє перезахоронення.
Суспільне Культура підготувало великий матеріал із переліком перепоховань, які відбуваються в Україні після 24 лютого 2022 року. У цьому тексті йдеться про традиції перепоховання та приклади подібних проєктів в Україні.
Причини ексгумації й перепоховання
Після початку російсько-української війни в 2014 році на багатьох кладовищах можна було побачити поруч меморіал полеглим українським героям і пам'ятник червоноармійцю, червоногвардійцю або будьонівцю. За словами співзасновника ГО "Деколонізація. Україна" Вадима Позднякова, інколи й поховання українських воїнів могли відбуватися поруч із такими місцями.
Керівник Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета стверджує, що померлі та загиблі мають бути на кладовищі, а не в центрі міста:
"У багатьох містах і селах України радянська тоталітарна система та комуністична влада проводила маркування території. Це зроблено із суто ідеологічних мотивів, для того щоби пропагувати комуністичну більшовицьку ідею. Але в цілому світі загиблі й померлі лежать на кладовищах".
До повномасштабної війни, за його словами, в Україні було тільки два прецеденти перенесення поховань. Обидва на Львівщині: в містечку Комарно у 2009-му і в Добромилі у 2016–2017 роках.
Наразі перепоховання радянських військових та інших діячів відбуваються переважно на заході України — зокрема, цим активно займається Львівська обласна рада в містах і селищах області, а також місцева влада Закарпаття. Також є випадки перепоховань у Вінниці, Чернівцях, Ірпені, Дубно й планується в Полтаві — більше про них розповідаємо в цьому матеріалі.
Мукачево, центральна площа
Першим містом, яке після повномасштабного вторгнення Росії ухвалило рішення про перепоховання радянських воїнів і партизан із центру на міське кладовище, стало Мукачево.
Там ще у 2016 році відбулося загальноміське консультативне опитування з цього питання: тоді 76 % мукачівців, які взяли участь у голосуванні, висловилися за перенесення з почестями поховань з центральної частини міста на цвинтар.
Після прикладу Мукачева ще одне місто Виноградів на Закарпатті вивчає питання перенесення братської могили з центру міста на кладовище.
Вінниця, Меморіал слави
Демонтаж Меморіалу слави у Вінниці розпочали в травні 2022 року. Окрім поховань на площі був пам’ятник червоноармійцю, червоногвардійцю і будьонівцю, а поруч із ними — стела пам'яті Небесної сотні та героїв АТО. За словами першого заступника директора департаменту архітектури та містобудування міської ради Євгенія Совінського, після низки звернень, петицій та скарг громадян комплекс "Меморіал слави" вирішили трансформувати.
Після ексгумації рештків виявилося, що під меморіалом були поховані, зокрема, китайські найманці, які воювали у лавах Червоної Армії. На публічному обговоренні проблем створення меморіальних кладовищ, конспект якого публікувало Суспільне Культура, Совінський розповів, що контексти пам'яті про Другу світову перенесли на інше місце — Меморіал визволення, де також презентували оновлений дизайн місця пам'яті.
"Раніше ці плити були на величезній триметровій похилій стелі — а це реальні імена вінничан, родичі яких досі приходять до них покладати квіти. І ці квіти доводилося, нахиляючись, кидати до тих імен... Зараз ми їх розділили, сегментували й перетворили на такий умовний лабіринт пам'яті", — розповів Євгеній Совінський.
Ірпінь, братська могила біля села Романівка
У липні 2023-го в Ірпені на місці знесеного пам'ятника виявили братську могилу, де були поховані радянські солдати — про це повідомили у Ірпінській міській раді. Досі вважалось, що там одне поховання, але їх виявилося багато.
Історичну пам’ятку Романівки перенесуть, а воїнів перепоховають — таке рішення пов'язане з будівництвом нового Романівського мосту, який підірвали під час повномасштабного вторгнення Росії.
Львів, Личаківське військове кладовище (Марсове поле)
У Львові на Личаківському військовому кладовищі неподалік від місця поховань військових, що загинули в бою з росіянами, в березні 2023 року розпочали ексгумацію давніх поховань, а вже в червні звітували про знайдені 459 поховань.
Рішення про перепоховання ухвалили тому, що на місці меморіалу, присвяченого захисникам України, поряд з могилами воїнів УПА та новітніх героїв, не можуть бути поховані солдати радянської армії та підрозділи НКВД.
"Архітектурне рішення меморіалу, що збудований в 1974 році — це чергування смуг чорного та червоного граніту, що мало б символізувати георгієвську стрічку. Очевидно, що такі архітектурні символи не можуть бути поряд із похованнями закатованих жертв Замарстинівської в’язниці, воїнів УПА та новітніх героїв", — коментувала радниця міського голови Львова з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко.
На цій території було кладовище часів Першої світової війни й поховані військові австро-угорської армії, але окрім цього в 50-х роках радянська влада почала проводити тут "додаткові" поховання. За словами керівника Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, це поховання військових НКВС, які загинули в боях з УПА.
"У міжвоєнні роки поховання часів Першої світової війни з цієї частини території переносили і робили це недобросовісно: радянська влада "заїхала" тракторами на місце поховань воїнів австрійської армії, а це були люди різних національностей, все знищила і почала проводити військові та приватні поховання поверх", — стверджує Лілія Онищенко.
Знайдені останки поховань часів Першої світової війни, згідно з рішенням виконкому, перенесуть і в майбутньому планують збудувати меморіальний комплекс. Натомість поховання радянських часів зберігатимуть у спеціальному депозитарії до ухвалення подальших рішень.
Селища Верхнє Синьовидне, Сколе, Мостиська та Крукеничі на Львівщині
У центрі карпатського селища в серпні 2023-го ексгумували останки 54 червоноармійців та енкаведистів: рештки перепоховали на цвинтарі. За словами керівника підприємства, що займалося роботами, це перший випадок, коли кількість похованих збіглася з обліковими списками.
Згодом після цього ексгумацію почали в центрі міста Сколе.
Також у Мостиськах на Львівщині в червні ексгумували червоноармійців та енкаведистів, останки перезахоронять на міському кладовищі.
Проведені дослідження дозволяють зробити висновки, що радянська пропаганда завищила кількість поховань на меморіалі, як повідомляє Львівська обласна рада.
"Мостиська – це приклад ставлення радянської влади до поховань, до своїх героїв і військових. Облікова документація говорить, що у цій могилі мало бути 56 останків. Були навіть деякі дані й про 220 останків, – каже Святослав Шеремета. – Насправді є декілька останків військових, які були перенесені сюди з міського кладовища. Це військовослужбовці часів Другої світової війни, загиблі солдати, реальні фронтовики, а не кадебісти. Окремо були ряди, де були партійні працівники і енкаведисти, які загинули в боях з УПА".
"Це була брехлива держава, цифри поховань не збігаються. У братській могилі є 4–5 останків, хоча офіційна цифра була завищена в десятки разів", – говорить керівник експедиції, заступник директора з пошукової роботи Володимир Харчук.
Також у Мостиській міській раді повідомляли, що до осені мають ексгумувати останнє поховання партизан-наумівців і братську могилу червоноармійців на території громади у Крукеничах. За словами місцевих депутатів, повномасштабне вторгнення значно прискорило погодження документації на перенесення пам'ятників з маркерами тоталітарного режиму.
"Якщо погодження документації у Мостиськах тривало два роки, то на погодження документації на Крукеничі знадобилося кілька місяців. Ексгумацію проводять відповідно до європейської практики", — говорить депутат і секретар Мостиської міської ради Олег Макар.
Чернівці, "братська могила" в парку Шевченка
На початку вересня в Чернівцях у парку Шевченка провели розкопки братської могили й... не виявили жодного поховання.
Згідно з паспортом пам'ятки, під пам'ятником-обеліском мали спочивати як мінімум шестеро військових. "Двоє з них — генерал-майори, решта — полковники, двоє — герої Радянського Союзу. Виявилося, що це могила, де реальних поховань немає", — говорить директор КП "Пам'ять" Василь Тимків.
Співзасновник ГО "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков також згадує про поховання на головному цвинтарі Чернівців:
"Якщо ти хочеш прийти і віддати шану Ользі Кобилянській, ти маєш обов'язково пройти через радянську алею слави на вхідній частині кладовища. Там тебе зустріне «Альошка»Іронічна назва типових пам'ятників радянським військовим., радянські зірки та поховані чекісти, яких убили місцеві вояки УПА.
Наведу приклад біографії з цієї алеї слави, аби було розуміння, який контингент там поховано: Меняшкін Олексій, місце народження — Рязанська область. Смерть: 23.09.1944, село Дихтинець Путильського р-ну Чернівецької області, причина смерті — загинув на фронті під час зіткнення з УПА. Народився та виріс у селищі Єрмиш Рязанської області, працював у підрозділах ОГПУ, міліції. Згодом був переведений до Москви. Після приходу радянської влади до Північної Буковини був спрямований у ці краї, де і став заступником начальника Чернівецького управління НКВС".
Дубно, Рівне
"Тувинських добровольців", які були захоронені під міським замком у місті Дубно Рівненської області, на початку вересня перепоховали на кладовище.
Свалява, Довге на Закарпатті
У травні 2023-го стало відомо, що Свалявська міськрада виділила 200 тисяч гривень на "перенесення меморіалу" — йдеться про пам’ятник "Загиблим воїнам-визволителям" і поховання в центрі Сваляви, стверджують у ГО "Деколонізація. Україна".
Також із центру закарпатського села Довге перенесуть поховання радянських солдатів. Згідно з пропозицією виконкому Довжанської сільської ради, пам’ятний знак та сім індивідуальних захоронень радянських партизанів, які розташовані в парковій зоні центральної частини села, пропонують перенести з почесним перепохованням праху воїнів на територію сільського кладовища.
Полтава, Петровський парк
У центрі Полтави у Петровському парку захоронені 27 червоноармійців та чекісти брати Литвинови, які винні в позасудових розстрілах населення — говорить історик Дмитро Стаценко. На могильній плиті написано, що вони загинули в боротьбі з "петлюрівськими бандами".
Департамент культури і туризму ПОВА ініціював перенесення поховання та надіслав до Мінкульту запит про вилучення пам'ятки з держреєстру.
Про те, як розділити пам'ять про Другу світову війну й радянську пропаганду, ідею могили "невідомому солдату", а також про те, чи намагається хтось зараз реалізувати сценарій обміну радянських решток у Росію — чекайте на розмову зі співзасновником ГО "Деколонізація. Україна" Вадимом Поздняковим.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
