РФ шукає альтернативні маршрути для експорту зерна після стрімкого падіння постачань через Чорне море. У середині вересня обсяги відвантаження пшениці впали до 347 тисяч тонн проти 1,3 мільйона тонн за аналогічний період минулого року.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
«Росія шукає нові маршрути для зерна після різкого обвалу експорту через Чорне море. У другій декаді вересня РФ відправила лише 347 тисяч тонн пшениці проти 1,3 мільйона тонн за той самий період 2025 року. Через Новоросійськ пройшло 72,5 тисячі тонн — проти 696 тисяч тонн роком раніше», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що РФ намагається перенаправити частину вантажів на Балтику, у північні порти та на Далекий Схід. Зокрема, зерно вже почав приймати термінал «Ультрамар» в Усть-Лузі, куди у вересні залізницею подали заявки на трарнспортування близько 260 тисяч тонн.
«Навіть за максимальної завантаженості цей напрям може пропускати близько 500 тисяч тонн на місяць. Південні ж порти РФ мають понад 60 мільйонів тонн потужностей на рік. Торік через них проходило майже 90% морського експорту російського зерна», — йдеться у повідомленні.
Також за даними СЗРУ, Росія намагається вивозити зерно через Мурманськ, куди залізниця погодила транспортування перших 40 тисяч тонн зерна зі Ставропольського краю. Хоча порт є цілорічним і глибоководним, віддаленість від зернових регіонів робить маршрут занадто дорогим — вартість доставки зростає на 18-25 доларів за тонну, або до 1 мільйона доларів на партію.
Окрім цього, на сході РФ нарощує постачання до Китаю через «Новий сухопутний зерновий коридор»: його обсяг зріс із 2,3 мільйона тонн у 2024 році до 5,8 мільйона тонн у 2025-му, а цьогоріч очікується близько 9 мільйонів тонн. Утім, цей напрямок має жорсткі обмеження — залізнична інфраструктура, потужності терміналів, тарифи, фітосанітарні вимоги, китайські квоти тощо.
«Швидко створити заміну чорноморській системі Росія не може. Для цього потрібні залізниця, елеватори, перевалка, страхування, судна та постійні покупці. На Балтиці й у Мурманську таких можливостей явно недостатньо. Китайський напрям теж має власні обмеження. Росія може розкидати частину зерна по інших маршрутах. Але зібрати з них нову систему такого самого масштабу не виходить», — додали у відомстві.
Раніше Україна разом із країнами Балтії посилила контроль за походженням зерна, щоб не допустити потрапляння на міжнародні ринки продукції, викраденої Росією з тимчасово окупованих територій. Литва тестує нову систему перевірки, а Латвія розпочала відбір зразків зерна для лабораторного аналізу.
Крім того, раніше міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль на зустрічі зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим 27 вересня в кулуарах Генасамблеї ООН порушив тему зернової блокади у Чорному морі, але конкретних результатів досягти не вдалося.
