У Києві в Михайлівському Золотоверхому соборі сьогодні, 4 липня, попрощалися з письменницею Вікторією Амеліною. Вона померла у лікарні через тяжке поранення внаслідок російського удару по Краматорську 27 червня.
У день обстрілу письменниця перебувала у Краматорську разом із делегацією журналістів та письменників з Колумбії. У момент удару Вікторія з ними була в ресторані Ria Lounge в центрі міста.
У Михайлівському Золотоверхому соборі зібралися письменники, журналісти, правозахисники, рідні та друзі, щоб віддати шану письменниці, повідомляє кореспондентка Суспільного.
Про плани поїхати в Краматорськ з колумбійською делегацією Вікторія Амеліна розповіла під час своєї останньої зустрічі з журналісткою Мирославою Барчук 23 червня на Книжковому Арсеналі.
"Вона мені сказала, що напросилася їхати з колумбійськими письменниками і журналістами до Краматорська для того, щоб їх супроводжувати, контактувати там з різними людьми, і представляти нашу правду, нашу позицію там — у профронтовому місті. Я знаю, що вона там була на "нулі" того дня і це її була головна задача. Вона була на деокупованих територіях і прифронтових містах десятки разів. Це просто один з разів, який виявився для неї фатальним. Насправді вона була на Донеччині десятки разів", — розповіла Суспільному Мирослава Барчук.
За її словами, Амеліна планувала видати збірку поезій, а також прозову книжку, яку так і не встигла завершити, але її все одно опублікують.
"Вона з минулого року почала їздити в польові місії з нами, я з нею сам був в Їзюмі в Балаклії, незадовго після того, як тривалий час ці території були деокуповані, ми з нею були разом коли вона знайшла щоденник Володимира Вакуленка в саду в будинку його батька в Капітолівці", — розповідає виконавчий директор ГО "Truth Hounds" Роман Авраменко.
Прощання з Вікторією Амеліною відбудеться і у Львові — 5 липня о 15:00 у Гарнізонному храмі Святих Апостолів Петра і Павла. Поховають письменницю на Личаківському цвинтарі.
Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ "Львівська політехніка" з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.
2014 року вийшов дебютний роман Вікторії "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент року – 2014". Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.
Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка "Хтось, або Водяне Серце". Наступна її книжка для дітей "Е-е-есторії екскаватора Еки" побачила світ у 2021 році. У 2017 році "Видавництві Старого Лева" вийшов друком другий роман Вікторії "Дім для Дома". Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: "ЛітАкцент року – 2017", Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала "Дім для Дома" найкращою прозовою книжкою року.
Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман "Дім для Дома" було перекладено іспанською мовою.
У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.
