Перейти до основного змісту
Міністри ЄС відреагували на рішення трьох країн заборонити українське зерно

Міністри ЄС відреагували на рішення трьох країн заборонити українське зерно

зерно
. Колоски, зерно. Фото Віталій Віжанський / Facebook

Міністри сільського господарства країн Європейського Союзу зустрілися у понеділок у Брюсселі, щоб обговорити шляхи переміщення зерна з України після того, як Росія призупинила зернову угоду. Вони засудили рішення Польщі, Угорщини та Словаччини в односторонньому порядку заборонити імпорт українського зерна.

Про це вони сказали перед засіданням, повідомляє кореспондентка Суспільного.

Міністр сільського господарства Іспанії, яка нині головує в Раді ЄС, Луїс Планас Пучадес заявив, що односторонні заборони на імпорт українського зерна можуть бути незаконними.

"Якщо будь-яка країна, — я не говорю зараз про жодну країну, — але якщо будь-яка країна-член ЄС застосовує одноосібні дії та обмежує доступ до єдиного ринку, це, мені здається, поза законом. Але це Європейська комісія має робити висновки", — сказав він.

Міністр сільського господарства Франції Марк Фено наголосив, що односторонні дії "створюють виклики для єдиного ринку ЄС".

"Ми шкодуємо про низку односторонніх заходів, вжитих сусідніми країнами. Це не вперше, і це створює дуже глибокий виклик для єдиного ринку та спільного ринку, і тому викликає дуже серйозні питання. Для солідарності потрібна єдність. ЄС має виражати свою солідарність краще та чіткіше не лише щодо України, але й щодо зацікавлених країн, як тих, що знаходяться на кордоні, так і інших", — сказав він.

Міністерка сільського господарства Фінляндії Сарі Ессая підкреслила, що український зерновий експорт є дуже важливим для усього світу:

"Ми повинні розуміти, що зараз мова йде про продовольчу безпеку, а також, що ці доходи дуже важливі для України, яка перебуває під агресивним нападом Росії. Тому нам потрібно розуміти, що тут ми повинні бачити ширшу картину і підтримувати всі ці шляхи солідарності, а також підтримувати можливість для України експортувати своє зерно", — сказала міністерка.

Міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір заявив, що ЄС має продемонструвати солідарність з Україною.

За його словами, рішення Єврокомісії, яка оголосила, "що ми не хочемо мати жодних односторонніх рішень", є правильним.

"Ми повинні продемонструвати нашу солідарність з Україною. Україні потрібен дохід від зерна, яке продається у світі. І ще одним важливим кроком уперед було б те, що ми справді зосереджуємося на шляхах солідарності, тому що пункт призначення зерна — глобальний південь, який його відчайдушно потребує. І ми повинні уникати всього, що допомагає наративам Росії та Путіна", — сказав Оздемір.

15 вересня Європейська комісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною країни Європейського союзу. Водночас Україна погодилася запровадити правові заходи (як, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.

Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.Керівна партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яке незадоволене збільшенням українського сільськогосподарського імпорту.

Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка повідомив, що Україна 18 вересня розпочне процедуру подання позову до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії про скасування обмежень.

Що відомо про припинення імпорту українського зерна

Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.

Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.

За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.

2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.

5 червня Європейська комісія продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосуються імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочується з 17 до 6 тарифних ліній.

19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять Європейський Союз подовжити заборону на імпорт українського зерна, термін дії якої завершується 15 вересня, щонайменше до кінця року.

12 вересня премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Варшава вирішила не відновлювати імпорт українського зерна, навіть якщо Євросоюз вирішить скасувати заборону.

Топ дня
Вибір редакції
На початок