У Києві 4 червня демонтували пам'ятник російському письменнику Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі. З того часу продовжуються дискусії щодо доцільності демонтажу, а також обговорення щодо заміни пам'ятника чимось іншим.
Подію прокоментували директорка Літературно-меморіального музею Булгакова Людмила Губіанурі у Facebook, а також старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України Тетяна Євсєєва в етері програми "Ранок культурної людини" на Радіо Культура.
Крім того, Полтавський художній музей Віктора Бажана планує викупити в родини скульптора пам'ятник Булгакову, аби зберегти його для наступних поколінь.
Позиція директорки музею Булгакова Людмили Губіанурі
Директорка Літературно-меморіального музею Булгакова Людмила Губіанурі оприлюднила розгорнутий лист до громадськості, в якому пояснила позицію установи. Вона наголосила, що пам'ятник встановили за кошти колишнього депутата Київради Дмитра Басса за часів мерства Леоніда Черновецького. За її словами, ані музей, ані кияни не брали участі в ухваленні рішення про його встановлення.
Також директорка музею звернула увагу, що монумент протягом багатьох років юридично не був оформлений і не перебував на балансі міста.
Окремо Губіанурі захистила автора скульптури Миколу Рапая, назвавши його одним із найкращих українських скульпторів сучасності та "людиною з бездоганною репутацією". За її словами, після демонтажу пам'ятник повернувся родині митця як його законна власність.
"Чи могли кияни зберегти цей пам’ятник? Мабуть, так, якби створили таку петицію, яка б набрала достатньо голосів. Але цього не сталося. Тому звинувачувати кияни мають насамперед себе, а не абстрактних ворогів чи музей", — наголошує директорка музею.
У листі Губіанурі також виступила на захист самого музею та його працівників. Вона наголосила, що працівники музею переживають війну так само, як і решта українців, мають рідних і друзів на фронті та вважають Росію ворогом. За словами директорки, музей не прагне героїзувати Булгакова, а розглядає його як частину складної історії України початку ХХ століття.
Губіанурі також заявила, що письменник не був ані пропагандистом імперії, ані комунізму, а його творчість відображала драматичний історичний злам епохи. Водночас вона підкреслила, що сучасна Україна не повинна наслідувати його погляди.
Окрему увагу директорка музею приділила суспільній реакції на події довкола пам'ятника. Зокрема, вона згадала молодика, який нещодавно декламував твори Булгакова російською мовою біля музею. У соцмережах з'явилося відео, як працівниці музею реагують на це з обуренням.
Вона заявила, що не підтримує використання російської мови в публічному просторі під час війни. На її думку, молодик мав "провокативний" вигляд і відмовився від пропозиції провести цей імпровізований перформанс українською мовою.
"Ніхто його [хлопця — Ред.] не проганяв, він сам вирішив піти. Розсталися ми нормально, це не звучить у відео, що розлетілося інтернетом, але юнак наостанок попросив пробачення. Звичайно, він був засмучений, та й ми були подавлені. Чому молода людина під час війни, коли нас знищує Росія, не розуміє, що саме українська мова сьогодні є нашим спільним захистом? Це, безумовно, питання до батьків та суспільства".
Насамкінець Губіанурі закликала охочих до дискусії не сперечатися в соцмережах, а відвідувати музей, його виставки та заходи. За її словами, саме там можна отримати більше інформації про контексти життя Булгакова та його родини, зокрема про українські зв'язки письменника.
Позиція науковиці Тетяни Євсєєвої
Дослідниця Інституту історії України НАН України Тетяна Євсєєва наголосила, що суперечки навколо демонтажу пам'ятника Булгакову виходять далеко за межі оцінювання творчості письменника.
На її думку, йдеться насамперед про переосмислення російського культурного впливу та української історичної пам'яті. Історикиня наголосила, що література в російській традиції завжди була тісно пов'язана з політикою та формуванням суспільних поглядів, тому постать Булгакова неможливо розглядати поза ширшим історичним контекстом.
Євсєєва назвала Булгакова "надзвичайно талановитим" письменником, однак зауважила, що він негативно ставився до Української революції та українського державотворчого руху початку ХХ століття. Саме тому, на її переконання, дискусія про місце письменника в українському культурному просторі є частиною сучасного процесу деколонізації.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
