Як місто проводить процес декомунізації, які радянські пам'ятники планують знести та які мають охоронний статус? Хто вирішує долю об'єктів, що містять пропагандистську символіку?
Суспільне Культура продовжує розмову про право на публічний простір у столиці. У попередньому матеріалі спільно з ГО "Деколонізація Україна" ми опублікували список пропагандистських об'єктів та символів радянської доби, які досі є у столиці. Серед них: пам'ятники катам українського народу, особам, причетним до злочинів Голодомору й русифікації, а також радянські символи в оздобленні будинків, вулиць і станцій метро (наприклад, георгіївські стрічки, та навіть серп і молот).
Суспільне Культура звернулося за коментарем до депутатки Київської міської ради, голови постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторії Мухи.
Процес декомунізації після повномасштабного вторгнення
Вікторія Муха стверджує, що частину пам'яток визнано такими, які не підлягають занесенню до Держреєстру культурної спадщини, частина підлягає реставраційному ремонту, а частина — усуненню.
Вона зауважує що 14 травня 2022 року Київрада ухвалила рішення "Про організаційно-правові заходи щодо усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР, з публічного простору міста Києва". До 28 жовтня 2022-го збирали додаткові пропозиції щодо доповнення або скорочення орієнтовного переліку пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР. Протягом цього періоду надійшло 649 пропозицій.
За словами депутатки, станом на 1 травня 2023-го експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП) з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму розглянула 10 об’єктів. За результатами МКІП ухвалило 2 накази, відповідно до яких 8 об’єктів визнано такими, що не підлягають занесенню до Держреєстру культурної спадщини серед них:
- пам’ятник Ватутіну;
- пам'ятник Чкалову,
- монумент радянським танкістам;
- пам’ятник генералу Карбишеву;
- пам'ятник загиблим співробітникам АТП 09101;
- пам'ятник загиблим співробітникам КНУБА;
- пам’ятний знак у Парку партизанської слави,
- пам’ятник морякам Північного флоту СРСР.
Наразі демонтовані пам’ятники Ватутіну та Чкалову перебувають на відповідальному зберіганні у Державному музеї авіації.
За словами депутатки, питання щодо решти зазначених у наказі об’єктів обговорили на засіданні робочої групи та вирішили додатково розглянути на засіданні експертної групи у складі робочої групи.
Станом на 1 липня 2023-го міжвідомча робоча група провела п’ять засідань, сформувала попередній перелік пам’ятних об’єктів, які можуть увійти до остаточного переліку та мають бути усунені та/або переміщені до спеціально визначених місць зберігання таких об’єктів. Перелік наразі містить 297 позицій: пам’ятники — 96; дошки (пам’ятні знаки, елементи оздоблення тощо) — 201.
Проєкт рішення Київради розглянутий профільними комісіями та очікує затвердження на пленарному засіданні щодо 62 об’єктів, які підлягають усуненню з публічного простору Києва, серед них:
- "Кадетам, суворовцам, военным лицеистам, которые погибли на поле битвы, умерли от ран и болезней и отдали душу свою за Веру и Отчизну";
- пам’ятник Зої Космодем’янській (демонтований 23 червня 2023 року — Ред.);
- дошка Івану Білодіду;
- дошка Павлу Рибалку;
- заміна року "1941" на "1939" на вході до Меморіалу Вічної Слави (зі збереженням художнього рішення, зокрема у шрифтах);
- георгіївська стрічка, емблеми Сухопутних військ СРСР, Військово-морського флоту СРСР, Військово-повітряних сил СРСР на станції метро "Героїв Дніпра" (зі збереженням загального художнього оформлення станції);
- дошка 40-річчя перемоги Радянської армії в Сталінградській битві;
- дошки та пам’ятник генералу Карбишеву та інші.
Про "Батьківщину-Мати"
На засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту від 1 червня 2023 року розглянули та схвалили матеріали з питання ремонту (реставраційного) частини монумента "Батьківщина-Мати", пам’ятки науки і техніки місцевого значення, а саме заміни радянських символів на щиті монумента на герб України.
Декомунізація станцій метрополітену
На станції метро "Університет" скульптури Пушкіна, Горького, Ломоносова та Менделєєва планують демонтувати, а замість них встановити нові погруддя видатних українців. Минулого року бюсти закрили дерев’яними боксами як тимчасовий захід, щоб усунути їх з публічного простору.
У мобільному застосунку "Київ Цифровий" нещодавно було проведено опитування стосовно того, чиї постаті мають прикрасити залу станції метро "Університет" (учасники опитування проголосували за заміну бюстів: Дмитра Менделєєва на Миколу Пирогова (30% голосів); Михайла Ломоносова на князя Володимира Великого (37% голосів); Максима Горького на Михайла Грушевського (47% голосів); Олександра Пушкіна на Василя Стуса (42% голосів) — ред.). Водночас, якщо ми прагнемо створити продуманий та символічний простір, потрібно також почути думку фахівців, які можуть запропонувати відповідні концепції та ідеї.
КП "Київський метрополітен" розробив проєктну документацію щодо демонтажу Леніна на метро "Театральна"(раніше на станції розташовувався бюст Леніна й вона називалася "Ленінська". Зараз бюст закритий зображенням театральної сцени — ред.). Враховуючи, що він важить не одну тонну, попереду виконання складних робіт.
Вікторія Муха зазначає, що у зв’язку з тим, що на момент ухвалення рішення про тимчасове переміщення об’єктів на законодавчому рівні ще не були визначені чіткі критерії щодо символів російської імперської політики в Україні, та задля уникнення неоднозначних та суперечливих суджень про російську колоніальну спадщину, були направлені листи до профільних наукових інституцій та спілок про надання фахових експертних висновків про кожен об’єкт (постать, подію), які увійшли до попереднього переліку.
Хто надає експертні висновки?
Наразі місто отримало експертні висновки, висновки від профільних інституцій, серед них:
- Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних з іменами Ванди Василевської (меморіальна дошка) та Олександра Пушкіна (пам’ятник);
- Українського інституту національної пам’яті (підтримано демонтаж — 31 об’єкт);
- Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (40 об’єктів);
- Інститут історії України НАНУ (2 об’єкти, монітор "Желєзняков", пам’ятник морякам Дніпровської військової флотилії);
- Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс (2 об’єкти, монітор "Желєзняков", пам’ятник морякам Дніпровської військової флотилії).
Також Вікторія Муха додає, що в Київраді очікують набуття чинності 27 липня Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
"Бо з об’єктами, які мають пам’яткоохоронний статус зараз ситуація проблематична – довга й складна процедура, необхідність погодження з Мінкультом та очікування його рішень (як по Щорсу та Пушкіну) та доволі значущі витрати бюджетних коштів не лише на демонтаж, а й на виготовлення передбаченої законодавством проєктно-кошторисної документації", — зазначає вона.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
