Після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи США ведуть переговори з Туреччиною, Україною та її сусідами щодо збільшення використання альтернативних шляхів експорту українського зерна.
Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела.
Підтриманий США план передбачає збільшення потужностей України для експорту чотирьох мільйонів тонн зерна на місяць через Дунай до жовтня. Значну частину зерна відправлятимуть вниз по Дунаю і через Чорне море до прилеглих портів Румунії, а потім рухатися далі в інші пункти призначення. Хоча цей маршрут буде повільнішим і дорожчим, він працюватиме як альтернатива Чорноморському зерновому коридору.
Газета зазначає, що пошук альтернатив Чорноморській зерновій ініціативі показує, як США, Україна та європейські країни готуються до сценарію, за яким Росія не приєднається до угоди вчасно, щоб перенести літній та осінній збір врожаю в Україні.
"Реальність така, що Росія вирішила атакувати світові запаси продовольства, і поки вона не вирішить, що закінчила свою атаку, буде важко повернути її назад до угоди", — сказав американський високопосадовець.
WSJ зазначає, що зернова угода вважається критично важливою для утримання світових цін на продовольство на низькому рівні, оскільки Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, кукурудзи та соняшникової олії. За даними Держдепу, ціни на харчі зросли на 10% після виходу Росії з угоди минулого місяця. За даними ООН, вторгнення РФ в Україну є однією з криз, які за останні роки призвели до того, що мільйони людей по всьому світу опинилися на межі голоду.
Зусилля збільшити експортні можливості України через Дунай відбуваються паралельно з зусиллями Туреччини та ООН, щоб переконати Росію повернутися до "зернової угоди", кажуть чиновники. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який допоміг досягти угоди минулого року, перебуває під тиском, щоб відновити угоду до того, як зібране українське зерно почне накопичуватися на початку вересня, кажуть дипломати.
За словами американського чиновника, США розглядають усі потенційні варіанти, включаючи військові рішення, щоб захистити кораблі, що прямують до та з дунайських портів України, але відмовився повідомити деталі щодо цих варіантів або сказати, які країни в них будуть залучені.
Високопосадовці США обговорили це з лідерами України, Молдови та Румунії, яка є членом НАТО, на зустрічі 12 серпня повідомив Держдеп. Міністр транспорту Румунії заявив журналістам, що його країна подвоїть потужності з експорту зерна до чотирьох мільйонів тонн на місяць.
Плани США частково спираються на ініціативу ЄС щодо створення автомобільних, залізничних і морських маршрутів для максимально безперешкодного ввезення і вивезення зерна та інших вантажів з України.
Американські офіційні особи кажуть, що вони обговорюють підвищення ефективності дунайського маршруту.
Однак ці зусилля "не замінять чорноморські порти, в першу чергу Одесу, і тому це не рішення, а проміжна альтернатива", вважає Ерін Елізабет Маккі з Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Що відомо про вихід РФ із зернової угоди
Росія 17 липня направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження "зернової угоди" і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня. Це зокрема передбачає, що Москва відкликає гарантії безпеки судноплавства, згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря.
В ООН підтвердили отримання від Москви повідомлення про припинення участі в Чорноморській зерновій ініціативі.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Чорноморська ініціатива увійшла в історію як важливий дипломатичний успіх і пообіцяв обговорити продовження угоди з президентом РФ.
Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн назвала цинічним кроком вихід Росії з "зернової угоди".
Президент Володимир Зеленський наголосив, що своїми діями РФ зриває домовленості з Туреччиною та ООН. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю CBS заявив, що вихід Росії із зернової угоди призведе до зростання світових цін на агропродукцію та загрожуватиме голодом населенню багатьох країн світу.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня Європейська комісія продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосуються імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочується з 17 до 6 тарифних ліній.
19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять Європейський Союз подовжити заборону на імпорт українського зерна, термін дії якої завершується 15 вересня, щонайменше до кінця року.
