Для забезпечення безпеки під час саміту Північноатлантичного альянсу до Вільнюсу направили близько тисячі військових з інших держав-членів НАТО. У Литву також поставили передові системи ППО.
Про це пише Reuters.
"НАТО перетворило Вільнюс на фортецю, захищену передовою зброєю, щоб забезпечити безпеку для президента США Джо Байдена та інших очільників країн Альянсу, які зустрічатимуться лише за 32 кілометри від огородженого колючим дротом кордону Литви з союзником РФ Білоруссю", — йдеться у статті.
Зазначається, що шістнадцять союзників по НАТО направили загалом близько тисячі військових для охорони саміту, який відбудеться 11-12 липня.
Багато країн також надали передові системи протиповітряної оборони, яких бракує країнам Балтії.
За словами президента Литви Гітанаса Науседи "було б більш ніж безвідповідально залишити небо незахищеним, коли прибувають Байден та лідери ще 40 країн".
Зокрема Німеччина розгорнула 12 пускових установок Patriot, які використовуються для перехоплення балістичних та крилатих ракет або бойових літаків.
Іспанія привезла систему ППО NASAMS, Франція надсилає самохідні гаубиці Caesar, Франція, Фінляндія та Данія базують військові літаки в Литві, а Велика Британія та Франція надають засоби боротьби з безпілотниками.
Також у Вільнюському аеропорту помітили вісім німецьких установок Patriot, спрямованих у бік російського Калінінграда. Ще дві установки направили на Білорусь. Усі пускові установки запрацювали зранку 7 липня.
До того ж Литва втричі збільшила кількість прикордонників на кордонах з Білоруссю та Росією, до них приєднались колеги з Латвії та Польщі.
"Ми готуємося до різноманітних провокацій", — заявив керівник прикордонної служби Литви Рустамас Любаєвас.
Литва, Естонія та Латвія, які колись перебували під владою Кремля, але з 2004 року стали частиною НАТО та ЄС, витрачають на оборону понад два відсотки свого ВВП, що є більшою часткою, ніж більшість інших союзників по НАТО.
Що відомо про перспективи вступу України в НАТО
30 вересня 2022 року президент України Володимир Зеленський, голова Верховної ради Руслан Стефанчук та прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України в НАТО за пришвидшеною процедурою. Відповідна процедура передбачає вступ до НАТО без ПДЧ. У цьому питанні Україна орієнтується на досвід Фінляндії й Швеції. Поки українська сторона чекатиме на затвердження від всіх членів Альянсу, вона пропонує реалізувати пропозиції щодо гарантій безпеки для України згідно з Київським безпековим договором.
Генсек НАТО Столтенберг того ж дня заявив, що вступ України в НАТО залежить від згоди усіх 30-ти союзників.
Президенти низки країн Центральної та Східної Європи офіційно підтримали членство України в НАТО. Серед них — лідери Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії та Словаччини. Також про підтримку вступу України до Альянсу заявила Канада. У Білому домі вважають, що вступ України в НАТО "не на часі".
Прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував подану Україною заявку на вступ до НАТО, заявивши, що євроатлантичний курс української влади став причиною російської агресії проти України.
